Ольга Проскурова
Вирок Стерненку і не тільки: 8 суддів з Донбасу, які "відзначилися" скандалами
Одеського активіста Сергія Стерненка засудили до 7 років і 3 місяців ув’язнення. Це рішення спровокувало масштабні акції на підтримку Стерненка та сутички з правоохоронцями на Банковій у Києві. Проте, це не єдине рішення суддів Донеччини та Луганщини, яке сколихнуло суспільство
Виніс це рішення суддя з Донецька Віктор Попревич. У мережі почали пригадувати любов судді до радянських “вождів” Леніна та Сталіна, а також його дорогий будинок.
Віктор Попревич. Бюст Сталіна та Леніна біля власного будинку
Живучи у Донецьку, Віктор Попревич виставляв біля власних воріт бюсти Сталіна та Леніна. Фото таких “прикрас” виклав у Фейсбуці журналіст Денис Казанський.
“Зрозуміло, що це мракобісся не має з правосуддям нічого спільного. В нормальній країні цього любителя ГУЛАГу до суду навіть не підпустили б”, - прокоментував Казанський.
Крім цього, Віктору Попревичу пригадали відразу кілька більш ніж сумнівних його рішень в резонансних справах.
Як повідомляє портал Dejure, у 2017 році Попревич відпустив під заставу директора дитячого табору “Вікторія”, в якому сталася серйозна пожежа та загинули діти. Прокуратура наполягала, щоб директора Петроса Саркісяна відправили в СІЗО. Однак, суддя таємно зачитав ухвалу, якою встановив заставу в 128 тисяч грн. Прокурорів та адвокатів про це засідання суддя вирішив не повідомляти.
Також Попревич закрив резонансну справу щодо голови Одеського окружного адміністративного суду Олега Глуханчука. Його спіймали нетверезим за кермом автомобіля. Поліція зафіксувала затримання Глуханчука на відео. Там він лається та ображає поліцейських. Сам Глуханчук також заявляв, що за кермом був не він.
Закриття справи проти Глуханчука суддя Попревич пояснив “відсутністю події адміністративного правопорушення”.
За даними Dejure, дружина Попревича також була помічена нетверезою за кермом автомобіля, який не відображався у деклараціях судді та членів його родини.
“Так само не потрапила в декларацію квартира в Криму та автомобіль, яким користувався сам суддя. Задекларовані доходи всієї родини також не пояснюють, як суддя міг подарувати будинок в Донецьку своїй доньці. Водночас його син отримав інший будинок в Донецьку через суд — де батько тоді якраз працював суддею”, — зазначають аналітики Dejure.
Крім цього, в реєстрі є багато ухвал Попревича, складених російською мовою, тоді як обов’язковою вимогою є складання таких документів лише державною мовою.
Павло Вовк. Шеф, готовий “учудити”
Голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк родом із Краматорська. Навчався у Харкові, а на початку 2000-х почав працювати в столичній прокуратурі. Згодом став головою ОАСК.
У 2019 році навколо його персони розгорівся скандал. Тоді НАБУ оголосило йому першу підозру. А у 2020 році — другу. В НАБУ вважають, що Вовк створив та очолив злочинну організацію для “захоплення державної влади”.
Детективи встановили, що Павло Вовк впливав на підлеглих суддів, а ті виносили “потрібні” рішення. Вони стосувалися бізнес-еліт та державної влади. Також Вовк, нібито, ініціював скарги на непідконтрольних йому суддів до Вищої ради правосуддя, з якою мав “співпрацю”.
НАБУ опублікувало записи розмов з кабінету Павла Вовка. На одному з них зафіксовано, як судді обговорюють фіктивну подачу позовів до свого суду. Це потрібно було, аби впливати на Вищу кваліфікаційну комісію суддів, яка ініціювала перевірки суддів ОАСК.
Заступник Вовка Євген Аблов казав своєму керівнику: “Шеф, давай что-то учудим”. Ця фраза згодом стала популярним мемом.
Марина Заставенко. Заборона книги про Стуса
Історик та журналіст Вахтанг Кіпіані, який написав книгу “Справа Василя Стуса”, не зміг відстояти її у суді першої інстанції. Політик Віктор Медведчук подав позов до Дарницького райсуду столиці, зазначивши, що в книзі подані неправдиві факти про нього. Його не влаштовували 9 фраз, що стосуються його участі як адвоката Стуса у судовому процесі. Тоді радянська влада засудила поета та відправила в заслання.
Символічно, що справу про книгу Стуса, який з дитинства жив у Донецьку, розглядала суддя Марина Заставенко, яка також родом з Донеччини, а саме — з Макіївки.
Заставенко задовольнила позов Медведчука, що викликало бурхливу реакцію суспільства. І хоч в рішенні не йдеться про повну заборону книги, однак суддя встановила, що деякі фрази з книги треба таки прибрати. До цього поширювати її не можна. Рішення зможе набрати чинності після оскарження в апеляційному суді.
Вахтанг Кіпіані вважає це фактичною забороною, оскільки книга є готовим продуктом і прибрати якісь фрази з її змісту неможливо.
Автор та представники видавництва, яке видало книгу, подали апеляцію на рішення Заставенко. Розгляд її нині триває.
Олена Мєлєшак. Звільнений убивця та покарані “майданівці”
До 2010 року Олена Мєлєшак була суддею Авдіївського райсуду Донецької області. Потім переїхала до Києва, де почала працювати суддею в Шевченківському райсуді.
