Що потрібно знати кожному журналісту? Стандарти, етика та як створюються новини

У сучасному світі новини відіграють ключову роль у висвітленні подій, які мають суттєве значення для суспільства.

Новина — це повідомленням про подію, яка відбулася або стала відомою за останні 24 години, і може мати важливі наслідки. 

Коли ми говоримо про цей жанр журналістики, ми відповідаємо на запитання: “Що сталося? Де це сталося? Коли це сталося? Як це сталося?”.

Іншими словами, новини виникають з подій, які важливі для громадськості, і є причиною для їхньої уваги. Журналісти використовують ці події як основу для створення інформаційних матеріалів, які передають читачам об'єктивну та зрозумілу інформацію про те, що відбулося, і чому це має значення.

Та чи знаєте ви, що саме може стати новиною та як правильно її висвітлювати?

В рамках останньої лекції Школи громадянської журналістики від Східного Варіанта, продюсерка в системі Newsgathering Новин Суспільного мовника Анастасія Ісаєнкова поділилася корисними порадами для журналістів, які хочуть працювати з жанром новин.

Як обрати “новину?

При виборі теми для новинного матеріалу важливо керуватися певними критеріями, щоб зробити його корисним і цікавим для вашої аудиторії.

Ось основні критерії, які допоможуть обрати правильну тему:

• Соціальна значимість

Обирайте теми, які є важливими для великої групи людей або безпосередньо стосуються їхнього життя. Наприклад, зміни в законодавстві щодо освіти або охорони здоров'я.

• Продовження попередніх історій

Якщо ви вже писали про певну тему і вона мала успіх, можливо, варто продовжити її або зробити оновлену версію з новими подробицями чи розвитком подій.

•  Актуальність

Це можуть бути події, що тільки що сталися чи набули розголосу, або теми, що зараз є на піку обговорення. 

• Час події

Для телебачення, радіо та онлайн-медіа важливо обирати теми, час події яких дозволяє включення їх у найближчий ефір або публікацію на сайті. Це забезпечить оперативність та актуальність матеріалу.

• Масштаб події 

Події, які спричиняють значні руйнування або матеріальні збитки (наприклад, природні катастрофи, аварії тощо), часто привертають увагу через їхній вплив на життя людей.

• Емоційність сприйняття

Це можуть бути новини, що стосуються дітей або літніх людей, тварин. Такі історії викликають інтерес в аудиторії через сильну емоцію. 

• Географія події

Чим подія ближче до місця розташування редакції, тим оперативніше та повніше можна її висвітлити. Наприклад, “Аварія на центральній вулиці: пряма трансляція з місця події”.

• Незвичність

 Це можуть бути астрономічні та природні явища.

Що може стати новиною?

Події, які можуть стати об'єктом новин, можна умовно поділити на три категорії: заплановані події, пригоди (несподівані) та тенденції (розтягнуті в часі). Розглянемо кожну категорію детальніше:

1. Заплановані події

Це події, які відомі заздалегідь і мають точний час або дату, коли вони будуть відбуватися. Деякі приклади запланованих подій:

• Епідемія або вірусний спалах
• Різке підвищення цін
• Мітинги або протести
• Відкриття або закриття чогось
• Вибори

2. Пригоди (несподівані події)

Це неочікувані та надзвичайні події, які можуть викликати шок або занепокоєння у суспільстві. Деякі приклади пригод:

• Теракт або напад
• Стихійне лихо
• Техногенна катастрофа 
• Масові заворушення
• Скандал
• Ракетний / шахедний обстріл

3. Тенденції (розтягнуті в часі)

Це довгострокові процеси чи зміни, які відбуваються поступово і мають великий соціальний чи економічний вплив. Деякі приклади тенденцій:

• Інфляція чи зростання цін
• Зміни у кліматі
• Реформи 
• Економічні кризи
• Макроекономічні показники (зростання ВВП, безробіття, прожитковий мінімум)

Важливо зазначити, що інформаційні заходи, такі як брифінги, пресконференції, засідання або сесії та “круглий стіл”, самі по собі не є подіями. Однак те, що відбувається під час таких заходів, може мати потенціал стати новиною.

Структура написання новин 

Під час написання новин журналісти використовують принцип перевернутої піраміди, де найважливіша інформація надається спочатку, а потім йдуть більш детальні відомості. 

Використання цього принципу допомагає залучити увагу аудиторії та передати основну суть новини з перших рядків матеріалу.

Розгляньмо структуру новини:

1. Лід (Хто? Що? Де? Коли?)

Лід — це вступний абзац новини, який містить основну суть і найважливіші факти. Він відповідає на запитання: “Що сталося?”, “Де це трапилося?”, “Коли це сталося?” та “Хто брав участь?” Лід має зацікавити читача і викликати бажання дізнатися більше.

2. Тіло новини (Як? Яким чином? Чому? Навіщо?)

