Мешканка Краматорська отримала диплом миловара
У Краматорську з'явився дипломований миловар.
Про це повідомляє Східний варіант із посиланням на Східний проект.
Кришталеві квіти, яскраві букети й тортики, милі звірятка - все це і багато іншого робить з мила своїми руками краматорчанка Вікторія Іллєнко. Нещодавно вона отримала диплом миловара і дуже цим пишається. Про секрети майстерності Вікторія розповіла виданню.
«Спочатку я всьому вчилася сама, - розповідає майстриня, - Потім знайшла сподвижників в соцмережах, тих, хто цим давно займається, багато чому навчилася у них. Але мріяла про більше. Нещодавно я отримала диплом миловара, закінчивши Всеукраїнську школу мильного мистецтва, і вже перебуваю в асоціації миловарів України».
Крем-суфле, цукровий скраб і кришталеві квіти
Вікторія, розкажіть, яким секретам ви навчилися за цей час?
У мистецтві миловаріння є свої секрети і дуже специфічні терміни, інструменти. Я навчилася робити крем-мило-суфле, яке відмінно пом'якшує шкіру, виходить ніжним, добре змиває косметику. Роблю гідрофільний цукровий скраб - це теж особлива техніка. У нього додаються спеціальні емульгатори, які перетворюють масло в молочко, і він ніжно масажує шкіру. Навчилася робити правильно заливку кольорів, тортиків з мила, правильно з'єднувати кольори. Розрізняти якість масел, додавати їх правильно, щоб був приємний аромат, який не зникне через пару днів. Крім того, освоїла «жолобочную заливку». Це коли заливаєш основу в силіконову форму і треба зробити дрібні деталі, очі, рот на обличчі і т. п. Для того, щоб все добре вийшло, потрібно вміти правильно користуватися піпеткою Пастера. Освоїла техніку «кришталеві квіти». Потрібно зробити так, щоб основа була затьмарена, тоді вийде красиво, як ніби квіти зроблені з кришталю. Одним словом, вивчила багато технологій виробництва мила ручної роботи.
Як проходило навчання?
Навчання проходило в режимі онлайн і включало не тільки виготовлення мила, а й роботу в соцмережах. Потрібно було виконувати домашні завдання, потім робити якісні фото своїх виробів і публікувати в соцмережах. Важливо було правильно ставити хештеги. Потім викладачі школи перевіряли. Ви знаєте, деякі хитруни брали з Інтернету фотографії інших миловарів і видавали за свої. Якщо таке виявлялося, таких виключали зі школи.
Розкажіть, чим приваблює миловаріння?
Це приємна ручна робота. Коли ти робиш щось своїми руками, відчуття, що твориш казку, несеш добро в навколишній світ.
Які інгредієнти використовуються, де ви їх берете, і скільки часу займає робота.
Простіше зробити мило з основи, це набагато швидше, мило застигає за день. Але для себе і близьких за краще робити мило з нуля. В цьому випадку результату доводиться чекати місяць, але я сама його формую та знаю всі інгредієнти. Дуже важливо скласти правильний рецепт. Я на калькуляторі прораховую необхідну кількість всіх складових. Потрібно правильно все з'єднати, витримати температуру, вчасно додати масла.
Мило застигає приблизно добу, потім я розкладаю його по коробочках і чекаю, коли воно дозріє. Процес триває місяць. І тільки потім милом можна користуватися. Так, довго, на перший погляд, складно, але воно того варте. Виходить ароматне мило, в якому багато натуральних компонентів.
Однак, при роботі важливо дотримуватися правил безпеки, адже коли луг з'єднується з водою, можна отримати опіки. Працюю в рукавичках, захисних окулярах або надягаю щиток, повинна бути хороша вентиляція.
Руде кошеня і його друзі
Ви берете участь в різних конкурсах. На один з них вам навіть довелося написати казку, розкажіть про це докладніше.
Так, я беру участь в конкурсах для того, щоб шліфувати свою майстерність, отримувати нові знання. Один з конкурсів майстрів мильного мистецтва України називався «В гостях у казки». Потрібно було не тільки зробити казкову композицію, але і написати казку. У мене головним героєм став маленьке руде кошеня. Воно потрапило в мильне царство-державу. І там йому було дуже сумно і самотньо. На своєму шляху кошеня зустріло совеня, яке запропонувало загадати бажання. А особливості мильного царства такі, що бажання обов'язково збуваються. І кошеня загадало бажання, щоб на його День народження прийшло багато друзів. Так і сталося. Прийшло до нього порося з великим кошиком фруктів, бичок з мандаринами, совеня з полуницею. Вони подружилися і стали жити-поживати і добра наживати.
Композиція вийшла яскравою, цікавою і казка теж членам журі сподобалася. Мені самій було цікаво проявити себе ще й як письменникові.
Які почуття ви відчували, коли дізналися, що ви тепер дипломований миловар?
Радість, гордість, що я змогла. І сім'я рада, вони мене підтримують у всьому. І навіть допомагають. Спасибі всім, хто в мене вірив!
Що б ви побажали тим, хто хоче спробувати зайнятися миловарінням?
Праця - головна запорука успіху. Робити вироби ручної роботи - це велика праця. І неважливо, що це - мило або вишивка, ляльки або кошик з паперу. Що стосується конкрентного миловаріння, то тут завжди потрібно тримати руку на пульсі, тому що все швидко змінюється, з'являються нові технології, інгредієнти, треба це все відслідковувати й застосовувати в роботі. Але це все дорого коштує. Я намагаюся щось продавати, але рідні з мене сміються - цих грошей вистачає поки тільки на покупку нових складових, щоб зробити нове мило.
Знаю, що ви проводите багато тренінгів для дітей-переселенців. Чому ви це робите?
Я люблю дітей. Вони допитливі, вбирають все, як губка. Я їх вчу всьому, що вмію сама. Не тільки миловарінню. Приємно, коли даєш знання і бачиш, результат.
Я творча людина і не можу сидіти склавши руки, руки і душа просять дій. Мило - не єдине моє захоплення. Я шию ляльок, плету кошики з паперу, працюю в різних техніках декоративно-прикладного мистецтва. Рік тому я захистила звання майстра декоративно-прикладного мистецтва.
Коли річ зроблена вручну, чи то іграшка, оберіг або мило, вона стає унікальною, авторською, неповторною. І це викликає захват, це заворожує і хочеться творити ще і ще!