Як Будинок культури в Слов'янську став розмінною картою в політичних батлах
Будинок купецьких зборів (ДК ім. Леніна) вже сьомий рік. Про руйнування історичної спадщини на очах говорили громадські працівники: влаштовували акції та пікети. Зараз свою увагу на будівлю звернули місцеві політики. Правда, сталося це тільки перед виборами
Про сумну долю колишнього ДК імені Леніна писали всі слов'янські ЗМІ. Історична будівля, побудована понад сто років тому, зараз як пам'ятник занепаду культури в центрі Слов'янська. 26 квітня в місті згорів останній наявний будинок культури. Активісти неодноразово звертали на це увагу: влаштовували акції підтримки, концерти та рейви. Перед початком виборчої кампанії свій інтерес до будівлі почали проявляти кандидати на пост міського голови.
Першим був Павло Придворов, кандидат на пост голови Слов'янська від «Опозиційної платформи за життя».
Під будівлею ДК він влаштував своєрідний мітинг-перфоманс від імені молоді.
На той момент майбутній кандидат на пост міського голови Слов'янська пообіцяв зробити в будівлі культурний центр для молоді.
Водночас до будівлі почала проявляти інтерес ексголова Слов'янська, одіозна Неля Штепа.
Підозрювана в посяганні на територіальну цілісність України, а нині кандидатка в мери від «Партії миру і розвитку», Штепа публікувала свої листи власнику ДК ім. Леніна, ПАТ «Донецькоблгаз»:
21 вересня Неля Штепа разом з представниками свого штабу провели своєрідну виїзну нараду.
Делегація влаштувала фотосесію всередині самого ДК і відзвітувала про це в соціальних мережах.
Як написала Штепа, у її команди вже є чіткий план і проєкт відновлення ДК, який чекає на висновки експертів для включення коригувань.
Через кілька днів на сторінці було опубліковано відео ревізії будівлі.
«Я хочу, щоб за тиждень ми сіли й розібралися. У нас часу немає. В кінці жовтня вже повинен бути готовий проєкт. За рік потрібно творчим людям віддати цю будівлю в експлуатацію. Ми до Нового року повинні вже визначитися з покупкою ДК, визначитися що ми тут будемо робити й відразу після Нового року почати тут ремонт. Іншого виходу немає», — заявила Штепа.
Чи так швидко можна відновити ДК?
У той час, поки делегація Нелі Штепи проводить ревізію Будинку культури, комісію від міської ради власники будівлі зовсім не допускають.
Про це «ВВ» розповів мер Слов'янська Вадим Лях.
«На превеликий жаль, численні листи та прохання допустити комісію з відділу архітектури в цю будівлю обласне управління газового господарства проігнорувало. На сьогодні ми пишемо ще один лист з метою потрапити туди для того, щоб провести обстеження будівлі», — розповів Вадим Лях.
На думку мера міста, листування фонду Штепи з власником ДК, ПАТ «Донецькоблгаз» має певні маніпуляції.
«Згідно із законом пам'ятник архітектури може належати тільки першій інстанції, в цьому випадку місту. І коли місто відмовилося, тоді вже можна буде видавати його на загальні торги та продавати в загальному порядку. Ніяких пропозицій про продаж місту не надходило», — пояснює Вадим Лях.
Що стосується заяв Штепи про нібито вже підготовлений проєкт і швидкі терміни проведення ремонту в будівлі, то це не більше ніж порожні передвиборчі обіцянки та популізм в поганому сенсі цього слова. Почати ремонт будівлі вже з 2021 року просто неможливо. Як і підготувати проєкт за такий короткий термін. Але, на жаль, більшість жителів не знають таких моментів і готові наївно вірити гучним гаслам.
«Як людина, яка брала участь в написанні не одного проєкту, особливо це пов'язано з пам'ятниками архітектури, скажу, що тут дуже складна історія. Тут йде реставрація пам'ятки архітектури, а не звичайний ремонт старої будівлі. Її повинні робити відповідні фірми. Купити будинок без пропозиції спочатку місту незаконно. Чую, що пишуть проєкт вже мало не готовий, але за часом такий проєкт повинен писатися мінімум пів року. Будівля дійсно стара, є багато підводних каменів, потрібно проводити багато її досліджень, і ґрунту поруч, в тому числі. Це велика копітка робота і навіть пів року це дуже оптимістично. Далі експертиза займе час. Тільки на роботу з документами піде не менше 8 місяців», — пояснив мер Слов'янська.
