Історія
Як ветеран із Луганщини створив простір у Дніпрі, у якому допомагає соціалізуватися побратимам
Марк Головей родом із Луганська. У 2024 році він долучився до Збройних сил України та служив в аеророзвідці 108-ї окремої Кодацької бригади територіальної оборони (ОБрТрО). Отримавши тяжке поранення, Марк досі перебуває на лікуванні та реабілітації. У Дніпрі він заснував ветеранський ігровий простір, де збирає побратимів для зустрічей та розваг.
Докладніше про життєвий шлях Марка Головея та його ігровий простір дізнався Східний Варіант.
«Луганськ — це моя Батьківщина»
Усе дитинство та юність Марк Головей прожив у Луганську. Він пригадує: хоч і жив у віддаленому районі, але громадським транспортом швидко діставався до центральної площі, де любив зустрічатися з друзями. Марк брав участь у реконструкціях історичних подій та рольових сценах, займався історичним фехтуванням. Збиралися компанією однодумців зазвичай у Центральному парку, біля Драмтеатру або на Дураковці (так місцеві між собою називають головну площу міста).
Після школи Марк вивчився на художника-дизайнера-вітражиста. Працював у луганській фірмі «Артвітраж» та створював вітражі. Як чоловік дізнався пізніше, компанія належала людям із Ростова-на-Дону.
Восени 2013 року Марк долучився до мітингів у Луганську на підтримку київського Євромайдану, а потім — і Майдану після силового розгону студентів у столиці. Він пригадує, як навесні наступного року в Луганську масово зʼявлялися росіяни, які намагалися маскуватися під місцевим жителів. Однак специфічний говір, ростовські номери автівок і рублі в кишенях їх видавали.
«Всередині мене закипав гнів, коли я бачив радянські чи російські прапори в Луганську. До того ж ці «хлопці» все мішали в одно. Вони вивішували російські, радянські, імперські прапори, георгіївські стрічки — тобто тягнули все докупи. Приїжджих росіян було дуже багато. Тож коли кажуть, що це була громадянська фігня, то нічого подібного. Це були стопроцентні росіяни і їхні «чокання» я розрізню будь-де», — ділиться спогадами Марк.
На жаль, тоді Луганськ потрапив під контроль російських бойовиків. Марк пригадує, як у місті з’являлося все більше необізнаних чоловіків зі зброєю, а згодом на мирні райони полетіли перші «гради». Влітку 2014 року Луганськ уже сильно обстрілювався, були поранені та загиблі.
«Влітку того ж року я виїхав із Луганська до Дніпра. Їхав поїздом, бо вони ще курсували. Було два блокпости — російський та український. Я виїхав із невеликою сумкою, скетчбуком та двома тисячами гривень».
Марк зізнається, що в Дніпрі було важко знайти житло через упереджені погляди місцевих про «східняків, які принесли війну». Іноді доводилося спати в гаражах. Влаштуватися за спеціалізацією не вдалося, тож чоловік працював у торговельній сфері.
З народження Марк має проблеми зі здоровʼям, тож вважався «обмежено придатним». Та після початку повномасштабного вторгнення він вирішив добровільно долучитися до війська, щоби протистояти росіянам.
«Побратим помер у мене на руках»
У 2024 році Марк мобілізувався до 108-ї ОБрТрО. Потрапив до роти розвідки, а звідти перевівся на БПЛА та почав працювати в аеророзвідки. У його обовʼязки входило вишукувати цілі противника за допомогою безпілотників.
Минулого року Марк і його побратими потрапили під прицільний вогонь ворога. Він пригадує, що неподалік їхньої позиції поставили «приманку» для росіян. Туди почали летіти артилерійські снаряди та бомби. Потрапило й у будинок, де були українські захисники.
«Будинки, що були поруч, позносило. Автомобіль розкорочило. Хлопці загинули. Один у мене на руках загинув, бо після перших прильотів я побіг дивитися, що сталося і чи є поранені. У мене на кросівках досі залишилася пляма від мізків. Кому змогли, то надали першу допомогу, а потім приїхав ротний медик і нас евакуювали. Уже потім виявилося, що я сам попав під роздачу й був доволі сильно контужений», — ділиться Марк важкими спогадами.
Коли захисник перебував на стабілізаційному пункті, у нього суттєво погіршився зір та самопочуття. Його направили до лазарету, звідти — до шпиталю, а потім — до нейропсихіатрії. Марк пережив інсульт, має часткову атрофію зорового нерва, атеросклероз, гіпертонію. Під час удару чоловік отримав контузію внутрішніх органів.
Під час військово-лікарської комісії Марка визнали «обмежено придатним». Тому ще деякий час він служив у тилу. Пів року тому під час обстежень виявилося, що в Марка відмовила нирка. Тоді його остаточно списали з військового обліку.
Попри тяжкі поранення, Марк не зміг оформити собі виплати від держави. Під час лікування він отримував зарплату без надбавок, а після списання — компенсацію від батальйону. Але у виплатах за поранення йому відмовили. У довідці написали, що стан здоровʼя погіршився до теперішнього через деякий час після травми й не є її наслідком. Тож зараз Марк разом з адвокатом намагається добитися того, що йому належить згідно із законодавством.
«Відкрили ігровий простір для ветеранів, де вони проходять реабілітацію»
Марк із дитинства любить малювати, присвячує цьому багато особистого часу, а зараз — ще й заробляє. Його друзі створюють за допомогою 3D-принтеру фігурки персонажів із фентезійних книг, фільмів та серіалів. А Марк розмальовує їх на замовлення.
Він і сам полюбляє фентезійні історії та фільми. Любить грати в настільні та імпровізаційні ігри. Це підштовхнуло його до ідеї створення простору, де ветерани могли б збиратися і проводити час разом відповідно до інтересів.
«Я дізнався, що настільні рольові ігри дуже гарно сприяють соціалізації. І вирішив запросити своїх побратимів на такі зустрічі, де ми б грали разом. Зазвичай це «Підземелля і дракони», англійською — Dungeons & Dragons, у якій гравці мають своїх персонажів і мають пройти через випробування. І народ почав підтягуватися. Зараз до нас ходить багато хлопців», — розповідає Марк.
Чоловік каже: у рольових іграх люди можуть приміряти на себе різні образи — від орка до бойового робота. Ветерани поступово вживаються у своїх персонажів, а постійна зміна сюжетів і правил дозволяє розважатися та навіть тренувати мозок. Тому такі ігри стають способом розрядитися. У процесі гри можна виплеснути агресію, позбутися комплексів і розвинути артистичність.
Нещодавно Марк зареєстрував благодійну організацію, щоб вести діяльність офіційно. Окрім ігрових зустрічей, у його просторі вже проводять майстер-класи з художньої майстерності. Такі заходи є безплатними, але будь-хто добровільно може задонатити простору для купівлі нових книжок та ігор.
Слідкувати за анонсами майстер-класів та ігрових зустрічей можна в телеграм-каналі: @marcus_morr.
***
Інга Павлій
