Важливо
Мови надазовських греків тепер під захистом Європейської хартії. Що це означає?
Урумська та румейська мови надазовських греків відтепер під захистом Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Закон про це підписав Президент України Володимир Зеленський.
Східний Варіант разом із громадською організацією «Надазовські греки» розповідає, чому це важливо та що значить для надазовських греків.
«Це важливе й історичне рішення для надазовських греків»
Наприкінці 2024 року Верховна Рада зареєструвала законопроєкт № 12364, який мав би перейменувати Європейську хартію регіональних мов або мов меншин на Європейську хартію регіональних або міноритарних мов, а також оновити список мов, які підпадають під дію хартії. Зі списку запланували вилучити російську та молдавську мови, додати чеську, замінити грецьку на новогрецьку, а єврейську на іврит.
Тоді надазовські греки виказали занепокоєння, що до оновленого списку не потрапили їхні рідні мови — урумська та румейська. За їхніми словами, включення до переліку лише новогрецької не відображало б справжньої мовної ідентичності надазовських греків.
Наприкінці 2025 року Верховна Рада підтримала внесення урумської та румейської мов до переліку мов, на які поширюється дія Європейської хартії. А 12 червня 2026 року Президент України підписав закон, таким чином офіційно ввівши його в дію.
Належність мов до Європейської хартії сприяє їх захисту й розвитку, забезпечує можливість носіям користуватися ними в приватному та суспільному житті. Учасники-підписанти хартії зобов’язуються визнавати регіональні мови як культурне багатство, поважати географічний регіон кожної регіональної мови, підтримує розвиток таких мов, їх використання в усній і письмовій мові, суспільному та приватному житті тощо.
Для надазовських греків включення румейської та урумської мов до Європейської хартії є важливим та історичним рішенням. Фактично, мови отримали міжнародно-правове визнання. У попередній редакції закону йшлося лише про «грецьку» мову. Проте залишалося незрозумілим, про яку саме мову йдеться: новогрецьку — офіційну мову Греції та Кіпру, яка є рідною для греків, що в різний час прибули до України; понтійську мову, яка є рідною для діаспори понтійських греків, яка також проживає в Україні; чи рідні мови автохтонного народу надазовських греків — урумську та румейську.
Рідними мовами надазовських греків є саме румейська та урумська. Ці дві мови, як і сам народ надазовських греків — урумів і румеїв, — сформувалися в Криму. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, чисельність урумів і румеїв становила майже 80 тисяч осіб, тобто понад 85 % так званої грецької меншини в Україні.
«Саме тому для нас було важливо, щоб у законодавстві були зазначені урумська та румейська мови, а не лише узагальнена категорія «грецька мова». Крім того, протягом тривалого часу доволі поширеним був підхід, за якого урумську та румейську мови називали лише «грецькими діалектами». Водночас Європейська хартія регіональних або міноритарних мов не поширює свій захист на діалекти. Натомість і румейська, й урумська є окремими мовами, які мають власну внутрішню діалектну структуру. Наприклад, румейська мова включає п’ять діалектів, а урумська — два основні діалекти, кожен із яких додатково поділяється на окремі говірки. Саме тому включення до переліку Хартії окремо румейської та урумської мов є не лише символічним, а й концептуально важливим рішенням», — розповідає голова ГО «Надазовські греки: уруми й румеї» Ольга Цуприкова.
Румейська мова походить із середньовічної грецької мови, тоді як урумська є тюркською мовою, розповідає пані Ольга. Це дві різні мови, вони не є взаємнозрозумілими, проте обидві сформувалися в середовищі християнського населення Криму та були перенесені до Надазов’я після насильницького переселення кримських християн російською імперією наприкінці XVIII століття.
«Окремо варто згадати про внесок людей, яких ми з гордістю сьогодні називаємо співзасновниками нашої організації. Тетяна Хорунжа та Олександр Рибалко ще з початку 2000-х років послідовно наголошували на необхідності включення урумської та румейської мов до переліку мов під захистом Хартії. Сама Хартія не створює автоматичних механізмів фінансування чи окремих програм підтримки. Її значення полягає в тому, що держава бере на себе зобов’язання створювати умови для збереження та розвитку цих мов у різних сферах громадського життя. Особливо важливо, що Хартія передбачає індивідуальний підхід до кожної мови. Потреби румейської та урумської мов суттєво відрізняються від потреб мов, які мають значно більшу кількість носіїв і розвинену інституційну підтримку», — зазначає Ольга Цуприкова.
Катастрофічний вплив повномасштабної війни на греків Надазовʼя
Уруми та румеї є автохтонним народом України, який протягом майже 250 років компактно проживав на півночі Азовського моря — на півдні сучасної Донецької області. Саме існування місць компактного проживання було одним із ключових чинників збереження мов, культури та локальної ідентичності.
На початку 2014 року нараховувалося 76 поселень, заснованих урумами та румеями в Надазов’ї. У 2014 році росія окупувала 14 таких населених пунктів. Упродовж 2022–2025 років під російською окупацією опинилися ще 62 поселення, включно з Маріуполем. Станом на сьогодні всі 76 поселень, заснованих надазовськими греками, перебувають під контролем російської федерації. Частина з них зазнала масштабних руйнувань.
