Робочі місця чи шкода екології? Навіщо у Слов'янську хочуть відродити содове виробництво

Хімічні традиції Слов'янська

Слов'янськ — унікальне місто. Протягом століття тут дивним чином уживалися підприємства різних галузей — рекреаційної та хімічної. 

Ще з 19 століття всього за кілька кілометрів один від одного в місті діяли широко відомий курорт і підприємство хімічної промисловості — Содовий завод. 

Протягом усієї промислової історії міста у Слов'янську хімічне виробництво займало значну роль. На початку 20 століття на Содовому заводі працювало близько тисячі людей.

Вже за радянських часів Содовий завод розвинувся у гігантський комбінат Хімпром. На піку своєї діяльності підприємство виробляло кальциновану соду, триполіфосфат натрію, каустик, мийні засоби. Продукція розходилася по всьому СРСР та за його межі.

Бурхливий розвиток хімічної промисловості у Слов'янську був обумовлений вдалим розташуванням сировинної бази та наявністю розвиненої інфраструктури. Для виробництва соди необхідні сіль та вапняк. Все це є у Слов'янську та його околицях на відстані витягнутої руки.

Однак ніщо не буває вічним. У 1996 році виробничий процес на Содовому зупинився, а 2001 підприємство було визнано банкрутом. 

Відродження виробництва

озмови про відновлення виробництва соди у Слов'янську розпочалися у 2015 році. Річ у тім, що сода — стратегічний продукт. Вона використовується у металургії, медицині, хімічній, харчовій промисловості. Та й у побуті люди часто користуються гідрокарбонатом натрію.

В Україні колись соду виробляли лише на трьох підприємствах — у Слов'янську, Лисичанську та в Криму. Слов'янський содовий закрився в 1996, Лисичанський не працював уже у 2010, а єдиний на той момент Красноперекопський содовий завод Україна втратила після окупації Криму у 2014.

У зв'язку з цим Харківський державний науково-дослідний інститут НІОХІМ оголосив про початок розробки проєкту будівництва нового содового заводу  у Слов'янську.

Тоді було заявлено, що цей проєкт буде розроблено у рамках держпрограми з відновлення економіки Донбасу з метою розвитку промисловості та інфраструктури регіону.

Після того у публічному просторі про плани відновити виробництво соди знову заговорили лише у 2017 році, вже на рівні Донецької обласної адміністрації. 

Тоді на круглих столах розглядалася можливість відновлення виробництва на базі старих промислових площ і із залученням фахівців Хімпрому, що закрився. Проте й у 2017-му ця ідея не отримала розвитку. Вказувалися різні причини, але головною була відсутність інвесторів.

Нові перспективи

Минуло 5 років та про виробництво соди знову заговорили у Донецькій обласній адміністрації. Приводом стала зустріч нинішнього голови області Павла Кириленка з потенційним інвестором — 19 січня голова Донецької обласної адміністрації зустрівся із представниками турецького холдингу Yildirim Group. 

Під час зустрічі обговорювали можливість будівництва заводу з виробництва кальцинованої соди на базі індустріального парку «Слов'янський». Проєкт створення Індустріального хімічного парку «Слов'янський» на базі підприємства з виробництва кальцинованої соди включено до Плану заходів з реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розвитку Донецької області на період до 2027 року.

Yildirim Group — це найбільший холдинг Туреччини, який працює в 50 країнах. Області його діяльності — гірничорудна, хімічна та електроенергетична, морські контейнерні перевезення. 

Декілька років тому холдинг побудував содове виробництво в Казахстані.

Під час бесіди з головою Донецької області представники турецької сторони заявили, що серйозно розглядають можливість інвестицій у Слов'янськ за умови підтримки їхнього наміру з боку обласної та міської адміністрацій.

Зі свого боку міська адміністрація Слов'янська не залишається осторонь. Голова Слов'янської ВЦА Вадим Лях розповів про свій досвід спілкування із турецькими інвесторами.

