Від ідеї до патенту. Як молодий вчений на Луганщині створив понад 100 винаходів
Доцент кафедри залізничного, автомобільного транспорту і підіймально-транспортних машин СНУ ім. В. Даля, кандидат технічних наук Максим Ковтанец перейшов ювілейний рубіж в 100 патентів на винаходи та корисні моделі ще в січні. Тепер на його рахунку вже 103.
Як з'являються винаходи, де можна знаходити ідеї та скільки «кроків» від задуму до патенту дізнавався «Східний Варіант».
13 років винаходів
Максим родом з міста Сватове, де професія залізничника користується особливою пошаною і повагою. Тому вибір спеціальності для нього не був складним: вирішив вступати до Східноукраїнського університету імені Володимира Даля на спеціальність «Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту». ВНЗ тоді (це був 2004 рік) знаходився в Луганську. Після закінчення навчання, залишився в аспірантурі.
«Вибір професії спочатку відштовхувався від вибору робочого місця. На початку 2000-х років спеціалізація в галузі залізничного транспорту була пріоритетною, високооплачуваною. Всі розуміли, що найближчі десятки років будуть поїзди та роботою можна бути забезпеченим. А мені завжди була близька техніка», — розповідає Максим.
Навчався хлопець із задоволенням, був «твердим хорошистом» з декількома четвірками. А 2008 року, коли писав бакалаврську роботу, з'явився його перший винахід. Це був «Візок локомотива» — конструкція, яка дозволяє управляти перерозподілом навантажень від коліс на рейки та покращувати тягово-зчіпні й гальмівні якості локомотива.
«У нас на кафедрі активно залучалися студенти до науково-дослідної роботи, була велика матеріально-технічна база: стенди, лабораторії, як старого зразка, так і сучасні. Виробничою базою кафедри був Луганський завод ім. Жовтневої революції, нині — холдингова компанія “Луганськтепловоз”.
На 4 курсі мені пощастило потрапити на дипломну роботу до професора, доктора технічних наук Горбунова Миколи Івановича. У нього не було якоїсь певної теми для дипломної роботи, для нього кожна тема була свого роду викликом — отримати від студента цікаву тему для реалізації та спільно її вирішувати. Ми ось так сформулювали тему моєї дипломної роботи та домовилися про таке зобов'язання — Микола Іванович підписує мені дипломну роботу, якщо я напишу винахід», — згадує вчений
Є до чого прагнути
Ще тоді студенту дуже сподобалося займатися наукою, вирішувати різні завдання. Виявилося, що під час написання винаходу потрібно знайти аналог, вивчити його, провести патентний пошук і переконатися, що подібного винаходу поки не існує. А після — лаконічно і красиво описати ідею і підготувати ілюстративний матеріал.
Розповідаючи про створення винаходів, Максим згадує слова колеги Лариси Баранової, з якою довелося працювати ще в Луганську. Вона говорила, що в сучасному світі практично все вже винайдено, але можна щось удосконалити. У той час в Луганську при Інституті культури і мистецтв Луганського національного університету імені Т. Шевченка був Будинок техніки, де зберігався архів винаходів. Там Максим знайшов чимало підтверджень цим словам:
«Я в Будинку техніки знайшов кілька винаходів станка “Gillette”. Співробітниці архіву розповідали мені, що в архіві понад 80 винаходів ручки станка для гоління, які запатентувала компанія “Gillette”. Начебто нічого особливого, але є різні модифікації».
За першим винаходом пішли такі, які дозволяли удосконалювати різні вузли і деталі залізничного транспорту. Правда, 2014 року з Луганська довелося виїхати, але це не змінило азарт вченого. Про сотні патентів став замислюватися, коли їх кількість перевищила за 80 штук. Рухатися далі мотивують і старші колеги:
«У нас на кафедрі працюють заслужені винахідники України — професор Горбунов Микола Івановичі та професор Могила Валентин Іванович. Завжди було на кого рівнятися. Після того, як опублікували новину, що я перейшов рубіж в 100 патентів, мене привітали колеги з кафедри, а Валентин Іванович написав: «у мене 268 патентів, доганяй!».
Від ідеї до патенту
Є спеціальне поняття «корисна модель» — удосконалення наявної конструкції. Вони, своєю чергою, діляться на способи (яким чином можна здійснювати якийсь процес) і пристрої.
Все починається з ідеї. Часто знайти її найскладніше. Корисна порада: можна відштовхуватися саме від проблеми. Іноді про неї можна дізнатися на конференціях або з наукових статей, іноді завдання підкидає саме життя.
«Я консультую студентів під час виконання бакалаврських та магістерських кваліфікаційних робіт. Багато студентів вже пов'язані в міру своєї роботи з залізничним транспортом. Дуже часто ми пишемо зі студентами наукові роботи та корисні моделі. Часто від них виникає початкова фаза винаходу — це проблема, з якою вони стикаються під час виконання своїх завдань. Ось тут і починаємо думати як цю проблему вирішити?» — ділиться Максим.
Дивитися на речі ширше
Якісь методи рішення або підходи можна «підглянути» в інших галузях науки і техніки. Для залізничної галузі це може бути металургія, верстатобудування і так далі. Тобто подивитися на проблему ширше, не обмежуючись рамками одного напрямку.
«Багато хто розглядає тільки свою галузь. Мені ширший погляд прищеплював мій учитель Микола Іванович Горбунов. Він мені навіть добірки статей давав такі, які я спочатку не розумів. Думав: навіщо він мені надсилає охолодження азотом або охолодження різця на верстаті? А потім зрозумів, що потрібно дивитися на це трохи інакше. Вчені вже винайшли та вивчають той чи інший процес. Наприклад, процес взаємодії різця і заготовки на токарному верстаті. Так, це різні деталі, але сам процес тертя буде в чомусь близький до процесу тертя колеса з рейкою», — пояснює Максим.
За спеціальним шаблоном ідея оформляється як корисна модель, тобто винахід потрібно «написати», додати креслення або схему.
Потім її підписує автор і відправляє в «Український інститут інтелектуальної власності». Там проводять експертизу і через 3-4 місяці надсилають відповідь. Вона може бути негативною, якщо існує аналог або потрібно щось допрацювати. З таким, додає Максим, він з колегами не стикався, оскільки на початковому етапі написання глибоко вивчали обраний напрям:
«Певні наші ідеї були реалізовані на “Луганськтепловоз”, на підприємстві “НВЦ Трансмаш”, ми співпрацюємо з “Укрзалізницею”. Також намагаємося пропагувати наші винаходи на різних конкурсах: колективом авторів отримували академічну стипендію Президента України та Кабінету Міністрів України, отримували премії Луганської обласної ради, ставали Лауреатами щорічної премії Президента України для молодих вчених. Зараз подаємо роботу на здобуття премії Верховної Ради України молодим вченим. Ми намагаємося донести науково-виробничим підприємствам і компаніям цінність наших наукових праць і винаходів, але поки це досить важко».
Пробувати сміливо: поради від Максима Ковтанця
Найголовніша порада від Максима — не боятися і пробувати свої сили. Якщо конкретніше:
- Знайти проблему, яка потребує вирішення
- Дивитися ширше, зокрема і виходити за межі своєї спеціалізації
- Знайти наукового керівника, який підтримає і направить
- Сідати і пробувати писати винахід, намагатися, щоб все було красиво і зрозуміло
- Знайти в собі сили дочекатися результатів експертизи
- Поки чекаєш на відповідь — писати наступний винахід