Історія Будинку культури
Будівлю в стилі українського модерну побудовано в 1913-1914 рр. Під час громадянської війни в ній розташовувалися різні військові частини. З 1938 року там був театр імені Маяковського, а під час Другої світової — театр імені Шевченка. У 1943 році будівля була сильно пошкоджена, залишилися одні стіни. Відновили лише через 5 років.
З 1999 року будинок культури вважається пам'ятником архітектури місцевого значення.
Понад 20 років Палацом Культури володіє ПАТ «Донецькоблгаз». Будівля дісталася підприємству за борги збанкрутілого в 1998 році Слов'янського керамічного комбінату. Довгий час тут працювали різні дитячі студії, гуртки, розташовувався великий концертний зал, проходили виставки, приїжджали театри. Власник неодноразово звертався до місцевої влади з проханням допомогти в утриманні будинку, не було достатньо коштів для його обслуговування.
У 2014 році життя в ДК остаточно завмерло, будівлю було пошкоджено в результаті бойових дій. У 2016 році міська рада вирішила купити його за майже 5 мільйонів гривень, але громадські організації через суд це рішення скасували — було незрозуміло звідки взялася саме така сума.
«Подальше звернення до облгазу не дало такого позитивного результату. Відбулася зміна керівництва і нове керівництво відмовило міській раді в придбанні даного ДК. На сьогодні ця будівля має статус пам'ятника архітектури», — говорить Вадим Лях.
Кому ж вірити?
Стіни ДК вважає рідними танцювальний центр «Грація». Залишившись фактично без даху над головою, «Грація» істотно «виросла» за останні роки. Відкрилися філії не лише в Слов'янську, але і сусідніх містах. «Грація» конкурує не з місцевими гуртками, а великими танцювальними центрами Харкова та Києва.
«Щоб перевірити щирість намірів людей, потрібно подивитися на їхню попередню роботу. Якщо люди цікавилися цією темою, намагалися якось її вирішити протягом попередніх п'яти років, тоді ми можемо говорити про те, що вони дійсно щось хочуть вирішити. А якщо ні, тут прийшли вибори й тут з'явилися гасла якісь, навряд чи це буде схоже на правду», — вважає керівник «Грації» Олексій Овчинников.
На його думку, ДК відновлювати потрібно в будь-якому випадку. Інше питання — в якій формі це буде і що там буде всередині. Крім розв'язання питання з власниками будівлі, його ремонту, потрібно думати як ДК буде функціонувати після, і чи будуть кошти на його утримання. Культурний центр безумовно потрібен Слов'янську і є місця де його можна зробити з нуля. Питання наскільки це потрібно самим жителям.
«Ситуація така, що містяни їдуть і цей процес з кожним днем буде набирати обертів, буде все активніше і в підсумку тут можуть залишитися люди, яким нічого не потрібно і не цікаво. Іноді простіше поміняти простір навколо і спокійно себе реалізовувати без цієї всієї боротьби», — вважає Олексій Овчинников.
«Поки жителі Слов'янська, нехай не ображаються, але інертні, пасивні, і чекають поки за них хтось щось зробить. Хочу всіх засмутити — ніхто не зробить замість них. Якщо вони будуть ходити на вибори і як і раніше вибирати тих, кого вибирали, то без питань. Результат буде на вулицях, «на обличчі» міста. Без питань, але ви повинні розуміти, що за це заплатите дитинством своїх дітей, своєї старістю, яку проведете в некомфортних умовах і так далі. Люди повинні для себе приймати рішення робити щось чи ні. Коли ми не беремо відповідальність, ми все одно її беремо», — говорить Олексій.
Поки політики кидаються гучними обіцянками все виправити, унікальна будівля руйнується. З 2014 року ситуація з ДК не рухається з мертвої точки. І навряд чи щось може змінитися як до виборів, так і після їх проведення.
«Якщо людина щось заявляє зараз, то де була її позиція в 15 році, 16-му, 17-му і так далі? Чому вона з'явилася за місяць до виборів? До політиків немає питань, їх мотивація зрозуміла. Питання до жителів Слов'янська. Всі звикли довіряти, але ж коли купуєте зіпсований йогурт, то ви ж його не їсте. Ви його або викидаєте, або повертаєтеся в магазин для обміну. Але у випадку з політиками народ продовжує давитися зіпсованим йогуртом. Питання наскільки жителі готові змінити своє життя. Час робити якісь висновки. Або ми намагаємося щось змінити, або їдемо», — вважає Олексій Овчинников.