Загроза "маленьких компромісів": як у ТКГ шукають шляхи виходу з глухого кута

Останнім часом в України про роботу тристоронньої контактної групи почули навіть ті, хто ніколи не цікавився цим питанням. Заяви Фокіна, спільне інспектування лінії фронту, створення груп у парламенті — частки одного ланцюга. 

До чого все це може привести та де тут “російський слід” — у матеріалі “ВВ”. 

Заяви заступника голови української сторони в ТКГ пана Фокіна пройшли осторонь, мабуть, тільки найбайдужіших. Надати повну амністію бойовикам, надати особливий статус так званим “ЛДНР”... Такі заяви підняли галас у суспільстві. 

На думку політологині Марії Золкіної, це — своєрідна перевірка нашого суспільства. 

Заступник секретаря РНБО Сергій Кривоніс вважає, що така поведінка неприпустима для особи, яка офіційно представляє Україну у ТКГ. 

“Людина, яка представляє Україну у Тристоронній контактній групі у Мінську; людина, яка представляє кожного з нас — цивільних громадян, військових, хто пройшов пекло війни з агресором на Донбасі, родини загиблих та дітей, які стали сиротами у боях з загарбником РФ, заявила, що — жодних підтверджень, що це війна з РФ він не бачить...

ПЗРК, що збивали наші літаки та призвели до гибелі наших пілотів; гради, танки, гармати, що палили та розривали тіла наших військових - мабуть, продаються у кожному супермаркеті. А російські десантники, взяті в полон — лише піонери, що заблукавши зі зброєю”, - написав він на своїй сторінці у Facebook. 

На останньому засіданні ТКГ пан Фокін вже не був присутній. Його відсторонили від роботи в групі. 

Сергій Гармаш, учасник тристоронньої контактної групи цю подію прокоментував так:

Висновки, на його думку, робити зарано. Можливо, Вітольд Фокін зробив все, що треба було Москві, а, можливо, Кремль й не потребував “такої людини”. 

“У ТКГ є люди, які вважають, що можуть переграти Росію маленькими поступками, й ті, хто стоїть на своїй позиції. До речі, попри галас у ЗМІ, Леонід Кравчук саме з тих людей, хто не заграє з агресором, а відстоює позицію держави”, — переконаний Гармаш. 

 

На тлі гучних заяв Фокіна про амністію, особливий статус та зняття з Росії всієї відповідальності Україна може піти на менші поступки, але такі ж небезпечні для держави, вважає Золкіна. 

“Цю ж політику використовує й Російська Федерація. Спочатку робить гучні заяви, а потім начебто йде на поступки, роблячи насправді те, що їй треба. Українська сторона може виконати такий самий трюк, але в питанні втрати позицій. Тобто зробити не такі пступки, які озвучував Фокін, але теж болючі для держави й суспільства. В цьому я бачу велику загрозу”. 

Хоча в самій ТКГ, наголошує політологиня, в сухому залишку наразі знаходяться люди, які не підуть на такі кроки. 

Росія наразі намагається просунути представників окупаційної влади в офіційні переговорні процеси. Й протокол про спільне патрулювання лінії розмежування мав стати першим документом, який би легалізував незаконні збройні формування. 

“Дуже добре, що все ж таки українська сторона не пішла на такий крок й не дозволила цю спільну інспекцію. З військової точки зору це була б очевидна стратегічна поразка. Та й в дипломатії теж”, — говорить військовий експерт Богдан Петренко. 

“У такому випадку представники окупаційної влади могли б бути представлені в ТКГ як повноважні представники. Росіяни хочуть через таку тактику протоколізації Мінських перемовин активно завести в дискурс представників самопроголошених республік як основних перемовників”, — каже Золкіна. 

За словами експертів, Кравчук поки стоїть на свому та не підписує жодних компрометуючих документів. 

Ще однією загрозою для переговорного процесу може стати новостворена парламентська група. 

“Я бачу, що основною її задачею, на жаль, буде не опрацювання законів перехідного правосуддя, а участь у переговорному процесі. І це дуже погано. Тому що парламент і уряд були буфером для маневрів. Якщо на ТКГ домовились про щось незручне для України, то ці пункти міг би відхилити парламент чи уряд. А якщо парламентарі братимуть участь у переговорах, то це, фактично, зв'язує руки Україні”, — пояснює політологиня. 

Проте, приводів для хвилювання, на думку експертів, поки немає. ТКГ відстоює принципову позицію, міжнародні партнери нас підтримують, а військові захищають наш з вами мир.