Дайвери з Бахмута досліджують печери Донеччини: фото

Дайвери занурюються у печери та затоплені рудники Донеччини, яких багато зокрема та у Бахмутському районі.

Про це повідомляє Східний варіант з посиланням на на bahmut.in.ua

Нещодавно місцеві дайвери досліджували затоплені рудники у селі Іванград.

Про особливості таких занурень, можливі ризики та подальші плани розповідає один із дайверів – Роман Ованесов. Зануреннями чоловік займається ще з 2016 року, печерним дайвінгом – з літа цього року.

Різновиди дайвінгу

Спортивний та рекреаційний дайвінг, коли занурюються задля дослідження, наприклад, морського дна. Максимальна глибина – 40 метрів. В такому випадку людина може у будь-який момент спливти на поверхню. Для цього також існують міжнародні сертифікати певного рівня, які діють для усіх країн світу.

Також існує технічний дайвінг, він обумовлений наявністю певного обладнання. Цей вид дайвінгу – це наступний рівень сертифікації.

Дослідження затоплених рудників – це вже печерний дайвінг, цим видом занурень і займаються місцеві дайвери.

Особливості печерного дайвінгу

Рудників, у які занурюються дайвери на Донеччині багато, адже це – карстові зони, які розробляли ще у ХІХ столітті, зараз вони затоплені підземними водами.

Від звичайного дайвінгу такий відрізняється ще й відсотком ризику, адже це підземне занурення.

Температура води у печерах, чи кар’єрах може бути низькою, близько 4-5 градусів Цельсія, тому необхідний спеціальний «сухий» костюм, який не пропускає воду.

У печері Іванграду джерельна вода, температура +6, занурення до години, якщо за часом занурення вимагає більше, тоді необхідний електричний підігрів костюма.

Небезпека печер

Крім безпосередньо дайвінгу, Роман ще є інструктором: «Таке середовище само по собі може бути небезпечним, треба зберігати спокій, необхідна певне антистресове тренування. Необхідна додаткова кількість освітлюючих пристроїв: один основний, три додаткових, про всяк випадок. Необхідне спеціальне обладнання.

Найбільша небезпека печери – це те, що печера може стати мутною, всплисти на поверхню, звичайно, не можна, тому треба вибиратися «всліпу» по ходовим кінцям. Для цього проводяться спеціальні тренування: як шукати розірваний ходовий кінець, як його відновлювати, як виходити».

Клуб драйверів у Бахмуті

Наразі планують створити клуб досліджень, тому що в нашому місті поки такого немає. Раніше таких клубів було багато у Донецьку, Горлівці. З початком бойових дій учасники цих клубів переїхали до інших міст:

«Зараз спелеолог Михайло Кулішов, який переїхав з Горлівки до нас, проводить екскурсії. Дехто з Донецька поїхав у Київ, Мексику, інші міста, це якраз ті дайвери, які цікавляться. Тому зараз, великої групи немає – є я і декілька студентів з Харкова та Маріуполя».

У Бахмутському районі, за словами Романа Овнесова, було прокладено багато маршрутів, тому зараз є можливість поновити дослідження печер та рудників.

Карантин сприяє місцевим дослідженням

З початком карантину та закриттям кордонів дайвери знову зацікавилися можливістю досліджувати місцевість: «У нас є декілька рудників, які зручні для занурення, їх декілька, один із них – Іванградський рудник».

З початком зими занурення припинять через погодні умови та велику кількість кажанів у печерах. Поновити занурення планують з літа, коли, крім того, пройде ризик обвалів та зсувів.

141

Поділитись: