Микола Надулічний: досьє громадського діяча та засновника Луганської обласної Асоціації організацій осіб з інвалідністю

Східний Варіант поспілкувався з Миколою та дослідив його життєвий шлях. Далі у матеріалі досьє громадського діяча.

Освіта

Микола Надулічний народився у Луганську. Середню освіту здобув у Луганській школі № 47. 

У 2010 році закінчив курси менеджменту, керівництва та управління. Згодом пройшов курси дистанційного навчання з підвищення кваліфікації державних службовців у Національній академії державного управління при Президентові України за програмою «Управління проєктами місцевого розвитку». Певний час займався спортом.

У 2011 році колишній спортсмен вже пересувався на кріслі колісному після отриманої травми шийного відділу хребта. Відтоді Микола відчув на собі бар'єри, з якими стикаються люди з інвалідністю, і вирішив поглиблено займатись питанням інклюзії.

У 2019 здобув кваліфікацію бакалавра у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Фізична реабілітація здоров'я людини». За кілька років закінчив магістратуру Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля за спеціальністю «Економіка».

Громадська та трудова діяльність

До 2014 року проживав у Луганську. Був позаштатним радником голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, членом громадської ради при обладміністрації. Після російської збройної агресії на сході України був змушений покинути рідне місто і переїхав до Сєвєродонецька. 

Виходячи зі свого досвіду життя на кріслі колісному, Микола разом з однодумцями заснував «Центр підтримки осіб з інвалідністю», який згодом переформатувався у Громадську спілку «Луганська Асоціація організацій осіб з інвалідністю» (далі ЛАООІ). До цієї Асоціації увійшли організації, які опікувались захистом прав людей з інвалідністю різних нозологій.

Також став радником патронатної служби голови Луганської обласної державної адміністрації — керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації. 

Для Миколи стало актуальним питання поліпшення інфраструктури та працевлаштування, аби люди які мають інвалідність могли почуватися вільно і впевнено. Працював в Агенції регіонального розвитку Луганської області та займався налагодженням співпраці з міжнародними партнерами для залучення інвестиційних коштів.

Микола і його колеги з Асоціації проводили багато досліджень-моніторингів. Одним з таких пілотних проєктів було дослідження доступності для людей з інвалідністю до будівель міськвиконкомів, ЦНАПів, відділень пошти, клубів, храмів у кількох містах Луганської області:  Сєверодонецьку, Рубіжному, Старобільську, Кремінній, Попасній та Станиці Луганській.

Микола особисто долав бар’єри на кріслі колісному. Були зняті відео ролики, аби зібрати матеріал для подальшої співпраці з місцевою владою та міжнародними партнерами. Завдяки цій спільній роботі були покращені умови доступу до будівель для осіб з інвалідністю, а саме — облаштовані пандуси.

«Ми провели аудит доступності, щоб розуміти весь спектр проблем людей, які хочуть їздити на роботу та організовувати своє дозвілля. Вийшов певний маршрут, який не кожен подолає щодня, настільки багато бар’єрів», — підсумував тоді голова ГС «ЛАООІ».

У 2017 році Микола відзначний обласною премією «Людина року» в номінації «Громадський активіст».

Згодом у 2019 керівник Асоціації та його команда вперше почали співпрацювати з ПРООН. Як розповідає Микола, офісне приміщення було зовсім не доступним для людей з інвалідністю і він надав рекомендації як це змінити. 

«Згодом будівля офісу ПРООН у Сєвєродонецьку стала найдоступнішою у місті», — пригадує Микола.

Разом з колегами пройшов тренінг з написання грантових заявок та адвокації інтересів людей з інвалідністю. Голова ГС «ЛАООІ» розповідає:

«Ми брали гранти з працевлаштування, робили фестивалі, щоб наша діяльність була популяризована. Щоб люди бачили, що особи з інвалідністю — це не вирок, а навпаки є другий шанс життя».

Після повномасштабного вторгнення 

Після 24 лютого 2022 року Миколі довелось вдруге рятуватися від війни. Він з рідними евакуювався з Сєвєродонецька до Львівської області. Разом з однодумцями та колегами з Асоціації почав допомагати людям, які перемістилися зі сходу України. Особливу увагу в організації приділяють людям з інвалідністю та поважного віку.

«У 2014 році я вже пережив війну. І я знаю, що таке бомбування, коли ти безпомічний, ти нічого не можеш зробити. Уламок снаряда не дивиться є в тебе інвалідність чи ти дитина. Він просто вбиває. Нам є заради чого жити, є що захищати та кого захищати», — поділився Микола.

Від самого початку повномасштабної російсько-української війни команда з Асоціації на чолі з Миколою почали займатись питаннями евакуації людей: закликали місцевих мешканців виїжджати, будували щільну комунікацію, допомагали з інформацією, якими шляхами краще виїхати.

Згодом громадський діяч став одним з організаторів мережі центрів гуманітарної допомоги у Сєвєродонецьку та Лисичанську. 

