У штабі ООС показали, чим годують українських захисників на передовій
Питання про годування українських захисників задають не тільки рідні військових, які перебувають зараз на фронті, а й суспільство. Тому в штабі ООС вирішили показати та розповісти про це.
Про це повідомляє Східний варіант з посиланням на штаб ООС.
Адже деякі «блогери» і «пісочні експерти» всіляко намагаються скомпрометувати українське військо, представивши військовослужбовця ЗСУ голим-босим, та ще й голодним.
Ми вирішили відвідати кілька підрозділів у районі ООС, щоб поспілкуватися з тими, хто готує сніданок, обід та вечерю для військових. Кухарі розповіли про меню, яке складають на день і тиждень, про те, як урізноманітнити раціон, коли стандартні страви вже набридли, та якими смаколиками час від часу пригощають побратимів.
Олександра — кухар у тиловому пункті забезпечення одного з батальйонів окремої бригади морської піхоти. Уклавши контракт із ЗСУ, дівчина закінчила курс підготовки кухарів. У підрозділі дівчина готує на кількадесят військових, але, перебуваючи на полігоні, разом з іншими годувала і близько 300 осіб.
Олександра готує за розкладкою, розробленою начальником продслужби. Аби сніданок для побратимів вийшов максимально корисним і поживним, робочий день дівчини розпочинається о 5.30 ранку.
— На сніданок роблю нарізку — сир, ковбаса, масло. На гаряче — каша та сосиски або сардельки, — каже дівчина.
Сьогодні на обід готує для побратимів розсольник. На друге — відбивні зі свинини та гречана каша як гарнір, а також салат з буряка.
Розсольник готується на курячому бульйоні — перед тим, як «зібрати» суп, з 10-літрової каструлі кухар дістає проварену ароматну тушку курки. Тут же до бульйону йде перлова крупа й картопля. А на пательню натирає моркву й мариновані огірочки, цибулю. Все це тушкується, далі додають томатну пасту. За кілька хвилин до готовності супу засмажку виливають у бульйон. М’ясо курки відділяють від кісток і теж відправляють у каструлю. Тим часом на іншій пательні вже шкварчать відбивні у клярі й «доходить» гречана каша в казані, у яку Олександра відправила десь 100 грамів вершкового масла.
Близько 13-ї години дня до їдальні на аромат по-домашньому приготовленої їжі починають підтягуватися побратими. Порції розкладають у посуд для одноразового використання. На окремому столі в приміщенні для приймання їжі лежить порізаний хліб, на столах — сіль і перець, які можна додати за смаком.
Побратим Олександри Юрій ділиться враженнями від обіду. Чоловік розповідає, що служить уже 5 років. За його словами, за цей час якість їжі та продуктів змінилася винятково на краще.
— Олександра готує по-домашньому смачно, з душею. Крім того, майже щодня отримуємо якійсь ласощі — йогурт або сік, цитрусові, банани, ківі. Завжди є печиво. Все свіже, поживне, якісне, — говорить Юрій.»