Повернення українців як передумова відновлення країни: у Гданську говорили про добровільність, поінформованість і сталі рішення

За даними Агентства ООН у справах біженців станом на кінець квітня 2026 року майже 5,8 мільйона українців, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну війну, досі перебувають за кордоном. Із них близько 4,4 мільйона користуються механізмом тимчасового захисту в державах-членах Європейського Союзу.

У цьому контексті перед Україною постає стратегічний виклик: не лише підтримати тих, хто повертається, а й створити умови для тих, хто лише прийматиме це рішення.

Якими мають бути державні політики, щоб наступні рішення про повернення були добровільними, сталими та стали основою відновлення країни?

Саме це питання було центральною темою офіційного сайд-івенту «Відбудуємо Україну разом — скоординований підхід до повернення як стратегічний чинник економічного відновлення та демографічної стійкості», який відбувся 24 червня у Гданську в межах цьогорічної Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026).

В обговоренні взяли участь представники уряду України, європейських інституцій, міжнародних організацій, органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства, бізнесу та експертного середовища.

Організаторами офіційного сайд-івенту виступили БФ «Право на захист», Карітас України, Mercy Corps та People in Need за сприяння Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України.

Спікери/ки сайд-івенту разом з учасниками/цями заходу обговорили те, як інтегрувати політику добровільного повернення та реінтеграції українців до ширшої політики відновлення країни. Дискусію модерував директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький.

На початку заходу керівниця демографічних проєктів Інституту фронтиру Софія Кочмар представила демографічні дані, які важливі у контексті формування політики повернення.

«Ми маємо працювати з українцями, які сьогодні перебувають за кордоном. Для цього потрібні три взаємопов'язані політики: політика збереження української ідентичності, політика взаємодії з діаспорою та політика повернення», — зазначила Софія Кочмар.

Водночас, за результатами досліджень, рішення про повернення залежить не лише від безпекової ситуації. Українцям потрібні зрозумілі правила та гарантії від держави щодо їх дотримання, а також впевненість, що країна має бачення майбутнього — а вони є його частиною.

У свою чергу, заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак наголосила, що сьогодні держава переосмислює сам підхід до політики повернення, розглядаючи її як складову економічного відновлення та розвитку людського капіталу.

«Усе, що ми робимо як держава, усе, що ми сьогодні обговорюємо, — кожна політика, кожна ціль, кожна цифра — має значення лише тоді, коли змінює одне: чи можуть люди уявити своє майбутнє і майбутнє своїх дітей удома, в Україні. Це залежить від дуже конкретних умов — доступу до роботи, можливостей економічної інтеграції, послуг догляду для сімей з дітьми, житла та підтримки на рівні громад. Повернення — це не лише питання демографічних прогнозів чи міграції. Повернення — це питання вибору», — наголосила Дарія Марчак.

Обговорюючи умови повернення українців, учасники дискусії зауважили, що люди порівнюватимуть можливості в Україні не з тією країною, яку залишили, а з рівнем життя, який вони мають сьогодні в країнах Європейського Союзу.

Заступниця Міністра соціальної політики, сім'ї та єдності України Ілона Гавронська зауважила, що для багатьох українців шлях додому не обов'язково завершиться у рідному місті:

«Для багатьох людей повернення означатиме не повернення до рідного дому, а пошук нового місця для життя в Україні. Саме тому ми будуємо політику повернення навколо спроможності громад приймати людей і підтримувати їх там, де вони вирішать розпочати новий етап свого життя», — переконана Ілона Гавронська.

До дискусії про формування політики добровільного повернення долучились також міжнародні партнери.

Спеціальна представниця Європейського Союзу з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон закликала розглядати українців у країнах ЄС як рушійну силу майбутнього відновлення України.

«Більшість українців у ЄС — це не просто люди, які потребують захисту. Це люди зі знаннями, силою, мріями, амбіціями, професійними навичками та величезним потенціалом, який вони прагнуть реалізувати», — відзначила Ільва Йоганссон.

Окремо вона звернула увагу на готовність українців долучатися до відбудови країни:

«Майже 100% українців хочуть зробити свій внесок у відновлення України та бути частиною її майбутнього. Ключове питання — як створити для цього різні можливості».

Також директор Регіонального бюро Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців для країн Європи Філіп Леклерк підкреслив, що, попри тривалу війну, українські біженці потребують стабільного правового статусу, а політика повернення має ґрунтуватися на принципах добровільності, безпеки та сталості. Водночас, за його словами, українці можуть робити внесок у відновлення країни незалежно від того, перебувають вони в Україні чи за її межами.

«Оскільки війна в Україні триває, вимушене переміщення залишається значним у регіоні. Біженцям потрібен стабільний правовий статус, який дозволить їм продовжувати навчання, працювати та планувати своє майбутнє. Повернення до України є прагненням більшості українських біженців, і воно має бути добровільним, безпечним та сталим. Усі українці можуть робити внесок у відновлення — як в Україні, так і за її межами. І нам усім варто долучатися до цього», — наголосив Філіп Леклерк.

У дискусії взяв участь керівник напряму взаємодії із органами влади, NOVA  Денис Базілевич. Він додав, що за останні роки змінився й сам підхід до сприйняття ролі України у світі: від запиту на допомогу — до розмови про стійкість, партнерство та цінність досвіду українців. З його перспективи, головним питанням сьогодні є не лише повернення людей, а й використання потенціалу мільйонів українців, які перебувають за кордоном.

«Мільйони українців уже проживають європейський досвід. Вони навчаються, працюють, створюють бізнес і розуміють, як функціонує Європа. Це величезний ресурс, який Україна має використати для свого майбутнього розвитку», — підкреслив Денис Базілевич.

Підсумовуючи дискусію, програмна директорка БФ «Право на захист» Надія Ковальчук наголосила, що формування політики повернення має базуватися на даних про потреби людей та спроможності громад.

«Життя людей не вкладається в окремі категорії. Ми не повинні створювати окремі політики для тих, хто повернувся, внутрішньо переміщених осіб чи людей, які здійснюють догляд. Політики мають будуватися навколо потреб людини», — відзначила Надія Ковальчук.

Вона також закликала міжнародних партнерів і державу інвестувати у розвиток громад як основу успішної реінтеграції:

«Мій заклик простий: давайте інвестувати в громади. Посилюючи їхню спроможність і надаючи їм необхідну експертну підтримку, ми можемо зробити так, щоб повернення не завершувалося приїздом, а ставало початком успішної інтеграції».

Організатори заходу БФ «Право на захист», Карітас України, Mercy Corps та People in Need запросили учасників доєднатися до спільної позиції «Відновлення починається з людей», у якій закликали інтегрувати політику добровільного повернення до стратегії відновлення України та розглядати людський капітал як ключовий ресурс її розвитку.