Маріупольці обіцяють вийти на вулицю, якщо підприємства не виконуватимуть свої екологічні зобов'язання
Фото: Иван Станиславский
10 лютого постійна депутатська комісія з питань екології та охорони навколишнього середовища вислухала звіт промислових підприємств про виконання міської екологічної програми, прийнятої 2012 року.
Хоча більшу частину зобов'язань меткомбінати виконали, залишилося кілька критично важливих для маріупольців екологічних проєктів, які або зовсім не виконані або поки тільки виконуються. Терміни виконання деяких з них зсунулися до 2025 року.
«Програму охорони та оздоровлення навколишнього природного середовища міста Маріуполя на 2012-2020 роки» взяли в вересні 2012 року. Спочатку всі реконструкції та вивід елементів виробництва з експлуатації повинні були завершитися до 2020 року.
Але в червні 2016 року до Програми внесли кілька поправок, які продовжували термін виконання природоохоронних заходів. Тобто, меткомбінати отримали відстрочку на різні проєкти, найпізніші з яких можна реалізувати до 2025 року. Така ситуація не влаштовує голову комісії з питань екології та охорони навколишнього середовища Максима Бородіна, екоактивістів і містян.
Першим на зустрічі виступив голова управління екології Маріупольської міської ради Ваагн Мнацаканян. За його словами, в програмі було передбачено 124 екологічних заходи, 63 з яких належали до комунальної екології — введення в експлуатацію полігона ТПВ, придбання містом пересувної лабораторії для виміру рівня забруднення повітря і так далі. 15 з них виконані, 15 не виконано взагалі, 33 — ще в процесі виконання.
Що ж до заходів промислових підприємств, то 48 виконані, 5 — в процесі, 8 — не виконані. Громада побоюється, що коли чергові терміни виконання програми підійдуть, підприємства в черговий раз попросять продовжити дозволи на викиди, а екологічні проєкти залишаться нереалізованими ще кілька років.
З представників підприємств першим слово взяв директор «Азовелектросталі» Олександр Попов.
«У нас запланована ціла низка заходів, крайні терміни у нас — кінець 2022 року. На жаль, минулий рік приніс дуже багато негативного, форс-мажорні обставини у зв'язку з коронавірусом — обмеження, падіння ринків. У 2020 році наше підприємство працювало чотири місяці», — поскаржився генеральний директор ПрАТ «Азовелектросталь» Олександр Попов.
Спочатку за Програмою підприємство «Азовелектросталь» мало оснастити газоочищенням піч ДСП-25 №22 до 2013 року, тобто ще 7 років тому. Потім терміни зсунулися.
Олександр Попов каже, що проєкт тоді коштував 74 мільйони гривень і ця сума була непіднімною для підприємства. Після тривалого простою підприємство почало працювати 2017 року і тоді, в ході громадських слухань, «Азовелектросталь» запросив продовжити дозвіл на викиди до 2022 року і побудувати газоочищення.
Підсумок: газоочищення на сьогодні немає.
Від «Азовсталі» виступав директор з охорони праці, промислової безпеки та екології меткомбінату «Азовсталь» Групи Метінвест Сергій Калиниченко.
Він нагадав, що 2012 року «Азовсталь» закрила Аглофабрику, також йдуть роботи з модернізації доменного виробництва, хоч і з продовженням термінів.
Але поки що не виконана реконструкція газоочищень конвертерів №1, №2 конвертерного цеху з впровадженням технології утилізації конвертерних газів, хоча зараз ведеться розробка проєктно-кошторисної документації проєкту.
«За програмою закінчення у нас — 2023-2025 рік», — говорить Сергій Калиниченко.
Своєю чергою голова комісії Максим Бородін нагадав, що гендиректор меткомбінату «Азовсталь» 2017 року давав публічну обіцянку побудувати газоочищення на конвертері №1 до 2020 року, на конвертері №2 до 2021 року.
