На радість медикам. Як айтівець з Маріуполя створив додаток, який автоматично вносить дані про вакцинацію

Декілька тижнів медична система у Маріуполі потерпала від проблеми: містян встигали вакцинувати, але при цьому не встигали вносити їхні особисті дані до електронної системи. Про це дізнався місцевий програміст Віктор Семенов і вирішив спробувати написати програму, яка буде виконувати за лікарів усю роботу. І зробив це за два тижні самотужки та безплатно.

«Східний Варіант» розповідає, як йому це вдалося, як працює додаток та чи готовий він поділитися своїм IT-рішенням з іншими містами.

У чому проблема?

У жовтні минулого року Маріуполь увійшов до червоної зони карантину, що значно розширило перелік обмежень для невакцинованих громадян. Біля центрів масової вакцинації масово збиралися люди, займаючи чергу з шостої ранку. Подекуди доходило навіть до бійок. А щоб не втратити своє місце у черзі, люди писали свій номерок просто на руці.

Така хвиля вакцинації викликала проблему не лише зовні, а і всередині. На той момент за день в Маріуполі вакцинували понад три тисячі людей, але при цьому не встигали ввести їхні особисті дані в медичну систему. 

Яке рішення?

Розв'язати проблему запропонував програміст Віктор Семенов, що зараз мешкає у Маріуполі. Він звернувся до знайомого з міської ради, а той сконтактував його з уповноваженими особами.

За два тижні він розробив додаток, який значно спрощує процедуру внесення особистих даних пацієнтів.

Як це працює?

Лікарі вносять дані вакцинованих людей до медичної системи Dr. Eleks.

«Ця система мала недоліки, хоча зараз їх вже менше. По-перше, вона дуже повільно працювала і “глючила”. По-друге, для того, щоб внести кожну людину, потрібно було знайти її ПІБ, зробити клік, потім ще клік, і ще… І між кожним кліком було очікування. Виходило, що на одну людину лікар витрачає 5 хвилин. І це за умови, що нічого не “глючить”», — пояснює Віктор.

Суть його розробки полягає в тому, що програма робить ці кліки замість лікарів.

«Раніше для того, щоб внести дані однієї люди, потрібно було зробити 30 кліків і чекати між ними. Тепер, щоб внести 1000 людей, потрібно зробити всього 1000 кліків. Медпрацівник один раз задає параметри і система сама вносить їх з Exel-таблиць до медичної системи», — пояснює програміст.

Виходить, що додаток сам зчитує дані з таблиці, а лікареві потрібно лише затвердити це своїм підписом. 

Він показав, як працює програма, одному з медпрацівників, а той, своєю чергою, написав інструкцію для своїх колег. Тепер застосунком користуються у різних медзакладах міста.

До речі, розробка не має назви, а сам Віктор називає її «автохелпер», тобто «автоматичний допоміжник». 

Утім, застосунок чутливий до змін у медичній системі. Якщо в ній щось змінюється, то застосунок «ламається». За два місяці роботи додатку Віктора Семенова таке сталося один раз, але розробнику вдалося полагодити несправність за 5 хвилин.

А це точно працює?

За словами програміста, за день, коли додаток вперше запрацював, лікарям вдалося обробити більше даних ніж раніше вони встигали за цілий тиждень.

Але точної цифри про те, скільки людей було внесено через додаток до медичної системи, немає. Віктор Семенов пояснює, що принципово не додав до розширення деталей, які дозволили б відслідковувати статистику, щоб убезпечити програму від викрадення персональних даних.

«Якщо програму будуть перевіряти, то не знайдуть жодної можливості для сторонньої передачі даних. Так, можна було додати туди хоча б можливість збирати статистику про те, скільки разів програму запустили та в якому місці, але я не для того її зробив. Це некомерційний проєкт», — підкреслив Віктор.

Він розробив програму самотужки.

«Зазвичай для такого проєкту потрібно три людини у команді: розробник, дизайнер та менеджер. За умови командної роботи розробка б заняла більше часу, бо потрібно робити узгодження на певних етапах», — пояснює Віктор.

Важко сказати точну вартість такого продукту на IT-ринку, але сума розробки могла б коштувати декількох тисяч доларів.

«Мені здається, тут найголовніше те, скільки часу це зекономило лікарям, і як полегшило їм життя. У день, коли додаток “зламався”, лікарі писали мені й пропонували скинути гроші на картку, щоб я його полагодив. Я відмовився», — каже програміст.

Програміст зазначає, що готовий поділитися додатком з медичними закладами з інших міст України, якщо це дозволять маріупольські лікарі та місцева влада.

Про свою мотивацію та рішення допомогти медикам Маріуполя Віктор каже так:

«Я радий, що живу в Україні. У нас тут громадянське суспільство і є зв’язок з владою. Це випадок, коли люди самі можуть зробити щось краще довкола нас, а влада цьому сприятиме і контактуватиме. Це хороший приклад того, що наша країна кльова».

Ще більше корисних IT-рішень

🔵 Підприємці з Українська, Краматорська і Бахмуту створюють «розумний одяг», яким можна керувати за допомогою додатку на смартфоні. Наприклад, одяг можна підігріти, якщо ви відчуваєте, що на вулиці стає прохолодніше. Для цього в одяг вшиті термодатчики та блок управління.

🔵 Завдяки мобільному додатку «Небезпечний квест» дітей на Сході України навчають безпечної поведінки в умовах озброєного конфлікту. Його розробляють спеціалісти з інформування про ризики вибухонебезпечних предметів Данської Ради у справах біженців — Данська Група з розмінування / DRC - DDG.

🔵 Застосунок «Доступний Маріуполь» дозволяє отримати соціальні та юридичні послуги дистанційно. Користувач через додаток може замовити соціальне таксі, придбати ліки, записати дитину в електронну чергу до дитсадка або школи. Застосунок періодично оновлюється й отримує нові функції.