Александр Волков
Соціальний проєкт на мільйон. Де взяти гроші на мрію?
Як створити громадський простір, маючи ідею та надихаючи всіх навколо? Рецепт від вчительки англійської з Сєвєродонецька
Звичайний двір у новобудовах Сєвєродонецька. З кінця 90-х років минулого століття, кажуть місцеві, інфраструктура двору у занепаді. Іржавий дитячий майданчик, футбольне поле, яке більше нагадує заготовку під будівництво якогось будинку, потріскані тротуари та автівки припарковані на “зелених” зонах. Все це реалії сьогодення.
Анастасія Муранова заснувала школу англійської мови English club близько 5-ти років тому в будинку 17, що на вулиці Новікова. Відтоді, розповідає, не втомлюється боротися за хоч якийсь естетичний стан прилеглої території.
“Ходиш на роботу щодня. Дивишся — там лежить сміття, там гуляють безпритульні собаки, дитячий майданчик в аварійному стані. Спочатку ідея була зробити подвір'я в англійському стилі, аби популяризувати нашу школу, англійську культуру, потім стали мислити трохи ширше. Захотіли зробити щось яскраве для цього, доволі депресивного регіону, аби люди посміхалися. Та, коли поспілкувалися із сусідами, людьми, які живуть поруч із нашою школою, зрозуміли, що потрібен трохи інакший підхід. Ми захотіли “отверезіти”, так би мовити, людей. Аби вони не кидали сміття на дитячий майданчик, не паркували авто на газонах. Тому що так жити не можна”, — розповідає вона.
Тоді Анастасія з однодумцями вирішили, що треба зробити щось таке, про що людям приємно було піклуватися та не захаращувати.
П'ять років боротьби за мрію
Ідея зробити красу у себе вдома виникла в Анастасії 5 років тому, розповідає дівчина. Відтоді її команда не зупинялася ані на хвилину на шляху до мрії.
“На початку ми розмірковували: ось зберемо грошей чи знайдемо інвестора і зробимо все, як ми хочемо. Та з кожним кроком пропрацювання ідеї ми розуміли, що своїми силами це зробити майже нереально. Тоді почали шукати шляхи реалізації задуманого”, — каже вона.
Першим кроком саме до реалізації Анастасія називає академію крауд-фандінга, організовану ПРООН.
“Ми дуже захопилися цим. Тому що нам пояснювали, що це — можливість для соціальних проєктів. А англійське подвір'я саме таким проєктом і було. Ми почали збирати гроші на своє подвір'я через “Спільнокошт”. Загалом зібрали 140 тисяч гривень і коштом гранту нам цю суму подвоїли”, — згадує вона.
Порахувавши всі витрати на свою ідею, Анастасія з командою зрозуміла, що цих грошей буде замало. Та мотивовані першим досвідом, вирішили рухатися далі.
“Ми уклали меморандум із міською владою. Тому що цих грошей фактично вистачило тільки на декілька елементів. Проте грунт у дворі піщаний, і ми розуміли, що ставити той самий дитячий майданчик у пісок — це марно витрачені гроші. І ми заручилися підтримкою виконкому у підготовці покриття”, — розповідає вона.
Але бюрократичний механізм виділення грошей не дозволив навіть розпочати проєкт вчасно.
“Поки гроші затверджувалися комітетами, поки проходили тендерні процедури, вартість проєкту зросла. І проєкт “заморозили”. Ніхто нічого нам не сказав. Як діяти далі? І вже цього року, після введення військово-цивільної адміністрації в місті, нам знову вдалося домовитися вже з новою владою. Ми переопрацювали проєкт, розділили його на дві частини, аби не втратити виділені за меморандумом гроші. І ось, нарешті, почали реалізацію. Вже встановили майданчик, залили бетоном та наразі чекаємо на сприятливу погоду, аби продовжити”, — розповідає дівчина.
Також Анастасія брала участь у “Громадському бюджеті міста”. Подалися одночасно на два проєкти — великий та малий. Проте через введення ВЦА у Сєвєродонецьку все це трохи загальмувалося. Однак команда English club не опускає рук та сподівається хоча б щось встигнути цього року.
Основна проблема в тому, що гроші не твої
Основним мінусом всіх грантових проєктів Анастасія називає те, що фактично ти не можеш розпоряджатися своїми грошима:
“Це — найбільша перепона. Коли гроші не ваші, ви — поза участі. Ви просто спостерігаєте й все. Ані пришвидшити проєкт, ані вплинути хоча б на щось. Якби гроші дали нам в особисте користування, все було б набагато жвавіше, і ми б вже зараз користувалися результатом. А так з моменту “отримання” перших грошей і до сьогодні пройшло майже два роки. Тобто цілих два роки ми не могли навіть розпочати реалізацію нашої ідеї. Це все пов'язано із низкою процедур: тендер, нагляд, тощо. Все це уповільнює реалізацію”.
Проте, попри всі негаразди, основною перепоною на сьогодні є тільки погода, каже Анастасія.
“Ми до 10-го грудня взагалі планували закінчити. Якби не непогода, ми б все встигли. По громадському бюджету у нас два проєкти — це тротуари та автомобільна парковка. Перший, скоріш за все закінчимо, з другим поки не ясно. Переможець тендеру вже є, але він не виходить на звязок, тому ми не розуміємо ані термінів, ані вимог. По тротуарах вже розпочали. Старе асфальтове покриття вже зняли. Чекаємо на відлигу, аби постелити красиву сучасну плитку”, — пояснює вона.
Це — тільки початок
П'ять років тому, згадує дівчина, їм здавалося, що мільйон гривень — це космічні гроші.
“Нам здавалося, що за мільйон можна збудувати філіал Лас-Вегасу у Сєвєродонецьку. Проте зараз ми розуміємо, що на повну реалізацію нашій мрії потрібно якнайменше ще три таких мільйони. Ми дивимось по каталогах на креативні елементи вуличної архітектури, на гойдалки, на урни та лавиці, рахуємо, скільки воно все коштуватиме, і розуміємо, що нам ще працювати та працювати”, — каже вона.
Анастасія планує декілька зелених зон у дворі із крапельним поливом: газони, кущі, декоративні дерева, тощо.
Окрім проєкту англійського подвір'я не перестає працювати й школа англійської мови. Загалом на сьогодні відкрито три офіси. В основному офісі стаціонарно працюють 5 викладачів. Ще двоє працюють на декілька офісів одночасно. Вчаться у школі 450 людей.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
1036
