Штрафи за виїзд з ОРДЛО через Росію: чим пояснюють прикордонники та що говорять суди

За українським законодавством люди можуть перетинати контактну лінію з окупованими територіями лише через КПВВ. Проїжджати через територію РФ на підконтрольну Україні територію не можна. Це карається адміністративним штрафом. 

Та з початком пандемії російські окупаційні сили закрили КПВВ зі свого боку та унеможливили виїзд людей. Через це кількість порушень збільшилася — люди масово почали їхати на підконтрольну Україні територію через територію Росії, а українські прикордонники, відповідно, почали їх штрафувати. 

Правозахисники наголошували, що українська влада має прибрати ці штрафи, аби люди мали змогу в'їжджати в Україну єдиним на сьогодні можливим способом. 

Зрештою у липні цього року депутати ухвалили відповідний закон і, начебто, дозволили людям перетинати кордон з РФ на шляху до підконтрольної Україні території.

В законі вони послалися на постанову Кабміну, в якій вказаний перелік гуманітарних підстав, що дають змогу людині законно в’їхати без виписаного штрафу. 

Серед таких підстав:

• повернення до місця проживання;
• возз’єднання сім’ї;
• важка хвороба або смерть близьких родичів;
• необхідність забезпечення лікарськими засобами або проходження лікування;
• прийняття спадщини;
• навчання чи вступ до ВНЗ;
• постійне чи тимчасове проживання.

При цьому перелік є невичерпним, а відтак можуть бути й інші гуманітарні підстави. 

Папери не потрібні

І ось тут головна розбіжність: чи повинна людина документально доводити причину свого в'їзду в Україну?

Законодавці, переконує він, не зобов'язували людей збирати довідки, аби проїхати на підконтрольну Україні територію. Але у прикордонників власна думка на це.

Прикордонники хваляться зменшенням кількості штрафів і називають групи людей, яких штрафують

Під час засідання комітету депутати мали розмову з представниками Держприкордонслужби. 

«Коли ми прийняли закон, ми були впевнені, що проблема вирішена. Але насправді вона залишається. Чому, попри прийнятий закон, державна прикордонна служба продовжує накладати штрафи на людей?» — запитав у прикордонників Дмитро Лубінець.  

Відповісти на це питання мав би сам голова Держприкордонслужби, або його заступники, однак ніхто з них не прийшов на засідання комітету. Тому відповідав на питання депутатів заступник директора одного з департаментів Юрій Лисюк. 

Він додав, що прикордонники мали нараду з керівництвом 8 вересня, після якої частка притягнутих до відповідальності людей склала 2%. 

«Ми, коли приймали цей закон, передбачали, що жодна людина не отримає адміністративного штрафу», — продовжив Лубінець. 

Прикордонник на це відповів переліком груп людей, яких притягують до відповідальності за перетин кордону з РФ.

«Перше — це люди, які здійснюють перетин кордону поза пропускним пунктом. Друге — громадяни, які переміщують товари на тимчасово окуповану територію, і третє — перевізники, що займаються комерційним перевезенням пасажирів», — наголосив Юрій Лисюк.  

Депутати заперечили. 

«До мене особисто звертався студент, у якого не було з собою документа про підтвердження свого навчання в українському ВНЗ, і його оштрафували. Хоча цей закон мав би бути сигналом саме для студентів, мовляв: їдьте до нас, ми вас чекаємо», — наголосив голова комітету.   

Представник Держприкордонслужби своєю чергою відповів:

«Це прикрий випадок. Всі ми люди. Можливо, наш військовослужбовець помилився». 

Не помилка, а закономірність, підтверджена апеляційними скаргами

Правозахисник Павло Лисянський коментує слова прикордонників, їдучи в апеляційний суд саме щодо однієї зі справ стосовно накладання штрафів. 

«Коли ми виграємо справи в судах першої інстанції, Держприкордонслужба оскаржує ці рішення в апеляції. Безперечно, це їх законне право. Але якби це була помилка окремих військовослужбовців, то вони не боролися б за ці рішення», — наголосив Павло Лисянський. 

На думку правозахисника, у тому, що людей продовжують штрафувати, винні не тільки прикордонники, а й законодавці. Він переконаний, що в прийнятому законі взагалі не варто було передбачати перелік гуманітарних підстав для перетину кордону, а скасувати накладення таких штрафів до моменту, поки повноцінно запрацюють КПВВ.  

«Я завжди зазначаю, що вдячний прикордонній службі за їх боротьбу з контрабандою, з нелегальними мігрантами, захист кордонів, однак вважаю, що в цій конкретній ситуації Держприкордонна служба дає негативний вплив на імідж України, ставить під сумнів слова президента, який наголошував на скасуванні штрафів. А те, що в законодавстві залишається перелік гуманітарних підстав — це помилка законодавця. Верховний суд сказав, що це незаконно», — наголосив Павло Лисянський. 

Суди стають на бік людей

Переважну більшість штрафів суди скасовують. І ось на що вони посилаються. 

В першу чергу на Конституцію. Саме нею гарантоване вільне пересування людини. 

Крім цього, суди згадують про такий термін як крайня необхідність. А саме — неможливість людини потрапити на підконтрольну Україні територію через КПВВ.

«Колегія суддів вважає, що стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза інтересам особи. Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що позивач знаходився в стані крайньої необхідності», — йдеться в одній з постанов суду. 

А за словами правозахисників, для складання таких протоколів прикордонники мають довести мотив людини вчиняти адміністративне правопорушення. У переважній більшості випадків такого мотиву немає. 

І ще один важливий момент: навіть якщо людина написала пояснення прикордонникам, чи навіть визнала себе порушником (наприклад від незнання чи неуважності), це не робить законним накладання на людину штрафу. 

Відтак, на кордоні кожен громадянин може сказати, що їде на територію України з гуманітарних підстав. При цьому жодних документів при цьому надавати прикордонникам не потрібно. А в разі накладення штрафу, варто звертатися до суду, практика яких демонструє лояльність до скаржників у таких ситуаціях.