Кераміка Донеччини та війна: з якими проблемами зіткнулися керамісти та яке майбутнє галузі в області

Як вплинуло повномасштабне вторгення рф на керамічну сферу в Донецькій області? Які є перспективи для керамістів сьогодні? І чи можливо врятувати культурний спадок регіону? Східний Варіант долучився до круглого столу на тему: “Кераміка Донеччини: сьогодення та майбутнє. Регіональний та національний аспекти”, на якому обговорили нагальні потреби керамічної галузі в області.

Аби висвітлити та розв’язати основні проблеми з якими зіткнулися керамісти, онлайн-захід об’єднав регіональну та центральну влади, керівництво Донецької, Дніпропетровської та Полтавської ОВА, представників торгово-промислової палати цих областей, підприємців і науковців.

Вплив повномасштабної війни на виробництво кераміки

У 2021 році в Донецькій області функціонувало понад 400 виробників кераміки. Найбільше керамічна галузь була поширена у Слов’янську, Краматорську та Дружківці, однак з початком повномасштабного вторгнення рф підприємці стикнулася з серйозними викликами. 

Фото: Етнохата

Після 2022 року значна кількість підприємств релокувалися до більш безпечних регіонів або припинили свою діяльність зовсім. Тож, кількість активно працюючих підприємств у сфері виробництва кераміки зменшилася майже втричі, скоротившись до близько 150. Зменшення підприємств призвело до втрати робочих місць, зменшення обсягів виробництва та втрати ринкових позицій.

За словами заступника директора Департаменту економіки Донецької ОВА Семена Паніотова, керамічна галузь не була бюджетоутворюючою для Донецької області, але для територіальних громад Слов’янська, Краматорська, Дружківки це були важливі бюджетоутворюючі підприємства. 

Фото: Прикарпатська інформаційна корпорація

Були спроби відновити керамічний бізнес у Слов’янську, але безпекова складова заважає це зробити, додав пан Семен.

“Кераміка загалом демонструвала дуже гарні перспективи росту на той час. До повномасштабного вторгнення на території цих трьох громад працювали близько 700 дрібних майстерень, та близько 26 великих підприємств. Але з початком повномасштабного вторгнення вся ця діяльність призупинилися. Наразі в області залишилися близько 150 керамістів, що працюють на території Донеччини. Тому ми готові долучитися до розв’язання цих проблем з якими стикнулися керамісти, аби зберегти цю галузь”, — зауважив директор Департаменту економіки Донецької ОВА.

Фото: Прикарпатська інформаційна корпорація

Зокрема, керівник підприємства “Керамічні маси Донбасу” Володимир Мелинець розповів про складнощі відновлення виробництва. У 2014 році, а також у 2022 році виробництво “Керамічні маси Донбасу” зазнало чималих руйнувань внаслідок бойових дій з боку росії:

“Наразі у нас існують певні проблеми. Зокрема, для відновлення виробництва нам потрібні серйозні кошти, ми над цим працюємо. Є також велике питання стосовно страхування ризиків. Адже європейські банки не можуть працювати з підприємствами, які знаходяться в Донецькій області, бо не хочуть ризикувати й потрапляти під санкції, адже для них вся Донеччина є окупованою. Тому ми очікуємо на підтримку з боку держави та відкриті до діалогів, аби щось змінити та зберегти цю галузь”.

Фото: Прикарпатська інформаційна корпорація

Також активні бойові дії вплинули на обмеження руху транспорту, що ускладнює доставку сировини та матеріалів до підприємств. Блокади, контрольні пункти та ризики військових операцій стали перешкодами для безперебійної постачальної роботи.

“Психологічний стан кераміків сьогодні не найкращий. Як тих, що залишилися, так і тих, що повернулися працювати, зокрема у Слов’янськ. Існує небезпека, проблеми з електрикою не вирішені, тому для керамістів зараз дуже важлива зокрема фінансова підтримка від донорів, інших фондів, організацій, які зацікавлені, щоб кераміка розвивалася. Ми готові шукати всі можливі варіанти, щоб галузь підтримати. Кераміка — це та галузь на якій будувалася основна частина економіки  Слов’янська та Краматорського району”, — зазначив бізнес-експерт проєкту та керівник регіонального кластера “Кераміка Донеччини” Юрій Тупікало.

Перспективи для відродження галузі

Заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна розповіла про актуальні можливості, якими можуть скористатися керамісти для розвитку своєї справи. За її словами, кожен підприємець вже сьогодні може отримати фінансування. Для представників керамічної галузі можуть бути актуальні гранти на отримання сировини, обладнання та орендної плати за обладнання. Станом на сьогодні на мікрогранти подалися вже 16 тисяч підприємців. Грантова програма триватиме до кінця року.

Заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна. Фото: Femida.ua

“Представники бізнесу можуть скористатися такими можливостями: мікрогранти у розмірі до 250 тисяч гривень, гранти для ветеранів війни у розмірі до одного мільйона гривень, гранти на переробні підприємства у розмірі до 8 мільйонів гривень. А також велика кількість міжнародних грантів, які ми також адмініструємо та запускаємо разом із міжнародними партнерами. У Міністерстві економіки ми зацікавлені, щоб видавати гранти, бо це створені робочі місця та відповідно сплачені податки. Тому закликаю представників бізнесу користуватися цими можливостями. І наголошу, що ці гранти цілком підходять й для представників керамічної галузі”, — зазначила пані Тетяна.

Старший проєктний менеджер підтримки реформ Олексій Бахтіонов також додав, що для підприємців існують можливості для популяризації свого продукту:

“Держава запустила платформу «Made in Ukraine». Це платформа для поширення української продукції серед українських ринків. Вона була створена після дослідження, згідно з яким виявили, що, на жаль, українські споживачі часто віддають перевагу не українській продукції, суто з психологічних причин. Бо ніби інша неукраїнська продукція може виявитися більш якісною тощо”.

Олексій Бахтіонов розказав, що платформа створена для того, аби прибрати цю психологічну прогалину. На платформі є змога використовувати офіційні бейджі «Зроблено в Україні». Маркувати продукцію можна одразу на виробництві. 

“Тому долучайтеся та маркуйте свою продукцію й таким чином популяризуйте українське”, — підсумував пан Олексій.

Порятунок культурної спадщини Донеччини

Головний висновок заходу — для виходу з кризи необхідно шукати нові стратегії, підтримувати підприємства та створювати сприятливі умови для розвитку керамічної сфери. Для стабілізації ситуації в галузі необхідно забезпечити державну підтримку підприємствам через фінансові стимули, податкові пільги та інші заходи, які сприятимуть відновленню та розвитку бізнесу. Тільки так можна буде подолати поточні труднощі та забезпечити стабільне майбутнє для галузі виробництва кераміки в регіоні.

Наступним кроком у проєкті стануть тури для керамістів Дніпропетровщиною та Полтавщиною, де учасники зможуть побачити для себе перспективи розвитку.

“Сьогодні ми дали старт нашому проєкту. Надалі учасників чекає практичний етап, вони матимуть можливість побачити як працюють колеги, знайти для себе нові можливості, побачити досвід релокації. То ж запрошуємо представників бізнесу долучатися”, — зазначила бізнес-експертка Марія Савка.

Де підприємцям шукати допомогу?

Грантова програма “Власна Справа” від Міністерства економіки України —  це частина урядової програми “єРобота” та дієва підтримка мікро- та малого бізнесу. “Власна справа” дає можливість підприємцям отримати до 250 тисяч гривень. Кошти можна витратити на придбання обладнання, закупівлю сировини, сплату оренди, послуги маркетингу та реклами, комерційної концесії, лізингу.

Хто може отримати грант:

  • Фізична особа
  • Юридична особа
  • ФОП

Основними умовами отримання гранту є створення 1-2 робочих місць, використання коштів згідно з передбаченими у бізнес-плані напрямками, сплата необхідних податків та зборів до бюджету.

Залишити заявку та ознайомитися з алгоритмом дій можна на сайті Міністерства економіки України.

***

Последние новости

  • Війна з РФ

Кривава провокація росії: що сталося 9 травня 2014 року в Маріуполя

10 років тому, 9 травня 2014 року, проросійські силовики намагалися захопити будівлю міського управління внутрішніх… Read More

4 години назад
  • Війна з РФ

Маніпуляція історією, або як росіяни присвоюють собі "велику перемогу"

8 травня в Україні відзначається День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні… Read More

21 годину назад
  • Суспільство

Вступ із ТОТ у 2024 році: що треба знати

Якою буде вступна кампанія для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій? У які українські заклади вищої… Read More

2 дні назад
  • Суспільство

Володимир Рибалкін: досьє начальника Святогірської міської військової адміністрації

Рибалкін Володимир Миколайович родом з Донеччини. Учасник АТО, активіст та волонтер. Відомий як журналіст-антикорупціонер та… Read More

3 дні назад
  • Війна з РФ

Незламні, нескорені, неспинні: 10 років із заснування бригади "Азов"

5 травня 2014 року в Бердянську був створений батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Азов».… Read More

4 дні назад
  • Суспільство

Ім’я, яке російська імперія та радянська влада хотіли забути: історія Олексія Алчевського

Олексій Алчевський — український банкір, фінансист-реформатор, промисловець, меценат, засновник гірничих і металургійних підприємств на Донеччині… Read More

5 днів назад

This website uses cookies.