Ще не в "червоній", але вже не в "зеленій": Слов'янськ серед п'яти міст регіону, де посилили обмеження

До переліку населених пунктів з «жовтим» рівнем епідеміологічної небезпеки віднесені 5 населених пунктів і три райони Донеччини. У їх число увійшли міста Бахмут, Краматорськ, Миргород, Маріуполь і Слов'янськ, а також Великоновосілківський, Покровський і Слов'янський райони.

Місто Вугледар, де зафіксовано стрімке поширення COVID-19, віднесене до «помаранчевої» зони небезпеки.

До «червоної» зони території Донецької області поки не увійшли, проте, як стверджують фахівці, такий розвиток ситуації цілком можливий.

Нагадаємо, що епідемічні рівні встановлюються на 14 днів, після чого комісія, виходячи з актуальної інформації, може переглянути карту зонування.

Причина і наслідок

Тільки за останній тиждень в Донецькій області коронавірус діагностували у 528 осіб, в тому числі у 35 дітей та 15 медпрацівників. Шестеро жителів Донеччини за цей же період померли, що є черговим антирекордом регіону.

Причиною різкого погіршення епідеміологічної ситуації фахівці вважають горезвісний «людський фактор». Простіше кажучи, поширення вірусу прискорилося через зниження рівня відповідальності громадян, які все більш зневажливо ставляться до дотримання санітарних вимог. Про це, наприклад, заявив міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

«Основна причина такого стану справ — нехтування правилами карантину. Зокрема, надмірні перевезення людей в громадському транспорті, ігнорування засобів індивідуального захисту, недотримання соціальної дистанції», — сказав міністр на нараді Президента України з урядом, головами облдержадміністрацій та представниками органів місцевого самоврядування, що відбулася в суботу.

Така заява підтверджується численними фактами реального життя.

Наприклад, в Слов'янську людей в масках можна зустріти в магазинах або громадському транспорті дуже рідко. Навіть в супермаркетах, де дотримання карантинних заходів контролювалося найбільш жорстко, зараз відбулося послаблення вимог, і частина покупців проходить в торговий об'єкт без засобів індивідуального захисту.

Що стосується громадського транспорту, то тут також спостерігається повне ігнорування встановлених комісією обмежень. Надівати маски при вході в салон ніхто від пасажирів не вимагає, а їх кількість, найчастіше, помітно перевищує кількість сидячих місць. Так що дивуватися тому, що поширення коронавірусу в місті прискорилося в рази, не варто.

Набагато дивовижніше те, що навіть звістка про те, що Слов'янськ віднесений до «жовтої» зоні небезпеки, на поведінку людей жодним чином не вплинула.

Бумеранг обмежень

Рішення комісії з нового зонування набирає чинності з 28 вересня, що має на увазі посилення деяких карантинних вимог.

Якщо під час перебування в «зеленій» зоні, жителям Слов'янська потрібно було всього лише носити маски в громадських місцях і не набиватися в пасажирський транспорт, а масові заходи можна було проводити лише за умови, що для кожного учасника буде дотримуватися норма соціальної дистанції в 5 квадратних метрів, то з моменту включення міста в «жовту» зону, список обмежень доповнюється забороною на відвідування закладів соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку (крім тих, які надають послуги кризово).

Відносно кінотеатрів і установ культури зберігається норма наповнюваності в 50% від загальної кількості місць, а в громадському транспорті число пасажирів не може бути більше, ніж місць для сидіння.

З огляду на той факт, що слідувати рекомендаціям епідеміологів слов'янці аж ніяк не поспішають, можна цілком обґрунтовано припустити, що в «жовтій» зоні Слов'янськ затримається недовго, і вже на наступному засіданні профільної державної комісії місто включать до списку «помаранчевих» зон. Якщо це станеться, то обмеження стануть ще жорсткішими.

Наприклад, буде введена заборона на роботу закладів розміщення, крім готелів; на роботу розважальних закладів та ресторанів в нічний час; на роботу спортзалів, фітнес-центрів, культурних закладів, на приймання нових змін в дитячих таборах.

Також під забороною знову виявиться планова госпіталізація хворих (крім вагітних жінок, екстрених випадків, онкологічної та паліативної допомоги). Проведення ж масових заходів буде дозволено тільки за умови, що їх учасниками будуть не більше 100 осіб, а норма соціальної дистанції збільшиться з 5 до 20 квадратних метрів.

Такого сценарію, напевно, можна було б уникнути, але для цього необхідно, щоб хоча б 70-80% населення дотримувалися рекомендації епідеміологів. В реальності ж можна спостерігати дивний парадокс — чим вище рівень небезпеки, тим безтурботніше поводяться люди. Наслідки такого ставлення до ризику зараження передбачити нескладно.