«Ми щодня відправляємо вантажівки з продуктами харчування та необхідними матеріалами, яких потребують люди, — розповів голова «ЛАООІ» у березні 2022. — За три останні тижні наша асоціація доставила 60 тонн гуманітарної допомоги в Харків, Сєвєродонецьк і Краматорськ. Чимало з цього зроблено за підтримки ПРООН у партнерстві з Європейським Союзом».

За словами Миколи того часу очільник Луганської області відмітив, що Громадська спілка «ЛАООІ» надає майже половину загальної гуманітарної допомоги, що йде на область.

11 квітня 2022 року російська армія обстріляла та зруйнувала один з центрів гуманітарної допомоги у Сєвєродонецьку. До цього хабу приходили за допомогою кілька сотень людей.

«Один з центрів надання гуманітарної допомоги, створених у Сєвєродонецьку силами волонтерів, зазнав масованого обстрілу. Одразу 8 снарядів потрапили у приміщення колишнього ДСК, де був облаштований центр, та зруйнували стіни. Внаслідок чого сталося значне загоряння складу. На щастя, обійшлося без жертв», — розповів тоді керівник «ЛАООІ».

Микола з колегами особисто продовжив розвозити гуманітарну допомогу. Так, у квітні 2023 року відбулася чергова поїздка до Курилівки Куп'янського району, куди «привезли будівельні матеріали для відновлення домівок цивільного населення».

Минулого року за ініціативи громадської спілки «ЛАООІ» у Галицькому інклюзивно-ресурсному центрі відкрили сенсорну кімнату для дітей з особливими освітніми потребами. 

Нині Микола з командою «ЛАООІ» займається розвитком нового проєкту «Шляхи до інтеграції: гуманітарне реагування в Україні» Реалізація проєкту здійснюється за підтримки міжнародного партнера Solidar Suisse. 

«Також ми як завжди адвокатуємо і захищаємо права осіб з інвалідністю, доєднуємось до безбар'єрної програми від Першої леді Олени Зеленської — це наша основна поточна діяльність, — розповідає Микола. — Беремо участь у засіданнях Координаційного центру підтримки цивільного населення при Дніпропетровської ОВА, кластерах з питань житла та непродовольчої допомоги, Всеукраїнських конференціях з питань розвитку реабілітації. Крім цього проводимо тренінги для персоналу пілотних закладів охорони здоров'я, які надають реабілітаційні послуги».

Голова ГС «ЛАООІ» додає, що це далеко не повний перелік поточної діяльності їхньої організації.

«Ми самі з Луганщини і знаємо як ніхто, що таке війна, горе, загиблі сім'ї, тому звичайно намагаємось допомогти всім, хто того потребує. Нині географія нашої роботи не тільки, в Донецькій, Харківській, Херсонській, Запорізькій, Сумській областях. Робота розширилася майже на всю територію України», — розповідає Микола.

За словами Миколи допомогу вдається забезпечувати через різні міжнародні фонди.  Спектр допомоги досить великий — це харчові набори, гігієнічні набори, побутова хімія, генератори, буржуйки з павербанками та навіть потужне обладнання для лікарень, зокрема рентгенапарати та обладнанням для реабілітаційних центрів. 

Однак, в умовах війни не завжди вдається зберегти таку допомогу від ворожих обстрілів. Керівник ГС «ЛАООІ» з прикрістю розповідає:

«Нещодавно наші партнери з Данії передали медичне обладнання для харківських лікарень. Ми в неділю розвантажили, а о шостій годині ранку понеділка був обстріл. Наш склад, на жаль, згорів, і все обладнання, відповідно, також. Під купою цегли поховано все, що призначалось для тих, хто найбільш потребує допомоги».

Микола говорить, що вони разом з командою «відкриті до співпраці та створення нових партнерств». Постійно розвивають спроможність громадської спілки та шукають нові можливості для допомоги тим, хто цього найбільше потребує. 

Сім'я

Микола одружений. В родині виховують сина Кирила, яким батьки пишаються, та допомагають йому розвиватись і самовдосконалюватись. За словами Миколи він відчуває значну підтримку від родини поруч та впевнений у тому, що його сімʼя завжди буде наповнена любовʼю та злагодою.

«Родина  — моя головна опора і підтримка», — додає Микола.

Чоловік пригадує, що коли отримав травму, то його дружині повідомили про його нібито непоправний складний стан здоров'я. Однак, дружина особисто контролювала процес підготовки до операції та з вірою і наполегливістю допомагала Миколі реабілітуватися.

«Був такий період, коли я взагалі не міг руку підняти, але завдяки підтримці сім'ї, особисто дружині я пройшов реабілітацію. Вже через рік я зміг пересуватись за допомогою милиць. Це було дуже круто», — пригадує Микола.

Соціальні мережі

Микола Надулічний веде особисту сторінку у Facebook.

Детальніше про діяльність ГС «ЛАООІ» можна дізнатись за посиланням.

***