«Для мов це означає втрату природного середовища функціонування. Адже мова живе в щоденному спілкуванні між поколіннями, у родинних практиках, місцевих традиціях, піснях, обрядах та побуті. Коли гинуть люди, коли люди змушені залишати свої домівки, шукати прихистку по різних регіонах України та світу, природна передача мови від старших поколінь до молодших стає значно складнішою. З огляду й на ці причини також сьогодні й румейська, й урумська мови офіційно входять до переліку мов національних меншин та корінних народів України, яким загрожує зникнення. У червні 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив відповідне рішення, визнавши необхідність окремих заходів для їхнього збереження та розвитку», — розповідає Ольга Цуприкова.
Тому наслідки збройної агресії для надазовських греків є катастрофічним. Водночас це стало своєрідним поштовхом для нових поколінь дізнатися більше про своє походження і культурну спадщину. Голова ГО «Надазовські греки: уруми й румеї» каже, багато молодих людей та людей середнього віку, які раніше мало замислювалися про свій рід, почали активніше цікавитися історією своїх родин, культурою та мовами предків.
«Ми бачимо дедалі більший запит на вивчення урумської та румейської мов серед людей, які через війну втратили можливість жити на своїй рідній землі. Тому для надазовських греків сьогодні питання збереження мов — це питання виживання ідентичності народу в умовах повної окупації території компактного проживання. Проте мови, пам’ять і культурну спадщину можна зберегти навіть у таких умовах, якщо докладати до цього системних зусиль на трьох рівнях: на рівні спільноти, на рівні наукового середовища та на рівні державних структур», — зазначає пані Ольга.
Як румейська та урумська мови розвиваються сьогодні
Попри окупацію територій проживання надазовських греків та їхнє вимушене переселення, румейська та урумська мова мають можливості для розвитку. Здебільшого це відбувається завдяки діяльності громадських активістів, культурних та наукових діячів.
Ольга Цуприкова розповідає, що одним із найбільш значущих досягнень останніх років стало створення першого в історії України комунікативного навчально-методичного комплексу для вивчення урумської мови «Balalığım Çohrağı» («Джерело мого дитинства»). Комплекс складається з підручника, робочого зошита та аудіододатка. Його авторками стали кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри тюркології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірина Дрига та носійка урумської мови із села Гранітне Донецької області Катерина Тахтамірова.
Нещодавно була видана літературна збірка «Çöle s’evnıp» («Милуючись степом»), упорядкована перекладачкою та філологинею Ніярє Шевкієвою. До неї увійшли зразки фольклору, сучасні літературні твори та переклади художньої літератури урумською мовою. Більшість текстів супроводжуються аудіозаписами, що дозволяє не лише читати, а й чути живе звучання мови.
«Для нас особливо важливо, що створені матеріали починають використовувати самі громади надазовських греків. Дуже показовим є досвід Мирненської громади Волноваського району Донецької області. Після презентації навчально-методичного комплексу наприкінці 2025 року вже в березні 2026 року відбувся перший урок урумської мови за участі молодіжної ради громади. Згодом активісти громади спільно з бібліотекою розпочали серію навчальних відеоуроків, які сьогодні доступні на YouTube та допомагають усім охочим опановувати основи урумської мови незалежно від місця проживання», — зазначає Ольга Цуприкова.
Розвивається і напрямок румейської мови. Співзасновник організації «Надазовські греки: уруми й румеї», поет Микола Ахбаш створює уроки румейської мови, працює над розвитком сучасної румейськомовної літератури, публікує власну поезію та переклади української класики. До його уроків можуть долучатися всі охочі — для цього слід написати громадській організації в соціальних мережах.
Триває робота на державному рівні. У червні 2024 року Кабінет Міністрів України включив румейську та урумську мови до переліку мов національних меншин та корінних народів України, яким загрожує зникнення. Також триває процес затвердження Стратегії збереження та розвитку мов, яким загрожує зникнення. Представники організації були залучені Державною службою України з етнополітики та свободи совісті до роботи експертної групи, яка підготувала операційні плани для збереження та розвитку обох мов.
Збереження мов надазовських греків є одним із ключових напрямків діяльності ГО «Надазовські греки: уруми й румеї». Та Ольга Цуприкова зазначає: ця робота почалася ще задовго до створення громадської організації. Люди, які сьогодні входять до команди, займаються мовною спадщиною надазовських греків десятиліттями.
«Зокрема, співзасновник організації Олександр Рибалко ще із середини 1990-х років здійснював польові експедиції селами надазовських греків, документував мовну спадщину, працював над створенням абеток урумської та румейської мов, видавав календарі мовами надазовських греків, а також записував музику та пісні надазовських греків. Частину цих матеріалів сьогодні можна побачити й почути на авторському каналі Олександра на YouTube. З 2025 року я є учасницею міжнародного проєкту з ревіталізації загрожених мов Endangered Languages Project. Участь у цьому проєкті дозволила реалізувати дослідження звукової системи урумської мови методом палатографування», — розповідає Ольга Цуприкова.
Нещодавно Афіна Хаджинова, яка також є членкинею організації «Надазовські греки: уруми й румеї», презентувала надзвичайно важливий проєкт для збереження румейської мови надазовських греків. У пам’ять про роботу свого батька — відомого дослідника та збирача фольклору надазовських греків Едуарда Хаджинова — Афіна разом із родиною створила ROUMEIKA Digital Archive — цифровий архів, присвячений румейській мові, пісням та усній традиції надазовських греків.
Представники організації «Надазовські греки: уруми й румеї» наголошують: румейська й урумська мови є однаково цінними та важливими. Без знання обох мов важко повною мірою зрозуміти культуру надазовських греків, адже кожна з них відображає унікальний пласт історичного досвіду цього народу.
***
Інга Павлій
