10 Липня 2021, 13:23

Розбір

Врятувати екологію Донбасу. Чому законодавство потрібно привести до європейських стандартів і до чого тут Маріуполь

Депутаты уже дважды провалили голосование за два сверхважных закона для здоровья украинского народа. Рассказываем, в чем проблема и почему это важно

15 липня депутати Верховної Ради повинні голосувати за кілька важливих екологічних законопроєктів. Два з них безпосередньо стосуються Маріуполя — це законопроєкт №4167 «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності» та №3091 «Про державний екологічний контроль».

Вони повинні докорінно змінити підхід до вимірювання викидів, зробити промисловий бізнес відповідальним за порушення нормативів і вдосконалити процедуру перевірок екологічною інспекцією.

Ухвалення цих законопроєктів невигідно українським олігархам, адже тоді їх бізнесу доведеться вкласти чималі кошти на екологічну модернізацію своїх підприємств.

«Східний варіант» поговорив з одним з авторів законопроєкту та експертами в області екології про те, чому це рішення так важливо для України, як воно вплине на євроінтеграцію і чому деякі депутати відверто саботують закон.

Поточна ситуація

На сьогодні екологічна інспекція практично не має важелів впливу на підприємства-забруднювачі. За недопуск інспектора на підприємство штраф становить 760 гривень, а якщо інспектор все ж потрапить на підприємство і в ході перевірки виявить порушення щодо викидів, то власник заплатить ще максимум 136 гривень.

Таким чином власнику набагато простіше заплатити невеликий штраф, ніж вкладати мільйони в екомодернізацію. Екологічні закони в Україні застаріли, а страждають від цього українці.

Спасти экологию Донбасса — Руслан Стрілець / Фото: Міндовкілля

На Всеукраїнському форумі «Україна 30. Здорова Україна» заступник міністра навколишнього середовища та природних ресурсів Руслан Стрілець заявив, що рівень захворюваності людей, що живуть на територіях, де на навколишнє середовище впливають великі підприємства, вищий на 20-45%.

Він також додав, що через забруднення навколишнього середовища економіка України, за світовими підрахунками, щорічно втрачає до 6% ВВП, тобто близько 250 млрд грн; це фактично дорівнює річному бюджету Міністерства охорони здоров'я або половині бюджету Пенсійного фонду України.

«Ми сьогодні розуміємо, як це все виправити. Ми плануємо зменшення забруднення навколишнього середовища до 2030 року на 35% від рівня 1990 року при збільшенні темпів виробництва продукції», — про так амбітні цілі говорить Стрілець.

За даними центральної геофізичної лабораторії імені Бориса Срезневського, Маріуполь очолює рейтинг міст з найбільш брудним повітрям. У топ-10 також входять ще одне місто Донецької області — Краматорськ, і три міста Дніпропетровської області — Дніпро, Кривий Ріг та Кам'янське.

Крім того, за даними Держстату за 2019 рік, саме маріупольський меткомбінат імені Ілліча став першим в рейтингу підприємств-забруднювачів.

Що зміниться

Два законопроєкти вирішують різні завдання, але розроблені для спільної мети — зробити Україну екологічною.

Отже, законопроєкт №4167 вводить інтегрований дозвіл на викиди. Оцінюється забруднення атмосфери, води, ґрунту і так далі.

Також у разі отримання дозволу на викиди підприємства будуть зобов'язані провести громадські слухання.

«Раніше забруднювач був зобов'язаний дати тільки повідомлення в якій-небудь локальній газеті, не вказуючи, в якій. Якщо активісти та жителі прочитали це, і у них з'являлися до підприємства питання, тільки тоді проводилися громадські слухання. А більше ніяких повідомлень не було. Навіть органи місцевого самоврядування не повідомлялися», — коментує депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін.

Також законопроєкт вводить обов'язкову модернізацію підприємств з використанням найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ). На це підприємствам дається 12 років.

Тобто, власник підприємства не зможе заощадити, модернізуючи систему за допомогою застарілих технологій. Він зобов'язаний використовувати найкраще.

Ще один великий плюс законопроєкту — запровадження цілодобового моніторингу за допомогою датчиків, встановлених на трубі. Будь-яка людина зможе відстежувати викиди в режимі реального часу. Таким чином підприємства позбавляються можливості підтасувати факти.

Не менш важливий і законопроєкт №3091, який змінить роботу екологічної інспекції. Наприклад, інспектори матимуть нагрудні камери для відеофіксації процесу перевірки. Це, до речі, убезпечить і сам бізнес від перевищення перевіряльним інспектором його повноважень.

«Цей закон зобов'язує державу створити цифровізацію системи екологічного інспектора. Всі перевірки будуть вноситися в електронному вигляді, до цього буде нормальний доступ громадськості, якого немає сьогодні. Звичайно, забруднювача це не влаштовує», — коментує Бородін.

Значно збільшаться штрафи за недопуск інспектора до перевірки. Сума штрафу залежатиме від ступеня ризику. 1,8 мільйона гривень для великих забруднювачів і 600 тисяч для підприємств з незначним ступенем ризику на навколишнє середовище.