«Коли будуть завершені роботи щодо конвертерів? Що говорити людям після засідання комісії? Спочатку ми чуємо інформацію про те, що буде все закінчено до 2021 року. Сьогодні ж представник заводу нам говорить, що це 2023-2025 рік», — говорить Бородін, вимагаючи дізнатися реальні терміни.
У 2017 році комбінату продовжили дозвіл на викиди, хоча громада була проти, оскільки з 2012 року щодо конвертерів не велися екологічні проєкти. Тоді гендиректор «Азовсталі» Енвер Цкітішвілі публічно заявив, що роботи виконуються до 2021 року.
«Програма є рекомендаційним документом. Це не дозвільний документ. 2016 року частина питань була вставлена з порушенням, я вважаю. Тобто, є чинна Програма 2012-2020, заходи, які повинні до неї входити, повинні обмежуватися часовими рамками цієї програми», — додає Бородін.
Він додає, що всі комбінати на території України доходять до половини терміну дозволів на викиди та просять продовжити їх. І так триває постійно. Все має змінитися після прийняття закону «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», який заборонить переносити терміни зниження викидів шляхом модернізації.
Найбільше питання зараз викликають коксові батареї. З 2017 по 2021 роки мало бути виконано 66 перекладань простінків, а виконано всього 20.
«Тобто, навіть ⅓ не зроблено. Є розуміння, що до кінця 2021 року ви їх не зробите. Виникає питання: які перспективи далі з коксохімом? Краще не стане точно. Це коксові батареї, в яких використовуються вогнетриви. Вони з часом втрачають властивості — починають пропускати коксовий газ. Ми розуміємо, що сіркоочищення дихає на ладан, фактично не працює. Те, що у вас екоінспекції не було всі ці роки — це вам просто пощастило. І ми знаємо, що краплеуловлювач теж не працює. Якщо це не так, покажіть це інспекції», — пропонує Бородін.
У відповідь начальниця відділу навколишнього середовища меткомбінату «Азовсталь» Групи Метінвест Лілія Будревіч сказала, що взагалі-то перевірка на «Азовсталі» була в жовтні минулого року. Бородін же уточнив, чи була перевірка конкретно в коксохімічному цеху. Після невеликої паузи вона відповіла, що комбінат прийшов звітувати за Програмою.
Дискусія тривала ще кілька хвилин, до неї приєдналися і присутні активісти.
Зрештою Бородін сказав, що якщо ситуація не буде змінюватися і далі, то ніхто не чекатиме поліпшень: «Значить будуть протести, якщо не працює закон. [Екологічна] інспекція на сьогодні у нас обезголовлена, вона не працює, повністю імпотентна. Коли ти відправляєш відео, факти, то реакції просто нуль. Якщо це не працює в законодавчій сфері, значить будуть мирні протести — перекриття пішохідних переходів ... Ви просто не залишаєте людям іншого вибору», — каже голова комісії Бородін.
За його словами, в три коксові батареї «Азовсталі» немає сенсу вкладати гроші, тому що багато елементів прийшли в непридатність. Потрібно повністю перебудовувати їх, але Максим Бородін каже, що побудувати нові коксові батареї в центрі міста маріупольці не дадуть.
Щодо природоохоронних заходів від меткомбінату імені Ілліча звітував начальник відділу охорони навколишнього середовища меткомбінату імені Ілліча Групи Метінвест Володимир Колодочка. За його словами, агломераційне виробництво практично повністю модернізовано, зараз ведуться роботи з підвищених зобов'язань (зобов'язання, які не були прописані в програмі, але підприємство взяло їх на себе самостійно — прим. «Східний варіант»).
А ось з доменним виробництвом все не так просто. Його частково модернізували, але проблеми залишилися. Максим Бородін каже, що на сьогодні там використані неактуальні рішення і навів як приклад європейський досвід.
