"Їх треба ставити на ноги": дівчина Іллі Самойленка про повернення захисників "Азовсталі"

Дружини, сестри, матері та кохані українських воїнів, що захищали «Азовсталь», об’єднались в Асоціацію родин захисників «Азовсталі», щоб не тільки звільнити своїх чоловіків з рук окупантів, а і привернути увагу до сімей, що втратили своїх рідних. А також — допомогти військовим відновитись після перебування в полоні.

«Східний Варіант» поговорив з Дар’єю Цикуновою, учасницею Асоціації родин захисників «Азовсталі», про те, як працює організація, як проходить реабілітація  та чому медійність надзвичайно важлива.

— Дар’є, розкажіть трохи про Асоціацію родин захисників «Азовсталі», коли та для чого її створили?

— Чотири дівчини між собою були знайомі. Це Ганна Науменко, Ольга Андріянова, Юля Федосюк та Катерина Прокопенко. Я дізналася про них, коли вони поїхали на зустріч із Папою Римським (тоді захисники Азовсталі були під блокадою — ред.)

Привернення уваги міжнародної спільноти —  це дуже важлива складова, але ж ми маємо не забувати ще про тих людей, які знаходяться в Україні: про сім’ї, про стареньких батьків тих бійців, які знаходяться у полоні. Вони не мають жодної людини, яка може допомогти. І ми вирішили, що потрібна організація. 

— Зрозуміло, що глобальна задача — звільнення полонених.  А які точкові задачі ви перед собою поставили?

— Ми боремося як за «азовців», так і за морських піхотинців, поліцейських, «ведмедів» та прикордонників. Тобто  абсолютно за всіх, хто виходив з «Азовсталі».

Ми займаємось інформаційною кампанією, щоб українці і європейська ком'юніті не втрачали фокус. Наша діяльність в першу чергу направлена на медіапросвітництво. 

Другий напрям — це допомога в навігації по діях тих родичів, які чекають своїх близьких з полону. Ми намагаємося пояснювати деталі тим, хто не розуміє весь процес: відкрити кейс в Червоному хресті, подзвонити в НГУ, перевірити, чи є ваша близька людина в колонії, чи проходить вона, як військовополонений. Це дуже великий пласт роботи. 

— Зараз ваша асоціація — це лише об’єднання сестер, матерів, дружин і коханих військовослужбовців? Чи ви вже вийшли за ці рамки? 

— У нас дуже велика «азовстальська» родина. Ті, з ким я контактую, — коло приблизно з 20-ти людей. Але членом асоціації ми вважаємо будь-яку людину, яка чекає свого родича з полону.

Асоціація — це волонтерська робота і ми не з’ясовуємо, хто кому ким доводиться з бійців. Ми проводимо багато часу саме у спілкуванні з робочих питань. 

Одна із дівчат — власниця дитячого садочку, інша працювала на харківському заводі,  ще одна мама полоненого — кастинг-директорка. Різноманітні люди, і це допомагає в цій боротьбі.  

— 43 полонених з «Азову» були звільнені внаслідок обміну? Хто ці захисники? В якому перебувають стані? Чи є у вас якась стратегія щодо їхнього подальшого відновлення — фізичного та психологічного?

— На обміні були присутні наші представниці. Вони кажуть, що у хлопців дуже багато не вилікуваних поранень: травм, ампутацій, кісток, що неправильно зрослися. Всі хлопці на позитиві, звичайно, бо вдома. Але ж одним позитивом не вилікуєшся. Зараз треба підтримувати фонди, треба хлопців максимально ставити на ноги, на протези.

Всі хлопці та дівчата там дуже схудли. М’язову масу треба поновлювати, лікувати авітаміноз. Ми думаємо вже про реабілітацію, шукаємо спеціалістів, хто зможе взяти таку роботу.

Психологічний стан також дуже важливий. Ми включаємось і в ці процеси — запустили колонку з психологічними порадами, перший пост був присвячений поверненню з полону. Також у нас спільно з психологами діє проєкт «Azov-steel family — психологічна підтримка»

— Розкажіть трохи про тих захисників, які ще перебувають в полоні росіян. Чи виходять вони на зв‘язок? 

— Ми не маємо з ними зв'язку офіційними каналами. «Червоний Хрест» заявляє, що вони не можуть потрапити до них напряму, і подивитися умови їх життя. Ми знаємо, що за Женевською конвенцією вони повинні мати можливість нам дзвонити через певний період. Але де росія, і де дотримання міжнародних норм. 

Полоненим ми нічого не можемо передати. Ми займаємося забезпеченням на майбутнє. Коли вони повернуться, от тоді ми будемо передавати одяг, їжу і все інше. 

Ми, на жаль, не знаємо, які в них там умови. Нам залишається тільки чекати та далі привертати увагу. 

— Серед захисників-азовців є медійні особистості і зовсім невідомі люди. На вашу думку, публічність полоненого якось впливає на можливість його найшвидшого обміну?

— 95 полонених повернулись з Азовсталі й чи хтось із них медійний? Ми показали світові, що ми звичайні люди, такі самі, як всі інші, що в нас є своя культура і ми хочемо, щоб росія від нас відчепилася.

Медійність важлива, щоб за кордоном бачили, що відбувається. Вона не допоможе людині особисто. Бо якби так було, то Ілля вже був би вдома.

Але медійність на персональний обмін не впливає.

— Чи є у вас безпосередній контакт з керівництвом держави та з ким, якщо не секрет? Як оцінюєте співпрацю з державою?