Під час Революції Гідності Мєлєшак ”відзначилася” рішеннями проти учасників протесту. 29 грудня 2013 року, коли активісти “Автомайдану” влаштували автопробіг до резиденції тодішнього президента Віктора Януковича, працівники ДАІ постфактум складали на них рапорти про порушення правил дорожнього руху та відмову зупинитися за вказівкою інспектора.
Олена Мєлєшак, яка розглядала протокол на основі такого рапорту, позбавила активіста водійських прав, хоча підтверджень того, що інспектор дійсно зупиняв авто, не було. Більш того, у момент складання подібних рапортів, учасники автопробігу вже були в інших місцях.
Вища Рада правосуддя визнала, що суддя допустила порушення. Однак, притягти її до відповідальності не змогли — закінчилися терміни.
У листопаді 2019 року було ще одне сумнівне рішення Мєлєшак. Тоді вона достроково звільнила з тюрми колишнього працівника МВС Олександра Балакірєва, якого засудили на 10 років за вбивство 2-річної дитини його співмешканки. Після звільнення убивця втік і нині переховується.
Апеляційний суд скасував це рішення судді Мєлєшак. А Київська міська прокуратура почала розслідувати законність її дій. Там вважають, що суддя не мала права звільняти Балакірєва.
Наталя Шаптала. Конституційна допомога Януковичу і дивний підбір експертів
Ще одна суддя з Донецька Наталя Шаптала перевершила своїх земляків та землячок в кар'єрному плані, та в 2019 році стала головою Конституційного суду України. Хоча і тривала її каденція на посаді всього кілька місяців.
Дорости до такого рангу Шапталі не завадили навіть доволі сумнівні рішення в той час, коли вона була суддею КСУ.
Через 9 днів після свого призначення, у вересні 2010 року, Наталя Шаптала проголосувала за повернення Конституції 1996 року і скасування змін 2004 року. Це значно розширювало повноваження тодішнього президента Віктора Януковича. Він міг сам вибирати прем’єр-міністра, призначати керівників ключових силових відомств.
Цей процес назвали “конституційним переворотом”. А в 2017 році Генпрокуратура відкрила кримінальну справу про “узурпацію влади”, де фігурує Янукович.
У 2015 році Наталя Шаптала вчинила ще одну незрозумілу для багатьох дію. Тоді Конституційний суд розглядав позов, в якому тодішні депутати просили визнати неконституційним закон про очищення влади, так звану “люстрацію". У процесі розгляду Наталя Шаптала звернулася за експертною думкою до тодішнього нардепа Сергія Ківалова. Парадокс ситуації в тому, що сам Ківалов і був одним із тих депутатів, які подали цей позов. Крім того, він сам підлягав люстрації.
Наталя Шаптала зазначила, що зверталася до нього не як до народного депутата, а як до ректора “Національної юридичної академії”.
В'ячеслав Овчаренко. Зникнення документів про тюремний термін Януковича
Був у Конституційного суду ще один голова із Донеччини — В'ячеслав Овчаренко. Він протримався на посаді майже пів року — з липня 2013 по лютий 2014 року.
Ще до своєї доволі успішної суддівської кар'єри Овчаренко працював на виробничому об’єднанні “Орджонікідзевугілля”. Директором автобази цього підприємства був ніхто інший як Віктор Янукович.
На початку 2000-х Овчаренко очолив Єнакіївський міський суд. Згідно з журналістськими розслідуваннями, саме в цьому суді в той час зникли документи, які свідчили про судимості експрезидента Януковича. Однак, кримінальні справи щодо цього не відкривалися, а офіційні розслідування не велися.
Зазначимо, що Овчаренко також був учасником “конституційного перевороту” імені Януковича, оскільки як і Наталя Шаптала голосував за це рішення.
Микола Зорік. Принципова російськомовність в ухвалах
Щойно почавши кар’єру судді в Артемівському райсуді Луганська Микола Зорік відразу ж відзначився скандальними діями.
Тоді, в 2012 році, уже діяла законна вимога до суддів складати всю судову документацію державною мовою. Натомість Зорік виніс з десяток рішень російською мовою.
Згодом було ще кілька скандалів. У 2016 році дружина судді продала частину квартири у Луганську. Це встановила громадська рада доброчесності. Однак, Микола Зорік не вказав це у своїй щорічній декларації.
А в 2019 році він приховав від Вищої ради правосуддя те, що його протягом попереднього року кілька разів притягували до відповідальності. Таким чином він вніс хибні факти в свою декларацію доброчесності.
Олена Горбатенко. Квартира в Іспанії “за копійки”
Восени 2015 року прокуратура викрила на хабарі суддю Сєвєродонецького міського суду Олену Горбатенко. Вона, як стверджував прокурор, погодилася на хабар півтори тисячі доларів за те, щоб подружжя наркоторговців уникло відповідальності.
Раніше Олена Горбатенко разом зі своїм чоловіком, суддею Лисичанського міського суду Олегом Горбатенком також купили квартиру в Іспанії за 235 тисяч грн, а площа житла склала 85 кв.м. Розташовувалася квартира на узбережжі Середземного моря.
Фахівці з нерухомості називали це смішною сумою, за яку в тому регіоні можна було придбати хіба що гараж.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
945
