Які формулювання в українському інформаційному просторі перегукуються з російською пропагандою? «Східний варіант» зібрав найголовніші та пояснює, як правильно висловлюватися про окуповані території.
В одному з попередніх матеріалів «Східний варіант» піднімав питання комунікації з людьми, що проживають на окупованій території. Більшість експертів наголошують, що люди, які щоденно піддаються впливу російських і, як правило, абсурдних наративів, потребують українського якісного контенту.
Однак, цей контент має просуватись з дотриманням правильної риторики, яка відповідає політиці України щодо окупованих територій. На 8-й рік війни свідомо чи несвідомо українські політики, лідери думок та ЗМІ продовжують припускатися неточностей у своїх формулюваннях, що перегукуються з тезами російських пропагандистів. Заради справедливості варто відзначити, що вже значно менше, ніж на початку російської агресії.
У цій статті з допомогою експертів Інституту масової інформації, політологів та правозахисників ми розберемо, які формулювання використовують окупанти для своєї пропаганди та як правильно нам комунікувати ті чи інші процеси пов’язані з окупацією територій Луганської та Донецької областей.
Експерти Інституту масової інформації дослідили, що писали окупаційні «ЗМІ» про Україну в період, коли ми відзначали День Незалежності. Тотальна більшість всіх повідомлень таких «ЗМІ» містила маніпуляції (78%), а майже половина — мову ворожнечі (41%).
Фахівці зустріли в матеріалах уже звичні формулювання про «недолугість» української влади, та відверті образи та висміювання. Події на Майдані традиційно називають «державним переворотом», а українських військових — «каратєлями». Втім, нічого нового, крім одного.
У третині матеріалів, що містять наративи, зустрічається формулювання «самопроголошена Україна».
«Цікаво, що цей наратив зовсім новий. У попередніх моніторингах експерти ІМІ не помічали такої риторики. Цей наратив знецінює Україну як державу і порівнює її з невизнаними у світі псевдодержавами», — зазначили дослідники.
Як пояснила у коментарі «Східному варіанту» керівниця моніторингового відділу ІМІ Олена Голуб, мова ворожнечі — це не лише слова, які мають негативні конотації, а й загальне спотворення групи.
Формулювання, які криміналізують або маргіналізують певну категорію людей, звертають увагу на її недоліки, також є мовою ворожнечі. І цим прийомом вміло користуються окупанти.
«Окупаційні медіа підбирають новини, а часто їх придумують, аби показати, які українські військові бездарні, непрофесійні, криміналізовані. Українські військові подаються виключно в негативному світлі», — зазначила Олена Голуб.
На думку пані Олени, українські ЗМІ та спікери, які транслюють думки на окуповану територію, не повинні вдаватися до подібних речей, а навпаки — відповідати коректними формулюваннями, які відповідають українській політиці в питанні окупованих територій.
«Варто дотримуватися стандартів і уникати мови ворожнечі. Ми сподіваємось, що ці території повернуться до нас, і якщо ми в Україні налаштуємо населення проти людей, що живуть в окупації, то реінтеграції не відбудеться ніколи», — наголосила Олена Голуб.
На її думку, аби люди з окупованих територій читали українські ЗМІ, формулювання в них не повинні нести негативну конотацію стосовно самих жителів.
«Бо якщо люди хоча б раз прочитають якусь назву, яка їх образить, вони більше ніколи не будуть читати українські медіа, і далі продовжуватимуть знаходитись у цій бульбашці пропагандистських російських сайтів. Це значно гірше. Нам потрібно переманювати їх на свій бік, щоб вони ставали аудиторією наших засобів масової інформації», — додала Олена Голуб.
Найбільше некоректних назв в українському інформаційному просторі зустрічалося на початку російської агресії. Зараз їх значно менше. Аналізуємо ті, які досі зустрічаються.
Звична назва «Донбас» є некоректною в розумінні керівника Ради Національної безпеки та оборони Олексія Данілова.
«Слова «Донбас» немає в жодному нормативному правовому документі нашої держави. Це дефініція, яка нам нав’язується Російською Федерацією – «народ Донбасу», «вибір Донбасу», «Донбас не поставлять на коліна». Нам треба чітко дотримуватись наших нормативно-правових документів… Є чіткі назви території Донецької та Луганської областей, ніякого Донбасу не існує, це дуже небезпечно, коли ми починаємо такі речі говорити», — зазначав Данілов.
Російські ЗМІ й направду часто використовують згадані формулювання. Так само там зустрічаються і наративи: «південний схід», або «східна Україна».
Політолог Олег Саакян наголошує, що виділення географічних одиниць «західна Україна», «східна Україна, «південна Україна» чи «північна Україна» не можна вважати коректним, оскільки тоді вони сприймаються як різні суб’єкти.
А в комунікації щодо окупованих територій надзвичайно важливо акцентувати на цілісності України. Тому краще говорити “схід України”, “захід України” і т.д.
На думку Олега Саакяна, якщо мова йде про територію, то можна говорити просто: Луганська та Донецька область.
«Ці території залишаються єдиними з геологічної точки зору, з точки зору водних артерій, з точки зору прогнозу погоди», — наголосив Саакян.
Визначення «самопроголошені республіки» регулярно зустрічається в українському інформаційному просторі, і, на перший погляд, не має відверто некоректного змісту. Однак, говорять експерти, повністю коректним цей термін вважати не можна.
Слово «самопроголошений» може викликати асоціацію з внутрішньою природою військового конфлікту, що суперечить як реаліям, так і українському законодавству.