— Ми днями бачилися з Олегом Котенком, Уповноваженим з прав осіб, зниклих безвісти. Він зараз займається допомогою полоненим. Там були представники Мінсоцполітики, Мінветеранів і Нацгвардії. Обговорювали, чи всі процеси налагоджені. Дуже очікуємо на зустріч з Володимиром Зеленським.

— Яких здобутків вже встигла Асоціація досягти? Які подальші цілі перед собою ставите?

— Ми дуже хотіли, щоб відбулася екстракція. Цього не відбулося, але ми дуже гучно говорили про це по всьому світу. Ми з’явились в багатьох медіа, навіть в корейських. Така гласність, мені здається, посприяла тому, що хлопців евакуювали.  Нехай і таким чином, нехай і в «днр», але головне, що вони живі. Медіапросвітництво — це наш основний здобуток. 

Друге досягнення — це комунікація з рідними та допомога їм прояснити усі незрозумілі моменти.

Я прекрасно знаю: коли ти знаходишся в середовищі не таких самих людей, які не проживають ту саму подію, ти відчуваєш стан самотності, безпорадності. А разом, коли всі об'єднуються, набагато легше. 

Мені здається, те, що обміняли 95 полонених з Азовсталі — це дуже велика перемога всієї України. 

— Ви нещодавно створили Фонд підтримки родин захисників «Азовсталі». Розкажіть, які в нього будуть напрямки роботи? Як можуть українці долучитись до допомоги фонду?

— Поки ще розкачуємось. Ми беремо опіку над захисниками «Азовсталі», тобто ми хочемо, щоб коли вони повернуться з окупованих територій, у них була банально їжа, одяг, телефони. У них в полоні взагалі всю техніку позабирали. Вони мають знати, що ми  їх чекали. 

Ми також хочемо допомагати родинам, які втратили свої рідних. А скільки сімей з дітьми! Вони залишились самі. Допомогти їм  — це дуже важливо.

Важлива інформаційна боротьба: писати пости або навіть репостити. Плюс фінансова допомога. Якщо сто людей скине по 5 грн — це вже 500 і це вже краще, ніж нічого. Тому будь-яка допомога важлива. Чим більше людей буде включатися і розповідати про це, тим більше шансів створити належні умови для наших військових. 

У кого є знання англійської мови, той може перекладати актуальні українські пости. Не треба боятися говорити з іноземцями: чим більше людей за кордоном буде про це все знати, тим більше шансів перемогти.

— Про захисників «Азовсталі» вже знають у всьому світі. Скажіть наостанок, яку і від кого підтримку ви отримуєте? Розкажіть про якийсь найбільш пам’ятний прояв такої підтримки. 

Мене особисто дуже підтримала українська діджейка і радіоведуча Даша Коломієць. Вона запрошувала мене у свій подкаст. Я їй записала кілька голосових повідомлень про те, як все відбувалося, і вона пройнялася моєю історією. Мені з її чудовою позитивною енергією було легко це сприйняти, і ми зараз спілкуємось, підтримуємо зв'язок. 

Я знаю, що Злата Огнєвіч теж включалася в наші меседжі із благаннями про екстракцію. Багато українських зірок нас підтримує. Є молодий український репер, В'ячеслав Дрофа. Він дуже підтримує. 

З зустрічей закордоном кордону мені запам'яталася зустріч з корейськими медіа. Здавалося б, дуже різні культури, але  ми з ними схожі у відчутті цінностей. Дуже багато класних французьких журналістів, які готові допомагати. Допомагають і прості люди. 

Підтримка колосальна, але треба, аби вона не згасала. На третьому тижні полону взагалі була така медійна тиша з цього приводу, що аж страшно було. Таке враження було, що всі забули. Але після вдалого обміну зацікавленість повернулася.

Як можна допомогти Асоціації родин захисників «Азовсталі»

✅ Інформаційно

Поширюйте публікації з офіційних сторінок Асоціації в Facebook, Telegram, Instagram, Twitter та TikTok. Якщо ви володієте іноземними мовами, перекладайте матеріали та розповсюджуйте їх серед іноземців.

✅ Фінансово

Донатьте у благодійний фонд «Фонд підтримки родин захисників «Азовсталі» за такими реквізитами:

UAH (Українська гривня) 🇺🇦

IBAN UA70 3808 0500 0000 0026 0067 8567 3

ЄДРПОУ 44664279

USD (Долар США) 🇺🇸

IBAN UA19 3808 0500 0000 0026 0047 8567 5

Correspondent Account

890-0260-688

SWIFTcode: AVALUAUKXXX

EUR (Євро) 🇪🇺

IBAN UA42 3808 0500 0000 0026 0037 8567 6

Correspondent Account

55.022.305

SWIFTcode: AVALUAUKXXX

PLN (Польський злотий) 🇵🇱

IBAN UA88 3808 0500 0000 0026 0017 8567 8

Correspondent Account

PL07124000013140559111120301

SWIFTcode: AVALUAUKXXX

GBP (Британський фунт) 🇬🇧

IBAN UA65 3808 0500 0000 0026 0027 8567 7

Correspondent Account

83301931

SWIFTcode: AVALUAUKXXX

💶 Bank of Beneficiary (for everything)

Raiffeisen Bank Joint Stock Company, Leskova street.9, Kyiv 01011, Ukraine

✅ Участь у заходах в Україні та за кордоном на підтримку звільнення полонених захисників «Азовсталі»

За актуальним розкладом заходів можна слідкувати на офіційних сторінках Асоціації у Facebook, Telegram, Instagram, Twitter та TikTok.