Близько 40% жителів прифронтової Авдіївки досі мають проросійські настрої, - голова ВЦА

Керівник ВЦА прифронтової Авдіївки Віталій Барабаш розповів про настрої жителів міста на тлі накопичення російських військ біля кордонів і вплив російської пропаганди

Про це повідомляє Східний варіант з посиланням на інтерв'ю голови ВЦА Авдіївки в Главком

- Щодня надходять повідомлення про нові обстріли та загибелі військових на Донбасі. Наскільки спокійна обстановка у місті, як загострення ситуації позначається на його житті?

- Дійсно, останнім часом на околицях міста чутно вибухи. Більш потужні з них відчуваються. Але люди вже дещо звикли до обстрілів, до якогось такого шумового ефекту. На вулицях люди розпитують про ситуацію, але паніки у них немає. Усі служби працюють у штатному режимі, працюють дитсадки і школи. На випадок більш серйозного загострення у нас підготовлені бомбосховища.

- Коли тільки розпочалася війна на Донбасі, частина мешканців виїжджала з міста, побоюючись за своє життя. Чи виїздить хтось зараз? Скільки людей проживають в Авдіївці?

- Ні, зараз відтоку немає. Наприклад, у п’ятницю, 16 квітня, було досить гаряче, збільшилось кількість обстрілів. Я знаю декількох людей, які виїздили на вихідні до батьків у найближчі села, але вже повернулися в Авдіївку. Зараз у нас проживає близько 24-25 тис. людей.

- Який план дій на випадок погіршення ситуації, окрім готовності бомбосховищ? Людей евакуйовувати будете?

- У нас є і план «Б», і план «С». Усе узгоджено з нашим обласним керівництвом, керівництвом Операції об’єднаних сил (ООС). Ми готові до будь-яких варіантів розвитку подій.

- Міноборони повідомляло про обстріл околиць Авдіївки з протитанкових гранатометів. Чи є у місті руйнування, які саме?

- Крайній приліт (снарядів) у житловий масив був зафіксований ще у січні. Тоді прилетіло на дачі, де люди не проживають. Щодо відбудови житлових масивів, то можу сказати, що з 1 квітня до нас заїхало 40 працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Вони займаються відновленням будинків, які були пошкоджені раніше, за усі роки війни. У 2020 році було відновлено дахи у 165 будинках. У цьому році плануємо відновити не менше, а, може, вийде і більше. Ще потрібно 370, але більшість знаходяться у «червоній» зоні, куди, на жаль, дістатися немає можливості.

- Тобто, режиму «тиші», або «перемир’я», не дотримуються?

- Скажімо, це так.

- Чи є спостерігачі ОБСЄ у місті, чи спілкуються з вами?

- Ні, ми з ними не спілкувалися. Вони якось відокремлено тримаються, жодного разу не заїжджали (до адміністрації). В місті інколи можна побачити їх машину, але вони завжди тримаються осторонь.

- Чи є потреба з ними комунікувати, чи ви самі намагалися?

- У жовтні минулого року був у нас один «приліт» (снаряду) на подвір’я будинку. Тоді зустрілися з представниками ОБСЄ, намагалися з ними поспілкуватися. Але вони якось швидко «ретирувалися». Відчуття, що у них відсутнє особливе бажання спілкуватися. У них свої задачі, у нас свої. Тому, очевидно, вони не бачать потреби у спілкуванні.

- Відомо, що значна частина мешканців Авдіївки, як і Донеччини в цілому, підтримують проросійську ОПЗЖ. Які політичні настрої у місцевих мешканців? На вашу суб’єктивну думку, який відсоток людей, які мають проукраїнську позицію?

- Я сам майже місцевий, родом з Ясинуватського району. Бачив, як усе починалося у 2014 році. Мені здається, відсоток проукраїнськи налаштованих людей зараз набагато більший, ніж був тоді. Зараз, думаю, пропорція десь 60% на 40%, тобто, людей з проросійськими настроями значно менше.

- Тим не менше, російська пропаганда через різні засоби має великий вплив у вашому регіоні. Яке телебачення дивляться місцеві мешканці, наскільки у вас в місті можна безперешкодно зловити російські телеканали, чи телеканали бойовиків?

- Тут є проблема. У нас в країні все оцифровано, а звідти (з окупованої території) канали транслюються через аналоговий сигнал. Між Донецьком і Авдіївкою - сім кілометрів. Наприклад, у старій частині міста проживає близько 10 тис. мешканців. Не кожна людина може собі дозволити поставити супутникову тарілку, або «цифрову» приставку Т2. Бо 500-600 гривень коштує ця приставка. А для чого їм її купувати, якщо антена ловить канали з Донецька? Тому самі розумієте, який контент споживається.

- Як вирішити проблему?

- Інформаційний вплив відчувається, це дуже серйозна проблема. Зрозуміло, що можна йти по локальній схемі – провести кабельне телебачення, навіть комунальне. Це невеликі кошти, декілька мільйонів гривень. А якщо говорити детальніше (про вирішення проблеми - Главком), то має бути загальнодержавний проєкт. Мені здається, що дуже зарано ми відключили Донецьку і Луганську області від аналогового телебачення.

- Військові аналітики, які відстежують переміщення російських військ, кажуть, що за останні шість років спостерігається їх найбільша концентрація на російсько-українському кордоні. Оскільки ви людина місцева, чим тодішня ситуація відрізняється від нинішньої?

- Все ж таки накопичення російської техніки відбувається не на території України, а на російській. Звідси не дуже це відчувається. Ми чуємо, що людям в окупованому Донецьку в інформаційному просторі вкладають, що «у нас сил мало, українці готуються до наступу. Без допомоги Росії - ніяк». От що нагнітається у Донецьку.

- Але ж за вашими словами, більшість мешканців неокупованої частини мають проукраїнські погляди. На них ворожа пропаганда не діє?

- Всі бачать (місцеві мешканці), що тут усе спокійно. Військові на місці, ніхто нікуди не тікає, всі служби працюють у звичайному режимі. Хоча в окупованому Донецьку заявляли, ніби з прифронтової Авдіївки архіви вивозять до Дніпропетровської області.

14

Поділитись: