Дефіле вишиванок з Луганщини зібрало 12 сорочок із традиційними для регіону візерунками
Дефіле вишиванок з Луганщини з аутентичними візерунками вишивки, які є важливою складовою збереження нашої локальної ідентичності, відбулось в рамках форуму «Українська Луганщина: майбутнє творимо сьогодні».
Про це повідомляє Луганська обласна державна адміністрація
Традиційні вишиванки, а також сорочки, що відображають сучасне бачення культурної ідентичності певної території, представили 12 громад області.
Айдарська громада: візерунок та орнаментальні мотиви — рослинна гірлянда з троянд, дрібних квітів та листя. Орнамент у червоно-синій колірній гамі (червоні троянди, сині елементи листя та дрібних суцвіть).
Біловодщина представила чоловічу вишиванку з домотканого небіленого лляного полотна. Типового для східноукраїнських теренів матеріалу буденного та святкового одягу. Орнамент геометричний, без рослинних мотивів. Вишивка розташована на «оберегових» ділянках одягу (ворот, груди, зап'ястя), що за традицією найбільше потребували символічного захисту.
Білокуракинщина: центральне місце на сорочці займають великі червоні маки, що символізують пам'ять, красу, мужність і незламність українського духу. Верхню частину орнаменту прикрашають фіолетові айстри з золотистими серединками — символ мудрості, надії та осіннього достатку. Колоски пшениці підкреслюють родючість слобожанської землі, добробут і зв'язок із прадавніми традиціями.
Сині волошки доповнюють букет, уособлюючи чистоту, вірність і безмежність українського неба. Для вишивки використано бавовняне муліне.
Кремінська міська громада представила авторський культурний проєкт «Вишиванка незламної Кремінщини». Орнамент складається з геометричних і рослинних елементів, які символізують безперервність життя та силу українського роду. Особливе значення має розташування орнаментів: комір виконує оберегову функцію, візерунки на рукавах символізують працю, захист і продовження життя, а центральна композиція уособлює духовну єдність людини з рідним краєм.
Лисичанська громада створила свою версію візерунка вишивки, оскільки автентичного на сьогодні не встановлено. На рукавах сорочки розміщено зображення символу громади — лисиці, а передню частину оздоблено рослинним орнаментом із використанням звичних елементів для території Слобожанщини та Придінців'я.
Сіверськодонецька громада: презентувала дві вишиті сорочки, які поєднали загальноукраїнські традиції вишивки із сучасними символами незламності, пам'яті, єдності та віри у відродження рідного міста.
Жіноча – з орнаментом із великих червоних маків. Симетричне розташування рослинного орнаменту відповідає українським традиціям вишивки та символізує гармонію, єдність і безперервність життя.
Чоловіча, на якій вишивка зосереджена лише на найважливіших елементах сорочки — комірі та нагрудному розрізі. Таке розташування відповідає традиції чоловічого одягу Слобожанщини та Луганщини, де оздоблення було стриманішим, ніж у жіночих сорочках, але мало оберегове значення.
Мілівська громада надала сучасну інтерпретацію традиційної української жіночої сорочки, у якій збережено характерні конструктивні особливості народного одягу. Орнаментальні мотиви також відповідають місцевій традиції. Поєднання стилізованих рослинних композицій із дрібними геометричними елементами є характерним для народної вишивки Луганщини.
Красноріченська громада вразила стильною чоловічою сорочкою минулого сторіччя, вишита у 1968 році, прикрашеною традиційними геометричним і геометризовано-рослинним орнаментом, який відповідає загальній традиції, де переважають рослинні орнаменти, виконані хрестиком поліхромною грубою ниткою, що створює характерний ефект.
Новоайдарська громада відтворила автентичну жіночу сорочку із села Михайлівка, яка зберігається у музейній колекції «Народний костюм Новоайдарщини кінця ХІХ — початку ХХ століття».
Як і оригінал, відтворена сорочка оздоблена по лінії плеча складною технікою «вирізування», доповненою вишивкою «білим по білому», а всі деталі з'єднані витонченою мережкою. Особливої символічності виробу надають старовинні колочавські ґудзики, які гармонійно поєдналися з традиційним кроєм і вишивкою, ніби поєднавши культурну спадщину різних куточків України в одному виробі.
Коломийчиська громада: вишивка хрестиком в червоно-чорних кольорах, притаманних Слобожанському регіону, була виконана на окремих частинах лляної тканини, які було вивезено на територію підконтрольну Уряду України вже під час окупації громади. Згодом ці частини тканини було розкроєно та зшито у вигляді сорочки.
Перфоманс став яскравою демонстрацією того, що луганське культурне надбання тісно пов'язане із українською традицією, значно доповнює її та урізноманітнює, наголосили в Луганській ОВА.
Маргарита Борисенко
Тарантіна Ольга
