"Стіна" з окупованою територією: чому це погана ідея

Президент України у своєму інтерв'ю телеканалу 1+1 заявив про можливість зведення "стіни" з окупованою територією, у разі якщо не вдасться вирішити конфлікт в інший спосіб. За його словами, рішення про "стіну" мають приймати українці на референдумі.

"Східний варіант" вирішив дослідити наслідки цієї заяви, що за нею стоїть, та як її сприймають люди, що мають безпосереднє відношення до окупованих територій.

Як розповіли журналістам співрозмовники з окупованої частини Луганської області, попри обґрунтовані складнощі з доступом до українського інформаційного простору, новина про "стіну" від Зеленського розійшлася між людьми.

"Ну ми ж новини читаємо з України. Звісно, таке завжди розходиться та обговорюється", — зазначила Анна (прізвище не названо на прохання героїні).

Після початку війни 32-річна Анна переїхала до Києва і жила там до карантину. Регулярно їздила на непідконтрольну територію допомагати батькам. Коли через карантинні обмеження такі поїздки ускладнилися, вирішила на деякий час переїхати на окуповану територію, бо і тато, і мама мають проблеми зі здоров'ям.

Коли ситуація з пандемією налагодиться, Анна хоче повернутися до Києва та хоча б раз на кілька місяців навідуватися до батьків. Заяву про зведення "стіни" вона сприйняла як загрозу, тому що не зможе регулярно бачитися з батьками.

"Мене аж пересмикнуло, коли це почула (заяву Зеленського про "стіну" — ред.). У нас це ніхто не підтримує", — сказала Анна.

Потім додала:

"Звісно, є люди, які кажуть: "навіщо нам Україна, хай відгороджують". Але це зовсім не популярна думка".

Вимушені переселенці Євген та Олена Романіни нині живуть в Харкові. Кажуть, що з початку війни на окупованій території не були. Після деокупації також повертатися на схід України не планують, бо вже прижилися на новому місці в Харкові, мають роботу, а діти ходять до школи та садочку. Та разом з тим Євген та Олена категорично проти можливого референдуму щодо зведення стіни.

Олена Романіна додала, що не уявляє, як може бути реалізована ідея зі "стіною".

"Я не вірю, що в прямому сенсі вибудують стіну з цегли чи чогось ще. Скоріш за все, мається на увазі, що не будуть, наприклад, виплачуватися людям пенсії й таке інше", — сказала Олена.

Більшість експертів схиляються до думки, що слова Зеленського є передчасними та такими, що можуть нашкодити процесам, які відбуваються в Україні з реінтеграції окупованих територій.

"Президент будь-якої країни не має права робити заяв, які містять в собі ознаки зменшення територій за будь-яких умов. Саме це і є відправною точкою для подальшої дискусії довкола цієї ідеї. Тобто президент свідомо або несвідомо вчинив дію, яка фактично є недотриманням Конституції", — зазначив політичний експерт Валерій Клочок.

За словами експерта, заява про "стіну", що фактично означає відмежування від окупованих територій на невизначений термін, є порушенням територіальної цілісності. Тому цей проєкт Валерій Клочок вважає безперспективним з точки зору реалізації навіть через референдум.

Зазначимо, що деякі політичні фігури навіть з орбіти Зеленського висловилися проти ідеї зі "стіною". Зокрема, генпрокурорка Ірина Венедіктова заявила:

"Я, як громадянка, не готова ні від кого відгороджуватися стіною. Я не за прості рішення. Ми втратили сім років. Багато втратили ментально з нашими людьми на окупованій території, але це не означає, що ми маємо від них відмовитися".

Дійсно, нині важко припустити, що мав на увазі президент Зеленський, говорячи про "стіну" і про референдум. В інтерв'ю президент цього не пояснив.

"Східний варіант" звернувся до Офісу Президента з проханням роз'яснити слова гаранта і розкрити його бачення так званого "плану Б" щодо зведення "стіни", однак відповіді наразі не отримали.

Експерти навели кілька варіантів з досвіду країн, які реалізовували подібні ідеї.

Перший — приклад ізраїльської стіни. Найменш релевантний для України. Стіну називають "муром безпеки". Вона розмежовує ізраїльські території з палестинськими, та зведена в першу чергу для захисту Ізраїля від нападів палестинців.

В Україні ж експерти називають фізичну стіну малоймовірною, враховуючи доволі протяжну лінію розмежування та те, що українські військові тримають під контролем ситуацію і мають для захисту від окупантів усі необхідні інструменти.

Другий варіант — це припинення зв'язків з окупованою територією. Найімовірніше, саме це розуміють під "стіною" в ОП, припускають експерти.

"Наприклад, сьогодні на окупованих територіях працюють підприємства, які сплачують податки тим квазі-міністерствам. При цьому пенсійний фонд не поповнюється з тих територій, а пенсії виплачуються. Тому тут є питання такого доволі когнітивного дисонансу, які треба врегульовувати. Можливо, це і мав на увазі президент, що взагалі не буде якогось руху", — зазначив Валерій Клочок.

У історії зі "стіною" найголовнішим питанням є те, чи можуть бути порушені права людей на окупованій території, а також права вимушених переселенців у разі реалізації цього плану.

"Східний варіант" звернувся за відповіддю на це питання до виконавчого директора "Української Гельсінської спілки з прав людини" Олександра Павліченка.

Так звана "стіна", на думку експертів, може бути виправданою лише для припинення активних бойових дій. І аж ніяк вона не є інструментом врегулювання конфлікту, що президент Володимир Зеленський обіцяв на передвиборчій кампанії.

"Якщо стоїть задача врегулювати конфлікт, то "стіна" — це погана ідея. Конфлікт буде заморожений. А заморожений конфлікт — це не те саме, що врегульований. Якщо стоїть задача повернути окуповані території найближчим часом, про що з 2019 року говорить Володимир Зеленський — це теж погана ідея. Заморозка буде означати, що ми "відриваємо" окуповану частину Донбасу від себе і розвиваємося вже окремо, а він буде далі інтегруватися в російську систему: освітню, політичну, гуманітарну, соціальну, економічну", — зазначив Куса.

При цьому експерти наголошують, що референдум не є тим інструментом, через який можливо приймати настільки важливі рішення. До того ж питання зміни території України згідно з Конституцією не можна виносити на референдум.