Рівні можливості, незалежно від мобільності. Як Маріуполь проходив перевірку на доступність
До 55% жителів українських міст в різний час стають маломобільною групою. Це люди з інвалідністю, люди похилого віку, батьки з візочками та навіть люди з дорожніми валізами. Саме для них критично важлива доступність міської інфраструктури
Цього тижня до Маріуполя приїхав український громадський діяч Дмитро Щебетюк. Він заснував організацію «Доступно.UA» і створив проєкт Рейтинг доступності міст України «Тостер». Також він займається спортом, веде відеоблог і рубрику «Інклюзія» на популярному YouTube-шоу #@)₴?$0 від «Телебачення Торонто».
У Маріуполі Дмитро і містяни досліджували міський простір на доступність для людей з інвалідністю. До уваги бралися всі аспекти — наскільки місто комфортне для людей з вадами зору та сліпих, а також для людей, що пересуваються на інвалідному візку або ходунках.
«Східний варіант» разом з іншими активістами вимірював кут нахилу пандуса і ширину дверних прорізів, щоб зрозуміти, чи є у Маріуполя шанс опинитися в лідерах рейтингу доступних міст.
Тест «Тостер»
Дмитро Щебетюк пересувається на візку вже 10 років. Взимку 2011 року роблячи фотографію, він впустив фотоапарат. Потягнувся за ним і впав слідом, отримавши перелом хребта і травму голови. Кілька операцій, місяці реабілітації, але Дмитро все ж залишився в інвалідному кріслі.
У грудні 2015 року він заснував ініціативу «Доступно.UA», яка стала однією з найвідоміших громадських організацій, пов'язаних з питаннями доступності. Організація перевіряла різні локації на доступність, що вилилося в створення мапи доступності українських міст. Туди входять 19 українських міст.
Також Дмитро подорожував автостопом по Україні, відвідав 17 міст і Білорусь. Через два роки замахнувся на Євротур і разом з другом об’їздив понад 30 європейських міст. При цьому у них в кишені було всього 100 євро. В Європі вони заробляли, граючи музику. Всі пригоди Діма пережив на інвалідному візку, паралельно знімаючи блог.
«Ми в “Доступно.UA” ніколи прямо не говорили “Ось Діма, він подорожує на візку”. Це і так видно. Ми говорили “Це Діма, він мандрівник, музикант, блогер, до речі, він на візку”», — розповідає Дмитро.
Дмитро має звання майстра спорту з плавання. У 2019 він відмовився від участі в Паралімпійських іграх в Токіо, щоб цілком присвятити себе громадському активізму.
Зараз у Діми і його команди новий проєкт — «Тостер», в рамках якого він їздить по різних містах і перевіряє їх на доступність. Тест «Тостер» пройшли 13 міст, і скоро до нього додадуться ще п'ять міст східної України — Краматорськ, Дружківка, Слов'янськ, Маріуполь і Старобільськ.
Головна ідея «Доступно.UA», щоб в Україні всі люди мали рівні права, незалежно від мобільності.
«Не потрібно ставитися до людей з інвалідністю з жалем і не потрібно героїзувати їх. Хоча в українських реаліях дійсно потрібно бути героєм, щоб долати перешкоди», — говорить експерт.
Кути нахилу — менше, вбиральні — ширше
21 вересня в платформі «ТЮ» Щебетюк провів тренінг для маріупольців з того, як правильно досліджувати місто на доступність з урахуванням державних будівельних норм, що передбачають інклюзію.
Учасники розділилися на кілька груп по дві людини та пройшлися сімома міськими маршрутами в центрі міста.
«Східний варіант» ходив разом з помічником депутата міської ради, керівником молодіжного інтеграційного руху «АЛЬФА» при громадській організації «Поверь в себя» Олексієм Дідашем.
Олексій має інвалідність через наслідки церебрального паралічу і пересувається на ходунках.
Разом з ним ми перевірили на доступність центр зайнятості та різні мережі магазинів продуктів та одягу, а також торговий центр.
Співробітники центру зайнятості відразу заявили, що наша перевірка некоректна, оскільки приміщення, в якому вони знаходяться, тимчасово орендується. Потрібно відзначити, що хоча всі послуги центру можна отримати на першому поверсі, всередині приміщення від дверей ведуть сходи та пандус, кут нахилу якого значно перевищує верхню норму 8 градусів.
