Бізнес-гранти отримують навіть заводи: як Крамтехцентр зміг вийти з кризи та зберегти робочі місця

З середини 2014 року в східних регіонах України почали реалізовуватися проєкти, ініційовані міжнародними фінансовими донорами. Участь в міжнародних програмах взяли як бізнесмени-початківці, так і підприємства, що вже існують.

Як правило, в Донецькому регіоні фінансову допомогу отримують дрібні самозайняті підприємці. Виробництво сирів, і інших харчових продуктів, пошиття одягу та інші.

Однак це не виключає, того, що грантові кошти отримують і відносно великі підприємства, що працюють у важкій промисловості, в машинобудуванні. Поміж останніх — виробник конвеєрів, дезінтеграторів і іншого нестандартного обладнання — підприємство «Крамтехцентр».

“Те, що нам вдалося втриматися, суперечить усім законам логіки та природи” 

Машинобудівний завод «НВП Крамтехцентр» заснував в 1999 році підприємець Сергій Коротун, який трагічно загинув у 2018-му.

Після його смерті, місце директора підприємства зайняв син бізнесмена Максим Коротун, який і розповів про досвід співпраці заводу з Програмою розвитку ООН.

Завдяки цій програмі підприємству вдалося не тільки утриматися на плаву у 2014 році, але наростити обсяги промислового виробництва.

Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй — це глобальна мережа ООН в галузі розвитку. Вона надає доступ до джерел знань, практичного досвіду та ресурсів з метою сприяння поліпшенню життя населення. ПРООН працює в 166 країнах.

З 2015 року Програма розвитку ООН в Україні надає фінансову (або грантову) допомогу мікро-, малому та середньому бізнесу, який постраждав від конфлікту. За цей час програму підтримували чотири міжнародних донори: уряду Японії, Польщі, Великобританії та Чехії.

Варто зазначити, що лише за першу половину поточного року підприємці Донецької області отримали майже 3 мільйони гривень фінансової допомоги від ПРООН.

«Якщо говорити про вітчизняний ринок, то тут ми працюємо з підприємствами металургійного гірничодобувного комплексу, такими як Метінвест, ДТЕК, АрселорМіттал і інші», — розповідає Максим Коротун. — «У 2014 році на окупованих територіях ми втратили близько 70% замовників, а прибуток підприємства скоротився до 30% і довелося думати не тільки про те, щоб зберегти виробництво, а й про те, щоб зберегти співробітників. У Європі, наприклад, за таких умов бізнес зупиняють, без можливості піднятися. Те, що нам вдалося втриматися, як мені здається, суперечить усім законам логіки та природи».

Несприятливі чинники

Що стосується закордонних партнерів, то до війни «Крамтехцентр» співпрацював з Росією і Білоруссю. Від співпраці з Росією відразу відмовилися. Це не було критичною втратою, оскільки партнерство з РФ становило невелику частину обороту. Більше на економіці підприємства відбився спад гривні та загальне зниження купівельної спроможності замовників.

Ба більше, частина співробітників роз'їхалася в більш безпечні місця, а частина замовників відмовилася від співпраці, аргументуючи це тим, що вести бізнес в зоні конфлікту занадто ризиковано. Таким чином, підприємство фактично опинилося «біля розбитого корита», але питання про те  — згортати виробництво або спробувати його зберегти — навіть не стояло, згадує наш оповідач. У тому, що «Крамтехцентр» повинен продовжувати працювати його засновники ні на мить не сумнівалися.

Неоціненний досвід співпраці з міжнародними організаціями

Шукаючи можливості для збереження підприємства, його тодішній директор Сергій Коротун заявився на участь у програмі розвитку ООН. Після перемоги в конкурсі «Крамтехцентр» виграв близько 200 тисяч гривень, які пішли на модернізацію верстатів.

«Я розцінюю це, як неоціненний досвід співпраці з міжнародними організаціями. Це був наш перший грант і він був корисний в сенсі накопичення нових навичок. Зараз ми беремо участь в новій грантової програми іншого іноземного фонду. Вона триває вже рік», — продовжує Максим Коротун. — «Що стосується значущості таких проєктів для середнього бізнесу Донбасу, то, на мою думку, робота таких фондів у нас — це певна гарантія прозорості бізнес-процесів і збереження юридичної захищеності. Поки вони знаходяться у нас в регіоні, поки вони займаються моніторингом — є почуття збереження деяких принципів і правил європейського ведення бізнесу і подібних тенденцій. Це, як би, своєрідний механізм захисту від правової недосконалості нашої держави».

Нові горизонти

Отримавши імпульс до подальшого розвитку завод поступово адаптувався до нової реальності, сформував нову базу клієнтів і тепер співпрацює з країнами колишнього СНД і Польщею, а також вивчає можливості виходу на європейський ринок.

Зараз на заводі працює 150 осіб, з них 20 — переселенці. Потрібно відзначити, що раніше трудовий колектив «Крамтехцентра» становив 200 осіб, проте, завдяки модернізації обладнання, скорочення штату не відбилося на обсягах виробництва. Скоріше навпаки. У 2017 році дохід підприємства, попри економічну кризу, зріс до 47 млн ​​грн, що у вісім разів більше, ніж у 2014 році.

«З 2014 по 2019 рік обсяг реалізації підприємства, якщо брати в гривневому еквіваленті, збільшився в десять разів», — констатує Максим Коротун. — «Правда з жовтня 2019 го почався загальний промисловий спад, який певною мірою був обумовлений загальносвітовими тенденціями. І ще намітилася невелика криза в галузі металургії. Свій вплив на інтенсивність виробництва спричинює і пандемія. Але зараз на підприємстві ситуація загалом контрольована».

Прогнозуючи подальшу ситуацію, директор підприємства передбачає, що 2021 рік буде періодом, коли потрібно буде, в першу чергу, подбати про збереження вже досягнутого, а не думати про додатковий розвиток. Але, якщо випаде можливість поліпшити свої позиції, відмовлятися від неї ніхто, звичайно, не буде.

«Я вважаю, що для того, щоб розвиватися, необхідно використовувати інноваційні технології, новітні розробки у своїй галузі. І ось одна з можливостей досягти цього — співпраця з міжнародними фондами, які зараз активно допомагають Донецькому регіону внаслідок війни з Росією», — говорить бізнесмен.

Які кроки потрібно зробити, щоб спробувати себе у сфері бізнес-грантів? 

Максим виділяє насамперед два принципи, керуючись якими можна досягти результату.

По-перше, уважно стежити за грантовими програмами. Зараз це просто. Є соціальні мережі, є розсилки, ресурси самих фондів, де регулярно публікуються анонси програм.

По-друге, під час написання проєкту підприємець повинен розуміти, що цілі та принципи проєкту повинні збігатися з цілями та принципами програми, через яку він хоче отримати кошти.

У кожного фонду є мета, яку він хоче реалізувати через ту чи іншу програму. Так ось мета вашого проєкту повинна збігатися з завданнями, які ставить фонд.

«І загалом, багато хто не вплутується в написання грантових проєктів, тому що не хочуть витрачати на це час. Або думають, що це нереально або дуже складно», — додає Максим — «Але тут треба розуміти, що важливі інвестиції часу. Якщо правильно написаний проєкт, то він реально допоможе підприємству в довгостроковій перспективі та зробить його набагато більш конкурентоспроможним».