«Напротивагу «самопроголошеним республікам» можна використовувати неймінг «російськопроголошені» республіки, або «проголошені Росією республіки», що було б певним елементом тролінгу. Або ж використовувати формальну лексику — окуповані Російською Федерацією території Луганської та Донецької областей», — зазначив Олег Саакян.
Експертка Інституту стратегічних досліджень Юлія Каплан додала, що згідно з останнім дослідженням не всі люди з окупованих територій сприймають поняття «деокупації». Причиною вона вважає саме відсутність розуміння, кого Україна вважає окупантами — самих жителів чи Російську Федерацію.
«Вони вважають, що Україна звинувачує їх (жителів Луганської та Донецької областей — ред.) у всіх цих подіях. Думаю, тут допомогло б активне використання терміну «російсько-українська» війна, який все частіше використовує українське міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій», — зазначила Юлія Каплан.
Експерти вважають, що український інформаційний простір необхідно очистити від формулювань типу: «терористи», «сепаратисти», «колабораціоністи». Оскільки, знову ж таки, вони можуть трактуватися як такі, що говорять про внутрішню природу конфлікту.
«Досі трапляються випадки використання назви «терористи». Природу цього можна зрозуміти, оскільки тривалий час у нас була «антитерористична операція». Але за міжнародними визначеннями «тероризм» — це інше», — зазначила Олена Голуб.
Деякі політики вдаються до визначення «та сторона», що теж не є коректним.
Для правильного позначення окупантів можна використовувати конструкції «російські окупаційні сили», «сили, керовані РФ», або ж просто — «російські окупанти».
«Бойовики» — також доволі розмите поняття. На думку експертів, його краще використовувати у поєднанні з прикметником — «російські бойовики», «проросійські бойовики», «підтримувані Росією бойовики».
Використовувати слово «кордон» для позначення лінії між окупованою і неокупованою територією України неправильно.
По-перше, державний кордон України встановлений між територією України та іншими країнами, а територія, окупована Російською Федерацією, залишається територією України.
По-друге, слово «кордон» може викликати хибні уявлення про від'єднання окупованих територій від території України.
Часто ЗМІ використовують формулювання «лінія розмежування». Це значно кращий варіант», але не ідеальний.
Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій пропонує варіант «контактна лінія».
Часто термін «полонений» вживається для позначення цивільних людей, яких незаконно позбавили волі на окупованій території або в Російській Федерації.
Як пояснила юристка правозахисної групи «СІЧ» Юлія Полєхіна, згідно з міжнародним правом, полоненими можуть вважатися лише військові, а цивільні можуть бути «заручниками».
До того ж фахівці звертають увагу на невірному застосуванні терміну «обмін полоненими». Він передбачає, що Україна має полонених Російської федерації чи російських бойовиків, які беруть участь у російсько-українській війні. Насправді Україна звільняє підозрюваних, обвинувачених чи засуджених за злочини проти України та українців.
Та й саме слово «обмін» у цьому контексті, як говорить міжнародне право, не зовсім коректне. Правильніше вживати: «звільнення», «одночасне звільнення», «взаємне звільнення».
Росія масово роздає свої паспорти жителям окупованих територій Луганської та Донецької областей. І, можливо, вважає, що таким чином дає їм своє громадянство.
Однак, з точки зору України, ці папірці, які візуально нагадують російський паспорт, не мають жодного значення, а люди, які їх отримали, залишаються громадянами України.
Відтак, зазначати, що Росія дає людям в окупації російське громадянство, не коректно, оскільки Україна це «громадянство» не визнає.
Підсумовуючи, Юлія Каплан наголосила, що коректні висловлювання і назви процесів з окупованими територіями несуть для їх жителів розуміння того, як Україна ставиться до них. А тому, вважає експертка, важливо, аби українська влада налагоджувала комунікацію з людьми в окупації.
«Ми бачимо, що коли, наприклад, міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій почало використовувати певний термін: «російсько-українська війна» чи «контактна лінія», ЗМІ підхоплюють і транслюють цей термін. Тому правильна риторика має йти від уряду», — вважає Юлія Каплан.
Вона також пропонує варіант такої комунікації.
«Можливо, вже згаданий міністр з питань реінтеграції чи інші представники міністерств могли б регулярно записувати відео, які публікувалися б у Youtube і були доступні для людей з окупованих територій. У цих відео можна було б пояснювати, яка політика Україна щодо окупованих територій, яким уряд бачить майбутнє регіонів, а також відповідати на нагальні виклики людей в окупації», — зазначила Юлія Каплан.
Зазначимо, що в українському законодавстві продовжують закріплювати терміни щодо окупованих територій. Зокрема, у нещодавно внесеному законопроєкті про перехідний період передбачається закріплення вище згаданих термінів: «окупаційні сили», «окупаційні адміністрації», «контактна лінія» тощо.
***
Проєкт реалізується онлайн-виданням "Східний Варіант" за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
Планувати відновлення постраждалих регіонів потрібно вже зараз. Але пробуючи долучитися до цього, ініціативні громадяни зіштовхнулися… Read More
20 небайдужих жителів Краматорська організували волонтерський штаб у напівзруйнованій квартирі волонтера Миколи. У 2022 поряд… Read More
11 травня 2014 року проросійські сепаратисти провели так звані «референдуми» в тимчасово захоплених містах Донеччини… Read More
У місті Мирноград Покровського району працює великий притулок для тварин. Його утримує місцева жителька, голова… Read More
Анастасія Прокопенко — громадська діячка, родом з Донеччини. З юності була активною та долучалась до… Read More
Перші 100 днів минули з того моменту, як на окупованій Луганщині чергові ділки, які звуть… Read More
This website uses cookies.