«BAT (Best Available Techniques) — це звід найкращих доступних технологій за всіма видами виробництва. В Європейському Союзі прописані проблеми під час виробництва та реальні можливості для їх вирішення. Зараз українське законодавство рухається в бік того, що ми за своїми зобов'язаннями перед ЄС зобов'язані прийняти закони про використання БАТів в дозвільних документах. Тобто, зараз отримуючи дозвільні документи, забруднювач зобов'язаний вказати, за якою технологією він зробить модернізацію», — пояснює Бородін.
Він каже, що в «Азовсталі» з придушенням диму все непогано, оскільки під час зливу чавуну над жолобами є укриття, через які відсмоктується бурий дим, що виникає у разі контакту металу з киснем, а потім очищається у фільтрі. Приблизно такі технології передбачені в BAT. На меткомбінаті Ілліча система придушення виконана не так.
«Ефективність технології близько 50-60%. На жаль, у нас бувають випади, коли можна спостерігати якийсь бурий димок», — сказав Володимир Колодочка.
Актуальна проблема неорганізованих викидів. На відео, яке показав Максим Бородін, видно, як з труб йде білий дим, а від самого конвертера — бурий, який і являє собою неорганізовані викиди. Для всмоктування диму використовуються «догхаузи» — так звані «собачі будки». Вони не дають забруднювальним речовинам потрапляти до атмосфери. У вже модернізованому ККЦ «догхаузів» немає.
Пізніше Колодочка відзвітував про реконструкцію системи аспірації та очищення викидів міксерного відділення. У відповідь Бородін показав відео, прислане кимось зі співробітників меткомбінату імені Ілліча. На відео показано, що іноді система аспірації не працює, а коли працює, вловити вдається не все.
«Навіть коли вона працює, все одно частина неорганізованих викидів йде вгору», — коментує Бородін.
Колодочка відповів, що в міксерному відділенні конструктивно неможливо встановити зонт так, щоб він повністю прилягав.
Бородін запропонував встановити камери на модернізованих виробництвах, щоб жителі могли в режимі онлайн контролювати, чи працює система аспірації, фільтри, а також дані з газоаналізаторів і пиломірів з труб. Пропозицію про камери Колодочка пообіцяв передати керівництву, а щодо газоаналізаторів засумнівався, вважаючи, що дані з них можуть підробити під час кібератаки.
«Говорячи про недовіру, на жаль, є сумні новини: те, що комбінат зробив кілька місяців тому, не викликає довіри. Меткомбінат імені Ілліча отримав без громадських обговорень нові дозволи на викиди. Ви продовжили собі роботу доменної печі №2 без фільтрів, хоча вона повинна була бути зупинена. На сьогодні ДП №2 і ДП №5 продовжують працювати без газоочищень і викидати неорганізовані викиди в атмосферу, а ви отримуєте за це прибуток», — прокоментував ситуацію Бородін.
Останнім звітував Маріупольський морський торговельний порт. Начальниця відділу охорони навколишнього середовища ММТП Наталія Івахненко відзвітувала про виконання природоохоронних заходів 2019 року.
Переглянути повне відео зустрічі комісії з підприємствами можна за посиланням.
Фото на обкладинці: Іван Станіславський
Читайте також:
День на полігоні ТПВ. Коли в Маріуполі з'явиться сортувальна станція і що це змінить
Усе включено: в готелях Маріуполя та Приазов'я сортуватимуть сміття
Донеччанка Тетяна Зез вже понад 10 років досліджує унікальні орнаменти вишиванок української інтелігенції минулих століть.… Read More
На захоплених територіях сходу України ворожа пропаганда тісно вплетена в різноманітні аспекти життя. Спортивні союзи,… Read More
Окупанти не приносять нічого на українські землі, крім війни, бідності та розрухи. Підвищення цін на… Read More
Як вплинуло повномасштабне вторгення рф на керамічну сферу в Донецькій області? Які є перспективи для… Read More
Цієї неділі, 28 квітня, переселенка з Маріуполя Ксенія Гузь представить перформанс “Октава мого життя”. У… Read More
Нещодавно російські ЗМІ почали розповсюджувати заяву радника ватажка так званої «днр» Ігоря Кімаковського, що начебто… Read More
This website uses cookies.