Тіло новини розкриває події більш детально, пояснює їхні причини, наслідки та контекст. Відповідає на запитання: “Як це сталося?”, “Чому це важливо?” та “Що буде далі?”

3. Бекграунд і додаткова інформація

Бекграунд або додаткова інформація, яка не є обов'язковою для розуміння основної сюжетної лінії, надається в кінці матеріалу. Це може включати історію події, додаткові факти, коментарі експертів тощо.

Стандарти інформаційної журналістики

Для того, щоб ефективно та правильно доносити інформацію до аудиторії, потрібно дотримуватися таких журналістських стандартів, як оперативність, точність, повнота, баланс думок, факти окремо від думок, достовірність та доступність.

Розглянемо детальніше, що передбачає кожен з них.

✅ Оперативність

Це означає швидке та своєчасне поширення новин на платформи у формі, яка наразі є можливою та відповідає вимогам інших журналістських стандартів. Журналісти повинні бути готові швидко реагувати на події та розповідати про них.

✅ Точність

Навіть при швидкому поширенні новин необхідно перевіряти достовірність джерел та фактів.

Інформація, яку треба перевіряти максимально ретельно: 

• повідомлення про смерть конкретної людини;
• списки загиблих, заручників чи зниклих безвісти;
• повідомлення про лихо із загиблими, пораненими, зниклими безвісти;
• імена та прізвища;
• цифри (коли вони є принциповою частиною новини);
• виняткові поняття (все, що починається зі слів “уперше”, “востаннє”, “найбільший”, “найменший” тощо).

✅ Повнота

Цей стандарт гарантує, що читач або слухач отримає повну картину події та зрозуміє основні деталі. Навіть у короткій оперативній новині важливо включити всі ключові аспекти події чи інформації. Відповідає на запитання “Що сталося?, “Де це сталося?, “Коли це сталося” та “Як, за яких обставин це сталося?”.

✅ Баланс думок

Стандарт балансу думок у журналістиці передбачає об'єктивне висвітлення різних поглядів щодо певної теми чи події. Це дозволяє слухачам чи читачам отримати повну картину інформації, почути різні погляди та утворити власну думку на основі різних точок зору. 

Без балансу думок інформація може бути упередженою або однобічною, що призводить до спотворення реального стану справ.

Якщо ви залучаєте до вашого матеріалу експертів, то зважайте на те, що вони не повинні бути учасниками події (стороною конфлікту) та мають бути компетентними у темі або її складових.

✅ Факти окремо від думок

Журналісти повинні чітко відокремлювати об'єктивні факти від власних думок або оцінок. Факти — це об'єктивні дані або події, які можна перевірити та підтвердити. Їх неможливо спростувати через особисті бажання або перекручення.

Суб'єктивні думки та оціночні судження — це порушення стандарту.

✅ Достовірність

Цей стандарт передбачає надійність джерел інформації та їхню перевірку. Журналісти повинні уникати поширення неправдивої інформації.

✅ Доступність

Доступність означає простоту та зрозумілість подачі інформації для аудиторії. Важливо уникати складних термінів або фахової лексики.

Пам’ятайте, що точність інформації є важливішою за оперативність її подачі. Оперативність подачі інформації є важливішою за її повноту. Балансу думок можна досягати згодом, але потрібно проінформувати аудиторію про це.

Етика у журналістиці

Дотримання етичних принципів є значущим для забезпечення довіри аудиторії, високої якості новин та уникнення негативних наслідків від публікацій. 

Основні правила етики в журналістиці:

• Суспільно важлива новина має бути опублікована. Не дозволяйте нікому на вас тиснути чи впливати.
• Відмова від демонстрації шокових матеріалів без належного контексту.
• Повага до приватного життя.
• Захист інтересів дітей. Важливо уникати публікації матеріалів, які можуть порушувати їхні права.
• Відмова від незаконних методів збирання інформації.
• Відмова від плагіату. Важливо уникати копіювання чужих матеріалів без належного згадування джерела.
• Захист анонімних джерел інформації, особливо в ситуаціях, коли це може зашкодити джерелу.
• Відмова від будь-якої дискримінації на підставі раси, статі, релігії або інших ознак.
• Відмова від джинси (замовний матеріал, синонім терміна «прихована реклама»)  та хабарів.
• Дотримання ембарго на публікацію чутливої інформації під час війни.

Пам’ятайте, що відповідальне ставлення до роботи забезпечує високу якість інформації, що надходить до громадськості, сприяє підтримці демократичних цінностей і сприяє формуванню об'єктивного світогляду аудиторії.

***

Нагадаємо, що Східний Варіант запустив гарячу лінію “HelpPrint” для мешканців прифронтових і тимчасово окупованих територій. На цей канал зв’язку можуть звернутися люди, які потребують підтримки, допомоги або ті, хто бажають безпечно поділитися інформацією чи своєю історією. Також у Східного Варіанта працює сайт-дзеркало, який обходить блокування російських окупантів без VPN.