"У нас було непогане життя у Слов’янську": переселенці розповіли про евакуацію до Дніпра
33-річна Джеміля Швед переїхала до Дніпра зі Слов’янська разом зі своїм 10-річним сином Павлом. Родина вже двічі вимушена тікати від війни.
До 2014 року жили у Донецьку. Заради дитини вирішили тоді шукати мирне життя. Розповідає жінка в матеріалі Суспільне
"Ми з Донецька виїжджали, бо все, що відбувалося, позначалося на дитині. Він прокидався вночі, плакав. Йому тоді було три з половиною роки, складно щось пояснити. Вирішили, що треба шукати десь мирне життя", — розповідає жінка.
Родина переїхала до Слов`янська, влаштувалися на роботу. Життя потроху стабілізувалося. Але знову довелося виїхати.
"Син не хотів їхати без тата. Звикли, що ми увесь час втрьох. Чоловік зараз працює у Слов`янську. Я теж поки дистанційно. Не знаю, як далі буде, бо підприємство нині у простої. РФ вже вдруге позбавляє нас домівки", — каже Джеміля.
Не зовсім зрозуміло, за її словами, що робити з навчанням сина. У Слов`янську мали хорошого класного керівника, не хотіли б змінювати. Але, говорить жінка, складно передбачити, що буде далі.
"Раніше я дуже мріяла про те, що колись повернемося у Донецьк. Згодом мрія стихала. Зараз у нас було непогане життя у Слов’янську. Все стабілізувалося, про Донецьк вже перестали думати", — говорить Джеміля.
Втім, родина все ж таки сподівається повернутися на Донбас, бо не хочуть ще раз починати життя з нуля.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
214
