Анастасія Прокопенко: досьє громадської діячки, активістки з Донеччини

Східний Варіант поспілкувався з Анастасією Прокопенко та дізнався про її життєвий шлях і діяльність. 

Освіта 

Анастасія Прокопенко народилася 17 вересня 1987 року у Докучаєвську, що на Донеччині. Там у 2004 році закінчила школу. Згодом переїхала у Донецьк, де навчалась на факультеті психології та почала працювати.

Анастасія додає, що такий досвід допоміг натренувати витримку, бо «треба було знаходити спільну мову з твариною і мати терпіння, щоб домогтися бажаного результату».

Початок трудової діяльності

Трудову діяльність розпочала у 2007 році саме з громадського сектору. Анастасія  розповідає:

«Насправді громадська діяльність стала першим місцем роботи. Працювала оператором гарячої лінії, приймала пропозиції, скарги мешканок і мешканців Донецька. Тоді проєкт стосувався безпеки дорожнього руху та заходів, які убезпечували б людей на дорогах міста».

Так, громадська діячка почала брати активну участь у розвитку Донецька та області. За її спогадами того часу працювало близько 10 потужних ГО у Донецьку, які займалися різними питаннями та були готові до співпраці, щоб розвивати область.

Переїзд до Краматорська 

З початком російської збройної агресії на сході України у 2014 Анастасія певний час знаходилась у Донецьку. Вона пригадує, що «тоді не було розуміння наскільки все серйозно і які можуть бути наслідки». Разом з однодумцями долучалась до організації проукраїнських мітингів, допомагала українській армії.

Але згодом активістка зрозуміла, що стає «мішенню» для прихильників так званих «днр» і може зазнати фізичного впливу. Так прийняла рішення виїхати.

«Приїхала до батьків у Докучаєвськ, який певний час був підконтрольний Україні. У вересні 2014 року стало зрозуміло, що і там вже небезпечно знаходитись. По перше ми не готові були миритися і погоджуватися з тим що відбувалося в окупації. По друге ми розуміли, що були дотичні до організації проукраїнських акцій у Донецьку і могла бути персональна небезпека, особливо, коли почали викрадати активістів». 

У жовтні 2014 року Анастасія з родиною була змушена виїжджати. Так вона опинилася у Краматорську.

«Теж на початку ми думали, що їдемо на кілька місяців, а виявилося — на багато років», — додає Анастасія.

Вся команда, з якою працювала громадська діячка, спочатку роз'їхалась в різні міста. Згодом активісти зібрались на «стратегічне планування» подальшої роботи. Так створилась громадська організація, яка функціонує дотепер.

«Відбулася така синхронізація команди, переосмислення роботи і зрозуміли, що все одно продовжуємо працювати на рівні Донеччини, Луганщини. І тоді вже з’явилася повноцінна ГО «Точка доступу». Ми почали працювати в офісі у Краматорську і перебували там до 2022 року», — розповідає Анастасія.

Основним напрямком діяльності організації був розвиток громадянського суспільства, а також «робота з громадами для просування інструментів локальної демократії», щоб люди могли долучатися та впливати на процеси прийняття рішень на рівні громад, в яких вони живуть.

Після початку повномасштабного російського вторгнення

24 лютого 2022 року Анастасія зустріла у Краматорську. Деякий час перебувала там і вже за місяць знову прийняла рішення евакуюватись та вивозити доньку у безпечніше місце. 

«У 2022 році ми вже виїжджали більш підготованими. Я з родиною була одна з останніх з команди, хто виїжджав. Я можу сказати, що в період з 2014 по 2022 рік ми не втрачали розуміння, що в країні йде війна. На жаль, гірким досвідом ми вже були навчені в організаційному плані як щодо роботи, так і для мене особисто».

За словами Анастасії під час евакуації цього разу громадська організація не втратила ні техніки, ні документів, як це сталося у 2014. Під час роботи працівники приділяли увагу цифровій безпеці та знали, що робити в екстрених ситуаціях. 

Так Анастасія переїхала на Івано-Франківщину, селище Ворохта. Діяльність громадської організації не припинялася і здійснювалась у віддаленому онлайн-форматі.

