Конфіскація житла на ТОТ виходить на новий рівень

Росія переходить від хаотичного захоплення нерухомості на окупованих територіях до системної моделі вилучення майна через адміністративний та правовий примус.
Про це повідомляє Східна Правозахисна група та її директорка Віра Ястребова.
На окупованій Херсонщині мешканці масово скаржаться на неможливість перереєструвати право власності на нерухомість у російському правовому полі. Причина — штучно створений колапс у МФЦ та скорочення строків переоформлення документів, повідомили захисники.
Раніше крайнім терміном було 1 січня 2028 року. Тепер після змін до федерального конституційного законодавства рф окупаційна влада скоротила цей строк до 1 липня 2026 року, уточнили правозахисники.
«Тобто тисячі людей фактично поставили перед вибором: або пройти російську процедуру легалізації майна; або ризикувати його втратою. Особливо небезпечним є те, що паралельно окупаційні адміністрації розширюють повноваження так званих «міністерств майнових і земельних відносин». Наприклад, в окупованій Луганській області таке «міністерство» вже отримало право: закріплювати майно за підприємствами; вилучати майно; перерозподіляти державну власність; змінювати форми управління активами. Фактично створюється централізований механізм контролю над нерухомістю та активами на ТОТ», — повідомляє «Східна Правозахисна група».
Та додає:
«Паралельно окупаційна адміністрація Херсонської області відкрито проводить «адаптаційні курси» для громадян України, які відмовились отримувати паспорт рф. Їм пояснюють «норми російського законодавства», правила проживання та обов’язки перед окупаційною владою. Тобто, спочатку йде примусова паспортизація, потім йде примусова перереєстрація майна, далі ризик визнання житла «безхазяйним».
За словами правозахисників найбільший ризик сьогодні мають:
- власники, які виїхали з окупації;
- спадкоємці;
- громадяни України без паспорта рф;
- люди, які втратили документи через бойові дії;
- родини, житло яких пошкоджене або знаходиться поблизу фронту.
«Росія поступово переводить питання власності на ТОТ у формат політичної лояльності. Право на житло більше не розглядається як базове право людини. Його перетворюють на інструмент контролю, примусу та покарання», — констатують правозахисники.















