"Від мене вже смердить через багно на вулиці": як донеччани вже десять років живуть в окупації

Цьогорічна весна на окупованій Донеччині почалася рано, та все ж доволі звично для людей, які уже десять років проводять під окупацією рф. Затоплені вулиці й квартири, багнюка замість асфальту та стихійні сміттєзвалища на місці дитячих майданчиків і прибудинкових територій. Це – будні окупованого Донецька з моменту його захоплення у 2014 році. 

Обіцянки виправити ситуацію (точніше – поремонтувати все місто) люди чують уже 10 років, а спостерігають за тим, як окупаційна влада все більше захаращує місто. А тепер окупанти відверто порадили містянам брати лопати у власні руки й «відкопуватися» – від марних надій на цивілізацію, каналізаційних відходів у підвалах та пейзажів із горами сміття з вікон. 

Наприклад, у Горлівці люди виживають в умовах «від’ємної цивілізації» – у них немає ані електроенергії, ані води. 

«Люди вже два роки живуть без води – з березня 2022 року й до сьогодні вона відсутня, багато хто навіть без світла. Громадського транспорту також немає, після 12 годин дня – тільки на таксі можна проїхати, керманичі – індуси. Беруть 500 рублів за три кілометри дороги. Її, до речі, й немає – тільки назва. Дуже “дякую” Вані Приходько й всій адміністрації Горлівки за таку турботу про людей», – скаржиться місцевий житель Іван у розмові з журналістами Східного Варіанта. 

Смердюче життя у Макіївці замість запашних окупантських обіцянок 

Мешканка Макіївки Ірина у розмові з журналістами Східного Варіанта обурюється: вона вже понад рік живе з болотом по сусідству. Раніше на тому місці – ще у 2014 році – була невелика виямка в асфальті, на яку скаржились українській владі. Перед окупацією ту ділянку навіть нібито внесли у план ремонтних робіт. Проте після окупації питання відклалося на кілька років. Виникло воно знову у 2016 році – коли діра в покритті стала глибиною у 15 сантиметрів, і машини взагалі перестали їздити тією ділянкою. 

«Остання машина проїхала повз нас цією дорогою взимку – тоді якраз болото підмерзло, й машина на повному ходу провалилася в цю яму. Одне колесо відвалилося чи зігнулося, вже не згадаю. Її тут мужики виштовхували», – зауважує донеччанка. 

Щоправда, на тому все не скінчилося – опісля дощі вимили решту асфальту, і з кожною негодою на місці калюжі почало з’являтися неглибоке озерце з «пахощами» ніби від каналізації. Так званій окупаційній владі про це неодноразово нагадували – писали звернення, сварилися у департаменті ЖКГ та навіть писали путіну. Той, щоправда, «простий народ Донбасу» проігнорував. А з 2022 до сьогодні виямка перетворилася на повноцінне болото, яке не висихає ні влітку, ні взимку.

«Ми від цього смраду вже задихаємося. Речі колись сушили на вулиці – тепер навіть вийти з дому й пройти тією вулицею не можна, бо від нас несе помиями! Про те, щоб щось вивісити, зараз немає й мови – тут увесь квартал вже насичений запахом, наче в нас тут якийсь могильник. Сюди навіть коти не приходять пити воду, коли спека під 40 градусів – гидують. А ми живемо тут, як свині, і ніхто нас навіть не хоче вислухати. Раніше й то були якісь відмазки, а зараз ми як підходимо свариться – перед носом двері закривають», – обурюється Ірина. 

Жінка додає, що уже зараз на місцевому болоті оселилися мухи, невдовзі очікують і на ос. А після того – на епідемію холери, тому що стан трави та землі від такого «сусідства» – жахливий. 

На вулиці Токарєва у Макіївці умови виживання не кращі. Там останній місяць підвал та прибудинкову територію заливає каналізація, і наслідки відчули на собі навіть мешканці перших поверхів багатоквартирного будинку. «Червоногвардійський район – останні тижні з вулиці до нас тече вода, затоплює підвал. У квартирах на перших поверхах уже з’явилася пліснява, а аварійні служби та ЖКГ не реагують – лише годують нас обіцянками. Хоча ще сказали, що труби у підвалі міняти не будуть – бюджету в них на це немає», – скаржаться люди.

«Сміттєві пакети на нашій вулиці літають замість птахів»

Аналогічна ситуація зі сміттям та брудом і на решті вулиць окупованого Донецька. Зокрема, у місцевих чатах люди жаліються, що про вивіз сміття як явище забули ще наприкінці 2023. Тоді окупанти востаннє спромоглися забрати хоча б частину куп. Зараз же на місці, де раніше були сміттєві баки – сміттєзвалища. Така ж доля спіткала й дитячі майданчики, які теж стали жертвами окупації. 

«У нас на вулиці Кучумова скрізь сміття! З початку року машини для вивезення сміття взагалі не з’являються, ніби їх забули на іншій планеті чи взагалі не існувало. Я вже втомилася телефонувати в ЖКГ – вони обіцяють і обіцяють, але нічого не роблять. Між будинками зараз – ціле аномальне сміттєзвалище, де пакети сміття літають, як птахи. Раніше хоча б баки стояли – але їх вирішили прибрати. Може, для того, щоб прибиральникам було простіше – просто висипати сміття на асфальт. То навіщо ми взагалі платимо комунальникам, якщо це просто дармова витрата грошей?» – пишуть донеччани у чатах.

Люди додають: влітку очікують не лише на чуму, а й на сказ. Бо аналогічна ситуація траплялася й попередніми роками, коли через неприбране сміття з’являлися цілі колони щурів та мишей, а опісля – скажені пси та коти, які ними харчувалися. 

Затоплене відходами бомбосховище 

Ще «цікавіша» ситуація у Донецьку і з бомбосховищами. У коментарі Східного Варіанта місцеві жителі Світлана та Володимир кажуть, що жодного разу не були у хоч якомусь притомному сховищі. Максимум – підвал, куди неможливо зайти через сморід та колони щурів. 

«Ходять чутки, що є сховище у ресторанах, куди вхід закритий. То у нас вибору немає, якщо щось почнеться. Тільки лягай – і вмирай на підлозі, бо стіни такі, що вже від вітру сиплються», – додають місцеві.

Не більше пощастило і тим будинкам, у яких є «сховище» – підвал, який нібито має їх від чогось захистити. Щоправда, більшість присутні лише на картах. А ті, які псевдоготові до захисту, – затоплені людськими відходами й абсолютно байдужі «владі». 

«Уже два місяці повністю затоплений підвал і бомбосховище каналізацією. Два роки тому ми вже зверталися з проханням про допомогу, а два місяці тому лопнув стик на каналізаційній трубі у підвалі. Аварійна служба водоканалу оглянула його й сказала, що потрібно звернутися до ЖЕКу. Але на наші прохання ніхто не прийшов. Тричі писали в чат адміністрації, але крім відповіді бота нічого виразного не отримали», – обурюються донеччани у чатах міста. 

Мокрі стіни, ліжка й щоки від сліз: будні багатоповерхівок, добитих окупацією

І якщо попередні випадки байдужості можна було «списати» на незацікавленість у віддалених мікрорайонах, то слід зауважити, що в самому Донецьку – навіть у центрі – справи не кращі. Зокрема, після нещодавнього ремонту раніше цілий дах багатоповерхівки почав протікати. А з ним – і стіни «зацвіли». 

«Наш будинок «вихоплює» всю окупацію – у 2015 році нам влаштували ремонт і розібрали дах. Повернули його на місце – косоруко, до того ж тільки через рік, у липні 2016, коли нас заливало і дощами, і снігом перед тим. Ми ледь вивели грибок з під’їзду. Потім, у 2018, нам почали ремонтувати труби у підвалі – води не було по три місяці, бо ремонтники забували про нас, інколи взагалі розібрані труби лишали, а нам що робити? А тепер – знову дах: після вітру шифер із будинку дещо зняло, і в проміжки затікала вода. Стікала по стінах, у квартирах і в під’їзді. Ремонтники прийшли – взагалі покриття нащось стягнули, під’їзд почало затоплювати. Ми поскаржились – і на це нам сказали, що якщо щось не подобається – можемо самі зібрати гроші на ремонт. А якщо чекати на свою чергу – то десь до 2025 року має хтось прийти й «глянуть, що з нами робити», – розповідає історію багатостраждального будинку на вулиці Комуністичній місцевий мешканець, який попросив назвати його Андрієм. 

Чоловік зауважує: надії на те, що вони своєї черги дочекаються за рік – немає взагалі. І бояться люди не боїв за Донецьк, погодніх умов чи ще чогось, а того, що окупаційній владі простіше знести будинок разом із місцевими, аніж вислуховувати їхні скарги. 

«Раніше люди тут раділи під під’їздом, що прийшла росія й ми «заживем». А тепер обговорюють, як вижити взагалі. Ще й пошепки, щоб ніхто в підвалі не відкинувся», – резюмує Андрій.

***

Нагадаємо, що Східний Варіант запустив гарячу лінію “HelpPrint” для мешканців прифронтових і тимчасово окупованих територій. На цей канал зв’язку можуть звернутися люди, які потребують підтримки, допомоги або ті, хто бажають безпечно поділитися інформацією чи своєю історією. Також у Східного Варіанта працює сайт-дзеркало, який обходить блокування російських окупантів без VPN.