Репортаж
В Харькове простились с канадским волонтером, которого россияне убили во время миссии в Краматорске
Останні три місяці Джессі Адамс провів на Донеччині, постійно рятуючи покинутих тварин. Життя канадця обірвалося у Краматорську – під час рятувальної місії його автомобіль, завантажений тваринами, атакував російський FPV-дрон. Пораненого волонтера довезли до лікарні, але медики не змогли врятувати його життя.
Сьогодні, 7 листопада 2026 року, у Харкові провели в останню путь 41-річного Джессі Адамса, якого російські окупанти вбили у Краматорську 25 жовтня. Тоді команда волонтерів щойно завершила завантаження чергової групи врятованих тварин в евакуаційний автомобіль.
У той момент російський FPV-дрон атакував цивільну машину, влучивши у лобове скло. Після вибуху Джессі доправили до лікарні. Медики екстрено провели реанімаційні заходи та операцію, але поранення виявилося несумісними з життям. Того ж дня серце канадського волонтера зупинилося.
Лише за кілька днів, 2 листопада, Джессі Адамсу виповнилося б 42 роки.
Сьогодні на прощанні з канадцем зібралися десятки донеччан та волонтерів, яким він допомагав з початку повномасштабного вторгнення.
За оцінками колег із фонду «Animal Rescue Kharkiv», за особистої участі Джессі Адамса із зони бойових дій в Україні врятували понад 1150 тварин лише з Дружківки влітку цього року. Серед них – не лише коти та собаки, а й корови, телята, свині, кози й дрібні тварини із Донеччини, яких сотнями за один рейс вивозив канадець.
Ганна Воловодцева – волонтерка з Дніпра, чий притулок кілька разів приймав тварин, яких евакуйовував Джессі. Жінка пригадує: найбільше він турбувався про поранених тварин, які постраждали під час бойових дій. Кілька місяців тому він вивіз із Дружківки кішку, яку поранили уламки БпЛА під час вибуху. Кількість проникаючих поранень та кількаденне очікування порятунку майже не лишили їй шансів не виживання, що розумів і Джессі. Однак усю дорогу до точки евакуації він розмовляв із нею і просив зробити неймовірне. Зараз кішка на реабілітації – одну з лапок довелося ампутувати, проте шанси на повноцінне щасливе життя у неї велике. На думку Ганни, саме через старання Джессі.
«Я впевнена, їй додало сил, що хтось за неї так переживав. Джессі дуже вірив, що вона виживе. Хотів цього, телефонував, питав про кицю. Кожній тварині в житті треба така людина, як Джессі. І тим тваринам, яких він врятував, пощастило, бо вони таку людину мали», – розповідає волонтерка.
Серед тих, хто прийшов попрощатися з Джессі Адамсом – харків’янка Ірина Антипова, яка дізналася про місії та загибель волонтера з соцмереж.
«Такі люди, як Джессі, виняткові, дуже потрібні Україні. І коли я дізналася про його загибель, скільки він зробив для наших людей, як рятував тварин – мені аж у грудях стисло. Йому б ще жити й жити, якби не росіяни. І попрощатися з ним, подякувати за все, що він робив – це те, що я можу зробити тепер», – каже жінка.
Джессі Адамс мав українське походження по родовій лінії та досвід військової служби. Він служив у складі канадських збройних сил (зокрема, під час місії в Афганістані), а у 2024 році поновився у резерві. Волонтерити він почав з 2022 року, і на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook писав, що на це рішення вплинуло його українське коріння, військовий досвід та усвідомлення, що під час війни тварини лишаються абсолютно незахищеними.
Товариші Джкссі пригадують: волонтер за тиждень до смерті, вдягаючи бронежилет на рятувальну місію, сказав, що любить Ісуса. Але не хоче з ним зустрітися, поки не сповідається.
Після літургії Джессі Адамса кремують у Харкові.
***
Аліна Шевчук
