Артур Прихно
"Щоб почув весь світ": 16 ексбранців Кремля та "ЛДНР" об'єдналися для визволення полонених
У Києві презентували платформу “Звільнення політв’язнів”. Головне завдання — зробити відомими на світовому рівні імена політичних в’язнів, які утримуються на окупованих Луганщині, Донеччині та Криму, а також в Росії.
Усі 16 засновників платформи — колишні політв'язні. Це Станіслав Асєєв, Володимир Балух, Едем Бекіров, Павло Гриб, Володимир Жемчугов, Микола Карпюк, Олександр Кольченко, Ігор Козловський, Олег Сенцов, Ігор Мовенко, Євген Панов, Ісмаїл Рамазанов, Микола Семена, Роман Сущенко, Ахтем Чейгоз та Олександр Шумков.
"Східний варіант" побував на презентації, а ще — розпитав про конкретний план дій. Там є важливі ініціативи.
“Ми були для Путіна, як гаряча картоплина”
На презентацію платформи її засновники покликали представників церкви та дипломатів. Головною її метою буде безперервне нагадування на міжнародних майданчиках про українських політв'язнів, які зараз утримуються на окупованих територіях України та в Росії.
Таких, за словами колишнього політв'язня Олега Сенцова, 120-130 людей.
“Ми прагнемо, щоб питання звільнення політв’язнів було постійно у фокусі суспільної уваги, стало пріоритетним, як для органів української влади, так і для наших друзів та партнерів закордоном”, — йдеться в офіційній заяві засновників платформи.
Тему політв'язнів будуть поширювати на міжнародних зустрічах, зокрема в Європарламенті та парламентах європейських країн. Саме через такі інструменти, на думку Олега Сенцова, Україна звільнила його та інших політв'язнів, які зараз перебувають вдома.
“Свого часу нас звільнили тому, що утримувати нас Путіну було незручно. Ми були для нього, ніби гарча картоплина, якої він хотів позбутися. Ми можемо робити так, щоб прізвища людей, які перебувають в полоні, були так само відомі як і наші. Щоб усі міжнародні зустрічі Путіна починалися з одного питання: коли звільнять політв’язнів?”, — зазначив Олег Сенцов.
“Жодних політичних рішень з Росією, поки не звільнять останнього політв'язня”
Звільнений політв'язень Станіслав Асєєв однією з цілей платформи називає “перезапуск питання обміну полонених”.
“Щодо Донбасу є платформа, де це принаймні можна обговорювати, а щодо кримчан та питання політв'язнів у Росії взагалі навіть ніхто не обговорює. Сенс того, що ми всі об'єдналися у платформу, це через нашу суспільну вагу привернути увагу до політв'язнів”, — зазначив Асєєв.
Другий крок, за його словами, це зміни до формату переговорів з ворогом.
“Ми будемо пропонувати владі не вести жодних політичних перемовин у Мінську до обміну полоненими “всі на всіх”, — сказав Станіслав Асєєв.
У якому форматі це пропонуватимуть владі, поки невідомо. Асєєв анонсував окрему заяву з цього приводу.
Також засновники платформи пропонуватимуть владі змінити пункт про обмін полоненими та доповнити його фразою “для обовязкового переходу до політичної частини”.
“Нам можуть сьогодні сто людей віддати, а завтра ще двісті посадити. І це відбувається протягом семи років війни. Росія шантажує нас заручниками. Ми повинні навпаки зробити: якщо ви хочете політичні перемовини, не має бути жодного політичного заручника. Поки вони є, ми навіть не обговорюємо перехід до політичної частини”, - наголосив Станіслав Асєєв.
“Тему політв’язнів піднімемо у Швеції, яка головує в ОБСЄ”
Цього року Швеція перейняла від Албанії головування над моніторинговою місією ОБСЄ. Її очолила міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде.
Як зазначив у коментарі “Східному варіанту” Ігор Козловський, він має запланований виступ у Швеції, де говоритиме зокрема про тему політв'язнів та запуск платформи.
“Є інформаційний шум, у якому постійно губиться ця актуальна тема. І ми будемо нагадувати про неї. У нас напрацьовані певні контакти, є авторитет. Представники нашої платформи будуть їхати закордон: в Бельгію, Німеччину, Сполучені штати, Швецію. Зрозуміло, що ми не можемо прямо впливати на процес визволення політв'язнів, але опосередковано це в наших силах”, — сказав Ігор Козловський.
У перспективі, зазначив він, платформа буде працювати над визволенням і тих політв'язнів, які нині утримуються всередині країни.
“Це пов'язано з проблемами із судовою системою. Ми хотіли б, щоб Україна сама стала взірцем дотримання законодавства”, — зазначив Ігор Козловський.
Він додав, що імена тих, кого будуть вважати політв'язнями всередині країни, назвуть пізніше, після детального вивчення цього питання.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
98
