У Мінреінтеграції розповіли про процес атестації молоді після закінчення ВНЗ у Криму та ОРДЛО

Освітні «шлюзи» для молоді із ТОТ слід позбавити подвійних стандартів

Мінреінтеграції вже тривалий час виступає з ініціативою запровадити процедуру визнання кваліфікацій і результатів навчання, здобутих у закладах освіти на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Суть новації у тім, щоби дати широку можливість молоді з ТОТ приїжджати на підконтрольну Уряду частину країни й офіційно верифікувати свої знання і фах через відповідну атестацію. Так вони зможуть підтвердити освоєну кваліфікацію, аби далі працевлаштовуватися і організовувати своє життя, або у разі негативної атестації пройти додаткове навчання в Україні і так само пов’язтати власну долю з нашою державою. Проте в такій ідеї зовсім не криється жодної технології визнання документів ОРДЛО, як наразі чомусь полохливо і поспіхом почали говорити у стінах освітянського відомства й у деяких вишах. Подвійний подив щодо цього викликає і той факт, що подібну процедуру вже не перший рік застосовують щодо кримчан. Чому ж спроба поширити її щодо східних теренів, ініційована Мінреінтеграції, і яку активно обговорюють в Уряді, викликала такий спротив МОНу? Спробуємо розібратися.

Ірина Верещук: «Якщо людина робить вибір на користь України, хоче тут працювати, нам слід надати їй механізм атестації, який вона проходить або ні»

Доволі чітку відповідь-роз’яснення щодо згаданого питання надала Віце-прем’єр-міністр – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, коли нещодавно презентувала спільний з ООН молодіжний проєкт. Спілкуючись із журналістами, вона запевнила, що відомство зовсім не збирається затверджувати й визнавати дипломи, видані в ОРДЛО чи загалом окупаційною владою. Хтось свідомо перекручує цілком доречні й нагальні ініціативи, які тільки допоможуть молоді з ТОТ найкращим чином інтегруватися в український громадянський простір.

– "Склалася парадоксальна ситуація, коли люди через низку обставин здобували освіту на різних рівнях на тимчасово окупованій території, і наразі не можуть у жоден з існуючих способів пройти атестацію своїх знань та кваліфікації. Тобто, відповідного порядку для Донецької і Луганської областей немає й не було. Натомість, Міносвіти свого часу розробило такий шлях для жителів Криму. І в мене як у міністра, який формує відповідну політику, виникло слушне й логічне запитання: «А чим тимчасова окупація Криму Росією відрізняється від такої ж окупації Донеччини й Луганщини?». На це відповіді (від МОН – ред.) немає. В Міносвіти зауважують, що в Криму є стандарти російської освіти, визнані світом... Насправді там немає «стандартів російської освіти», а є окупаційна влада Криму, і якими б не були їхні стандарти – на півострові, Донеччині і Луганщини – то все є окупацією! Ми до всіх документів, виданих окупаційною владою, ставимося однаково і їх не визнаємо. Але це не означає, що нашу молодь звідти, бо не всі змогли виїхати, були різні ситуації, маємо відсікати не даючи можливості пройти розроблену Міносвіти чітко впорядковану атестацію. Тоді ці діти зможуть працевлаштуватися на підконтрольній території України. Приміром, у Маріуполі й інших прифронтових містах є велика потреба в сестринському персоналі, лікарях, особливо в контексті боротьби з пандемією. І вони хотіли б приїхати сюди, створити сім’ю, працювати, платити податки в Україні… Але, на жаль, вони тільки можуть знову вступати у виш, витрачати ще кілька років на навчання. Тому, якщо людина робить вибір на користь України, хоче тут працювати, нам слід надати їй механізм атестації (компетенцій, освіти – ред.), який вона проходить або ні, якщо рівень знань недостатній",

- коментує ситуацію Ірина Верещук.

Нам допоможуть партнери, якщо ми захищатимемо не відомчі, а державницькі інтереси

За словами Віце-прем’єра, «оливи у вогонь» неконструктивної дискусії доливають представники вишів, які переїхали із ТОТ і бояться втратити певний заробіток: «Саме в цьому вони вбачають небезпеку, будьмо відвертими» – уточнює посадовиця. – «Не треба боятися, а слід нашим людям давати стільки можливостей, скільки ми зможемо. Закликаю всіх не шукати конфлікту там, де його немає, а тверезо для себе ще раз сказати: «Крим і Донбас – це Україна!». І якщо ми так дивитимемося разом на ситуацію, то тоді наш національний інтерес буде збережено».

Відомо, що Мінреінтеграції перебрало на себе лідируючу роль у врегулюванні процедури атестації та, узгодивши свою позицію з вищим керівництвом держави, створило робочу групу з напрацювання профільної законодавчої ініціативи, залучивши інші відомства, громадські об'єднання й виші. Причому це питання вже актуальне не тільки для Донбасу, адже з 1 січня 2022-го можливість такої атестації втратили і кримчани. Проте Міносвіти ратувало лише за відновлення «атестаційного шлюзу» винятково для мешканців півострова, що є очевидною дискримінацією. Хіба жителі Луганщини та Донеччини, які опинилися під окупацією агресора, не такі наші, як кримці? Ірина Верещук, звертаючись до Міносвіти, зауважила, що «все, що треба МОНу, це перестати маніпулювати, а виписати порядок атестації так, як вони вважають, щоб захистити наші інтереси. І ця атестація має бути доступною для всіх, хто хоче нею скористатися».

І таку єдину процедуру атестації знань і компетенцій для всіх громадян з усіх тимчасово окупованих Росією територій, доступну і прозору, причому безоплатну, як мовить віце-прем’єр-міністр, слід запроваджувати уже цьогоріч. Причому вона попросила підтримки з боку ООН в цьому питанні й підтвердження, що такі заходи цілком відповідають стандартам цієї організації.

Геннадій Карпюк

247

Поділитись: