<em>Обложка: Восточный Вариант</em>
Общество

Актуально

«Им далеко до долгосрочной стабильности»: что показало исследование об адаптации молодежи, которая вернулась с ВОТ

Обложка: Восточный Вариант

В Киеве презентовали социологическое исследование об опыте, потребностях и трудностях молодых украинцев, которые вернулись с временно оккупированных территорий.


Подробнее о его результатах узнал Восточный Вариант на встрече.

«Першочергові питання побуту вирішені, однак до довгострокової стабільності — далеко»

У Києві презентували результати дослідження «Реінтеграція молоді після окупації: досвід, потреби й виклики». У ньому експерти розповіли про виклики, з якими молодь стикаються після повернення на підконтрольні Україні території.

Фото: Східний Варіант

У презентації взяли участь голова та співзасновник медіа #ШОТАМ Артем Шатов, директорка з розвитку знань та експертизи міжнародної компанії 4Servece (CX Intelligence) Оксана Боголюбова, Дмитро Крук, який виїхав із ТОТ на підконтрольні території України, керівниця юридичного відділу благодійного фонду «Save Ukraine» Мирослава Харченко, прессекретар «Save Ukraine» Артур Зайонц, а також телеведучий та громадський діяч Олександр Педан.

Фото: Східний Варіант

Метою дослідження було вивчити досвід молодих людей, які повернулися з ТОТ або пережили полон, їхні соціальні, особисті та громадянські потреби, бар’єри адаптації та реінтеграції, взаємодію з державними та громадськими інституціями. Для цього експерти провели 38 індивідуальних глибинних інтерв’ю з молоддю віком від 14 до 25 років.

Фото: Східний Варіант

Дослідження показало, що в молоді, яка виїхала з окупації більш-менш влаштований побут і життя, а першочергові побутові питання вирішені. Про це розповіла директорка з розвитку знань та експертизи міжнародної компанії 4Servece (CX Intelligence) Оксана Боголюбова. Однак зазначила, що такій молоді далеко до довгострокової стабільності, зважаючи на умови повномасштабної війни.

«Молодь, що повернулася з ТОТ, знаходиться у вразливій групі. Тому що в них значно більша і глибша травма, ніж у нас усіх. Вони особливо звертають увагу на те, що «тимчасово перебувають десь». І ця «тимчасовість» збільшує складність їхнього життя та перебування. Так, документи в них відновлені, є, де жити зараз. Але вони не знають, де будуть завтра, чи буде де жити завтра. І це часто їх тривожить. У них також часто є питання соціальної адаптації, а також виклик загрози проживання в прифронтових містах для тих, хто там залишається», — розповідає Оксана Боголюбова.
Фото: Східний Варіант

Головні висновки щодо першочергових побутових питань наступні:

  • Особисті документи українського зразка вдалося відновити.
  • Питання житла залишається постійно актуальним.
  • Доступ до допомоги став ширшим.
  • У прифронтових містах стабільність житла під загрозою.
  • Соціальна адаптація неоднорідна.

Щоби перейти від почуття безпеки до розвитку, молодь із ТОТ потребує наступного:

  • Здоровʼя (обстеження та лікування). Тут виникають організаційні та фінансові труднощі.
  • Належність і розвиток (друзі, дозвілля, безпечні простори). Часто для цього бракує інформації, контактів та коштів.
  • Безпечне життя (житло, тепло, світло, харчування). Молодь із ТОТ часто стикається з високою орендою, обстрілами, нестійкими доходами.
  • Самостійність (документи, виплати, освіта, робота).
  • Психологічна опора (фахова допомога, близькі, групи підтримки).
Фото: Східний Варіант

Найгострішою потребою залишаються кошти на оренду житла, сплату комунальних послуг та їжі.

«В Україні немає державних програм підтримки молоді з ТОТ»

На презентації дослідження був Дмитро Крук — юнак, який майже 10 років прожив у тимчасово окупованій Хрестівці Донецької області, а потім виїхав на підконтрольні території України. Східний Варіант уже розповідав докладно його історію минулого року.

Спочатку Дмитро виїхав до Німеччини, де прожив майже два роки. Врешті-решт прийняв рішення повернутися до України, чого завжди й прагнув. Він поділився, що люди на ТОТ у першу чергу хочуть вижити. Тому частині з них немає значення, під яким прапором жити. Водночас окупантська влада робить усе можливе, щоб укорінитися на цих територіях, розповсюдити російські закони та культуру.

Попри таке середовище, Дмитро зберіг вірність України крізь роки. А після початку повномасштабного вторгнення остаточно прийняв рішення виїжджати. Коли він нарешті опинився в Києві, то теж пройшов через процедури оформлення документів, пошуку житла, роботи та соціальної адаптації.

Фото: Східний Варіант

Дмитро каже: щось працює, а щось — потребує покращення та більшої уваги від держави:

«Я проживаю в житлі, яке ми орендуємо з іншими молодими людьми, які теж виїхали з окупації. Ми стараємося підтримувати одне одного. Я оформив довідку ВПО, але за фактом вона мало що означає для мене. Хіба що дає ніби як офіційне місце реєстрації. В Україні немає державних програм підтримки молоді з ТОТ. Окрім як виплати в 50 тисяч гривень для тих, хто молодше 23 років. На неї я, до речі, податися не зміг після виїзду. Тому все тримається на благодійних фондах і організаціях. Вони дійсно допомагають і реагують на звернення», — розповів Дмитро Крук.

Юнак згадав про свою нещодавню ситуацію, коли під час вступної кампанії він не зміг подати документи до закладу вищої освіти за пільговими умовами для молоді з ТОТ. Річ у тім, що за такою спрощеною процедурою молодь може подати документи лише в певний проміжок часу до та після свого виїзду. Дмитру до цього проміжку зарахували час, коли він виїхав із ТОТ до Німеччини, хоча саме до України він повернувся в грудні 2025 року. Поки що ситуація досі не вирішена.

Фото: Східний Варіант

В Україні дійсно працюють організації, які допомагають молоді з ТОТ не лише підтримкою, а й пошуком житла на перший час. Про це розповіла керівниця юридичного відділу благодійного фонду «Save Ukraine» Мирослава Харченко. Вона каже: перше, що питає молодь із ТОТ після виїзду, це де вони будуть жити.

«Тимчасове проживання і підтримка — ці можливості ми можемо забезпечити. Є державні програми, які дають отримати певні виплати. Також підтримка від партнерів, які разом із нами працюють. Єдине, що про таку підтримку дуже мало знають в окупації. І тому людям страшно наважитися на виїзд, бо вони не знають, що з ними буде далі. Тому я принагідно звертаюся до наших людей, які перебувають на ТОТ: виїжджати треба, це найкраще рішення для вашої безпеки. А тут є люди, які готові про вас попіклуватися», — зазначила Мирослава Харченко.

***

«Вони казали, що українці — не люди»: що 19-річна Наталя роками чула в окупованій школі
Її змушували співати пісні Шамана, погрожували не видати атестат без російського паспорта та змусили проголосувати за «єдину росію». Та Наталя вирвалася з окупації й тепер у вільній Україні відновлюється і ділиться спогадами про життя в умовах «російського миру». Зараз Наталі дев’ятнадцять. І майже все життя вона прожила в окупації на сході України. Коли у 2014 році почалася війна, дівчина виїхала на підконтрольну Україні територію, але згодом вимушена була повернутися назад. Тоді ще ніхто не з
І
Subscription: Plane Paper

Подписуйтесь на рассылку

Популярные новости

Подписуйтесь на рассылку
Powered by FourthEstate

Want a news site like this? Launch your own in minutes.
No code. No developers.

«Им далеко до долгосрочной стабильности»: что показало исследование об адаптации молодежи, которая вернулась с ВОТ