«Ми дві доби їздили територією колишнього содового заводу. Визначалися із ділянками, які зараз є у нас у місті. Це близько 50 га. На останній нараді у голови області було ухвалено рішення, щоб міська ВЦА Слов'янська провела моніторинг земель. Для цього буде проведено тендер найближчим часом. Така робота вестиметься для того, щоб організувати наступну зустріч із потенційним інвестором», — каже Вадим Лях.

Проєкт НІОХІМа

Базою для будівництва заводу, як і раніше, розглядається проєкт харківського науково-дослідного інституту. В ефірі однієї з регіональних телекомпаній керівник проєкту Сергій Філатов докладно описав перспективи будівництва содового виробництва.

 «Є різні версії проєктів, фінальне слово за інвестором. Але сьогодні говоримо про видобуток близько 500-600 тис. тонн на рік. Тобто це покриття внутрішнього попиту плюс перспектива експорту», — сказав Сергій Філатов.

Що стосується обсягу інвестицій, то керівник проєкту говорить про пів мільярда доларів:

«Якщо йдеться про виробництво 500 тис. тонн на рік, то інвестиції становитимуть близько 500 млн доларів. Є такий собі світовий показник — 100 тонн соди коштує 1 млн інвестицій». 

Варто зазначити, що содовий завод — це не єдине підприємство, яке передбачене для будівництва на території хімічного індустріального парку у Слов'янську. Окрім кальцинованої соди планується виробництво солі «Екстра» та ще п'яти хімічних продуктів.

При цьому, виходячи з опису проєкту на сайті НІОХІМа, введення індустріального парку в дію може дати 1800 робочих місць і дозволить збудувати 50 тис. квадратних метрів житла.

Питання екології

З огляду на все вищезгадане, може скластися враження досить райдужних перспектив для Слов'янської громади. Робочі місця, прибуток у вигляді податків, будівництво житла. Все це очевидні переваги. Але не можна забувати, що так чи інакше хімічне виробництво впливатиме на довкілля. 

Виробництво соди — одне з найскладніших виробництв хімічної промисловості. Воно супроводжується викидом і рідких, і твердих відходів у вигляді шламу. Складові цього шламу — солі. Деякі з них слабо розчиняються у питній воді, отже будуть накопичуватися як відходи. Інші, навпаки, вкрай гігроскопічні, а отже, потрапляють у водойми й рано чи пізно зіграють свою роль у водній екосистемі. До речі, наявність у Слов'янську шламонакопичувача, який залишився від Хімпрому, також був одним із ключових пунктів під час вибору місця.

Звичайно, автори проєкту та інвестори кажуть, що підприємство стане сучасним і викиди майже дорівнюватимуть нулю.

«Сучасні системи очищення дозволяють домогтися того, що навантаження на екологію буде мінімальним. Те, що частково зливається в річку і можна вважати стоками, практично нешкідливе. Це така освітлена суспензія, частина сольового розчину. І її концентрація така, що шкоди екології вона не завдає», — каже Сергій Філатов.

Як стверджують вчені, найпоширенішим способом виробництва соди є так званий аміачний спосіб. 

У аміачного способу одержання соди є недоліки. Це велика кількість рідких та твердих відходів, що потребують утилізації, скидання або тривалого зберігання. Крім того, йде значна витрата енергетичних ресурсів. 

Недоліки аміачного способу отримання соди стають все більш істотними в міру посилення вимог до комплексного використання природної сировини, і для охорони навколишнього середовища від забруднень, а також зі зростанням дефіциту та вартості енергоносіїв. Численні спроби зробити цей спосіб безвідходним або маловідходним і досі не увінчалися успіхом. 

Також ніхто не скасовував викиди в атмосферу, а для виробництва знадобиться і вода, яку, найімовірніше, будуть забирати з Казенного Торця, що знаходиться поруч. Наприклад, для содового заводу, що будується в казахському місті Павлодар, планують брати 1,8 мільйона тонн води на рік з Іртишу. При тому, що там завод розрахований на 400 тисяч тонн соди на рік.

Як усі ці фактори вплинуть на курортний Слов'янськ, тільки доведеться дізнатися. Звичайно, лише в тому випадку, якщо завод таки побудують.