Приватний бізнес виконує норми від часу до часу. Наприклад, торгові центри часто не мають всередині сходинок і порогів, а вхід нерідко зроблений врівень з асфальтом. А ось магазин великої мережі секонд-хендів недосяжний для людей з інвалідністю. Інвентарний пандус зроблений під великим кутом.
Олексій Дідаш зазначив, що такий пандус створить труднощі не тільки для людей на інвалідному візку або з ходунками, але і для батьків з дитячими візочками.
На жаль, жодна з п'яти локацій не пройшла перевірку на доступність туалетів. Кабінки вузькі та без поручнів.
Також були перевірені пішохідні переходи. Частина з них була обладнана тактильною плиткою. Але, як зазначив Олексій, плитка встановлена неправильно, оскільки повинна бути прокладена по всій ширині перед переходом.
Щодо дублювання світлового сигналу світлофора звуковим, то цього немає практично ніде. Також звуковий сигнал перебивається гучною музикою, яку включають торгові центри для залучення відвідувачів.
Крім крутих кутів на підйомах пандусів, величезна проблема — нерівні тротуари.
Подекуди пересуватися ними настільки важко, що люди на візках воліють їхати по проїжджій частині.
Маріуполь приємно здивував, але є до чого прагнути
Дмитро Щебетюк каже, що певної тенденції в містах, які він вже перевіряв на доступність, немає.
«Доступність залежить від бажання міської ради, взаємодії громадськості.
Буває так, що маленькі міста більш активно рухаються. І навпаки буває, що в великих містах є тісна взаємодія і зміни великі», — розповідає Дмитро Щебетюк.
Учасники також поділилися своїми враженнями.
«Те, що робиться в місті з доброустрою, це добре. Багато проєктів реконструкції, які зараз реалізуються, проходять оцінку на доступність і коригування комітету з доступності та громадських організацій. Старіші проєкти, звичайно, не скориговані. Там є дуже багато таких моментів, які можна було зробити інакше», — коментує керівниця громадської організації людей з інвалідністю Лівобережного району Галина Гур'єва.
Також вона зазначила, що ще багато роботи щодо доступності потрібно провести з ОСББ.
Галина вважає, що не можна виносити питання про доступність під'їздів на голосування жителів, оскільки мешканці будинку можуть змінюватися, в нього можуть заселятися, зокрема, і люди з інвалідністю, яким необхідний універсальний дизайн.
«Насправді, мене Маріуполь, як порівняти із загальною ситуацією в Україні, приємно здивував, зокрема центр. Є свої нюанси, але загалом не так складно, як в деяких містах. Хоча все ж подекуди доводиться рухатися по дорозі», — зазначив Дмитро Щебетюк.
Результати дослідження, яке провели маріупольці, будуть оброблені командою «Доступно.UA», а потім публічно представлені.
Базові стандарти доступного міста
Усі стандарти інклюзії описані в державних будівельних нормах.
Сходи та пандуси
Сходинки повинні бути рівними, суцільними. Верхня і нижня сходинки сходового маршу повинні контрастувати як щодо інших сходинок, так і щодо горизонтальних площадок сходового маршу.
Сходи та пандуси повинні мати з обох боків поручні на висоті 70 і 90 сантиметрів, а в дошкільних закладах, в парках, на дитячих майданчиках — додатково на висоті 50 сантиметрів.
Нахил пандуса повинен бути не більше 8%. Ширина пандуса повинна становити 120 сантиметрів (за однобічного руху) або 180 сантиметрів (за двобічного).
Парковки
На відкритих індивідуальних паркувальних майданчиках біля закладів обслуговування 10% повинно бути відведено транспорту для людей з інвалідністю. Ці місця повинні бути відзначені відповідними піктограмами.
Ширина зони такого паркування повинна бути не менше 3,5 метрів. Паркомісце має розташовуватися не далі ніж 50 метрів від закладу.
Ліфти та підіймачі (в новому житловому фонді)
Кабіна ліфта повинна бути не менше ніж 1,1 на 1,4 метра. Ширина дверного прорізу в ліфті повинна бути не менше 90 см.
Кнопки в ліфті повинні бут
Туалети
Туалети повинні бути обладнані поручнями довжиною 90 сантиметрів на висоті 84-92 сантиметрів. Розмір кабіни повинен мати ширину 1,65 метра і глибину 1,8 метра.