Дозволять і перевірки у позаробочий час, якщо підприємство-забруднювач працює в цей час. Наприклад, якщо завод «пускає дим» тільки у вихідні або в нічний час, то перевірки Держекоінспекції з понеділка по п'ятницю не принесуть результату.

Зарплата екоінспекторів збільшиться з 5,5 тисяч гривень до 13 тисяч гривень (і це лише мінімальна зарплата на цій посаді).

Екологічна деолігархізація

Депутати Верховної Ради вже двічі провалили голосування за ці законопроєкти. А ЗМІ, що належать українським олігархам і за сумісництвом власникам великих підприємств-забруднювачів, говорять, що законопроєкти вб'ють українську промисловість і великий бізнес. Навіть в РНБО спочатку критично поставилися до законопроєкту, заявивши, що вони загрожують економічній безпеці України.

Виконавча директорка міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Люди» Олена Кравченко — одна з авторів цих законопроєктів, вважає, що вони є реальними елементами деолігархізації нашої країни.

«Моніторинг стану атмосферного повітря повинен бути доступний всім. Цього теж бояться. Цей закон несе прозорість, відкритість, які ламають корупційні схеми. І його бояться, тому що потрібно впроваджувати найкращі доступні технології. Але це не означає останні наукові розробки, це означає саме доступні технології», — коментує Кравченко.

Звичайно, олігархам це не подобається і вони намагаються лобіювати свої інтереси через депутатів ВР.

«Економічний і аграрний комітети — це два великих антагоністи екологічного комітету. Плюс в екологічному комітеті [опоненти екологічних законопроєктів] — це ОПЗЖ, «Батьківщина» і депутати з різних партій, це велика лобістська група Ахметова, її ще називають “група Павловського”», — розповідає експертка.

Відмова від модернізації сьогодні — удар по промисловості завтра

Законопроєкт №4167 базується на основі Директиви 2010/75/ЄС про промислове забруднення. Таким чином він імплементує директиву ЄС про промислові викиди в український правовий простір.

Оскільки Україна вибрала шлях євроінтеграції, то рано чи пізно промисловості доведеться зробити екомодернізацію. Але навіть якщо допустити, що закони не буде прийнято, у ЄС є й інші способи впливу на український бізнес.

Європейські країни планують встановлювати обмеження на постачання товарів, які виробляються зі значним забрудненням повітря. Виробники металу, які нехтують «чистою металургією» будуть змушені платити податок на імпорт своєї продукції в ЄС. У перспективі це може призвести до того, що ринок ЄС закриється для важкої промисловості України.

«Відсутність модернізації сьогодні вдарить по металургії трохи пізніше, але значно сильніше. Іншого шляху, крім модернізації, просто немає», — резюмує Максим Бородін.

Рівняємося на кращих

Завдяки вже згаданій вище Директиві про промислові викиди 2010 року в Євросоюзі контролюють забруднення навколишнього середовища.

В ЄС також використовують кілька інструментів для стимуляції бізнесу ставати більш екологічним — це податкові пільги, гранти на модернізацію і кредити під мінімальні відсотки. Завдяки цілому комплексу заходів країни ЄС змогли знизити викиди діоксиду сірки, оксиду азоту на 27%, а оксиди вуглецю — на 24%.

Якщо говорити про конкретні приклади, то буде доречний досвід Чехії. Острава — серце чеської металургії. У цьому місті розташований і знайомий українцям завод АрселорМіттал.

На заводах використовують рукавні фільтри, які вловлюють майже весь дрібнодисперсний пил.

Естонія — ближчий приклад для України, тому що після розпаду СРСР отримала в «спадок» радянську промисловість. В Естонії розвинена сланцева промисловість, яка, звичайно значно забруднює навколишнє середовище. В рамках екомодернізації на промислові об'єкти встановили системи з десульфуризації, щоб знизити викиди діоксиду сірки.

Надходження Естонії з екологічних податків є одними з найбільших в ЄС. Водночас індустріальний сектор економіки держави становить майже 15%.

Паралельно країна розвиває «зелену енергетику»: Естонія генерує 29% енергії на основі поновлюваних джерел. До кінця цього десятиліття Естонія планує досягти 50% показника.

Попри всі зусилля, яких докладає Європа для поліпшення екологічної ситуації на континенті, екологічна загроза все ще залишається.

Згідно зі звітом Європейського агентства з навколишнього середовища (EEA) забруднення повітря залишається головною екологічною загрозою здоров'ю в Європі: щорічно в країнах ЄС через забруднення повітря помирає понад 400 000 осіб.

«Існує чіткий зв'язок між станом навколишнього середовища і здоров'ям нашого населення. Кожен повинен розуміти, що піклуючись про нашу планету, ми рятуємо не лише екосистеми, але і життя», — зазначив комісар ЄС з питань навколишнього середовища Віргініюс Сінкявічюс.

Саме тому для Європейського Союзу так важливо дбати про навколишнє середовище. Його забруднення вимірюється людськими життями.