«На початку повномасштабного вторгнення ми долучилися до кількох організацій, які утворили асоціацію «Все буде добре». Ми допомагали організовувати евакуацію залізничним транспортом, інформували людей про можливості виїзду та не втрачали дотичність до того що відбувається. У Ворохті нас зустріли знайомі із громадського сектору, які надали підтримку. Нам допомогли з приміщенням, допомогли з контактами», — розповідає громадська діячка.

Того часу Ворохтянська громада прийняла близько 5000 переселенців. За словами Анастасії був великий потік людей, які евакуювалися саме на Івано-Франківщину і ГО «Точка доступу» почала допомагати громаді.

«Ми включалися, допомагали залучати гуманітарну допомогу, особливо весь 2022 рік, — пригадує волонтерка. — Ми стали працювати більше як гуманітарний штаб, інформували людей, які були розгублені та не знали куди їм звертатися. Зокрема, починаючи з питань втрати документів і закінчуючи соціальною допомогою та підтримкою».

Про поточну діяльність

Нині Анастасія працює виконавчою директоркою ГО «Точка доступу», експерткою з організаційного розвитку, тренеркою з адвокації, проєктного менеджменту. Основні активності організації спрямовані на роботу з громадами, з органами місцевого самоврядування, щоб створювати максимально комфортні умови та розвивати громаду. Робота зосереджена на двох регіонах — це Івано-Франківська область та Донецька область.

«Ми проводимо різні навчання як для влади, так і для місцевих мешканців та переселенців з приводу застосування елементів участі — електронні петиції, звернення. Що стосується активностей для Донецької області, то у нас зараз триває кілька проєктів. Один спрямований на підтримку релокованих організацій. Другий проєкт стосується процесів відновлення — проводимо для представників органів місцевого самоврядування та активних жителів навчання з розробки програм відновлення, з приводу залучення громадян до цього процесу».

Анастасія поділилась, що в планах подальшої діяльності ГО є більш предметна робота над розробкою документів програм відновлення. Зараз їхня команда на етапі планування та пошуку ресурсів, щоб залучити експертів з відновлення.

Виконавча директорка ГО додає, що пишається своєю командою, яка «натхненно і з готовністю до всього» продовжує працювати. Нині у громадській організації працює близько 10 людей. Анастасія говорить:

«Фізично офіс знаходиться зараз в Івано-Франківській області, й тут нас двоє з організації. Дехто знаходиться у Києві, зокрема це члени правління, одна людина в Дружківці, Донецької області. Члени наглядової ради — хтось в ЗСУ, хтось за кордоном. Така трішки територіально розпорошена команда зараз, але нам не звикати працювати в такому форматі. У нас відпрацьовані механізми, щоб не втрачати комунікацію і бути ефективними».

Громадська діячка поділилася, що як і всі українці має спільну мрію — це найшвидша перемога над ворогом. Та додала, що саме зараз час діяти та працювати для цього спільними зусиллями.

«Хочу сказати, щоб люди не боялися втілювати свої мрії, ідеї та ініціативи. Дуже багато зараз бачимо як люди, які відкладали своє життя на потім, шкодують що чогось не встигли зробити — говорить Анастасія. — Тож, всім бажаю використовувати цей час з користю і не забувати підтримувати ЗСУ».

Родина

Одружена, у шлюбі виховує 11 річну доньку. Чоловік з березня 2022 року проходить військову службу у Збройних силах України.

Має рідну сестру, яка працює вихователькою у дитячому будинку сімейного типу. Двоюрідна сестра Анастасії очолює іншу громадську організацію — «Громадський холдинг «Група впливу». 

«Вони на національному рівні багато чого роблять для переселенців ще з 2014 року і зараз продовжують працювати, — розповідає громадська діячка. — Вона для мене була прикладом якраз про соціально важливу активність».

Соціальні мережі 

Особиста сторінка Анастасії Прокопенко у Facebook.

Сайт ГО «Точка доступу» за посиланням та сторінка у Facebook.

***

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю медіа і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.