Якими словами запам'ятається цей рік?
Фото Восточный вариант
Редакція «Східного варіанту» уклала словник подій і понять, що стали найпримітнішими для жителів Донецької області у ці непрості місяці.
Артвайн Брют — алкоголь року. Українське витримане ігристе Artwine Brut Rose отримало найвищу нагороду на міжнародному дегустаційному конкурсі PAR Wine Award в Дюссельдорфі (Німеччина). Брют компанії Artwinery (раніше «Артемівський завод шампанських вин») єдиний з учасників отримав перемогу в категорії Top Gold. Всього за підсумками конкурсу напої Artwinery завоювали два золота і три срібла.
Атлантида — військова драма розповідає про життя повоєнного Донбасу у 2025 році. Територія вважається непридатною для життя. В таких умовах зустрічаються дві самотні людини, між ними виникає любов. Атлантида — це своєрідна алегорія загубленої землі, яку раніше населяли люди.
Хоча світова прем'єра «Атлантиди» відбулася у 2019 році, в українських кінотеатрах покази стартували лише 5 листопада цього року. Фільм має насичену фестивальну історію. Картина визнана кращою в офіційній конкурсній програмі «Горизонти» на 76-му Венеціанському міжнародному кінофестивалі. Крім того, фільм отримав нагороди на кінофестивалях в Норвегії, Франції, Японії.
Бігль Лілі — знахідка року. Собака Лілі породи бігль повинна була народити в одній з ветеринарних клінік Маріуполя, але перед самими пологами втекла. Утікачку шукали всім містом. Співробітники клініки приєднали до пошуку волонтерів, таксистів і навіть екстрасенсів, а чат з пошуку Лілі в Viber набрав понад 300 учасників.
Волонтери прочісували Приморський район, в якому пропала Лілі, кілька днів, в пошуках брали участь мисливські собаки. Хазяйка Лілі обіцяла тим, хто знайде собаку, винагороду в 30 тисяч гривень. На третій день пошуків Лілі разом з чотирма цуценятами знайшли під одним з повалених дерев неподалік від ветклініки. Історія закінчилася добре для всіх, а чат у Viber було переформатовано в чат допомоги тваринам Маріуполя.
Блок-пости — перешкода року. За кілька років збройного конфлікту українці вже звикли й до цього слова, і до самого явища. Люди, що перетинають КПВВ на Донеччині, стали ставитися до процесу перевірки документів і багажу, пересадки між автобусами, як до невеличкої пригоди.
Через карантин перетинати КПВВ спочатку просто заборонили, а потім процес значно ускладнився. Українські блок-пости кілька разів відновлювали роботу, наприклад, коли в Україні стартувала здача ЗНО та вступна кампанія. Водночас блок-пости, контрольовані проросійськими бойовиками, не працювали.
Бебі-бокс — незрозуміле явище року. У вересні 2018 року стартувала державна програма «Пакунок малюка». Кожному новонародженому при виписці з пологового будинку давали коробку з необхідними речами — одяг, пелюшки, брязкальця і так далі. Ця програма діяла до кінця 2019 року у всій Україні, крім Донецької області. У 2020 році справа начебто зрушила з мертвої точки, батькам дітей вирішили виплачувати грошову компенсацію, еквівалентну вартості бебі-боксу, але й з цим теж виникли затримки. Зрештою вже у всіх областях вирішили видавати спеціальну картку ПриватБанку «Пакунок малюка», гроші з якої можна витратити на необхідне для дитини.
Вежа — ювіляр року. Водонапірна вежа була спроєктована маріупольським архітектором Віктором Нільсеном. Роботу над будівництвом вежі та водопроводу закінчили в 1910 році. У 1930-х роках вежу почали використовувати як пожежну каланчу. Потім ще кілька років в будівлі розміщувалася філія українського банку.
У 2018 році в башті провели масштабну реконструкцію і тепер це туристичний центр «Vezha». Тут проводять лекції, екскурсії, продають сувеніри з маріупольською душею, зізнаються в коханні, роблять пропозицію руки та серця, проводять фотосесії. 3 липня цього року 33-метровій вежі виповнилося 110 років. Іменинницю привітали з усіх куточків України.
Віддалена робота — офіс року. З початком пандемії на віддалену роботу перейшло більшість українських компаній і підприємств. Нарешті можна було працювати просто з ліжка, а на робочих нарадах сидіти в домашніх штанах, сорочці та краватці. Багато хто розсмакував зовсім новий формат роботи, але сподобався він не всім. Особливо складно було тим, у кого віддалена робота і дистанційка перетиналися в одній квартирі.
Вільна економічна зона — дискусія року. Одне з п'яти питань опитування, ініційованого президентом України Володимиром Зеленським, стосувалося введення вільної економічної зони на Донбасі. Вільна економічна зона — це частина території України, на якій функціонує спеціальний режим економічної діяльності. На такій території можуть встановлюватися пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови. Ідея введення такої зони викликала багато дискусій в ЗМІ та серед користувачів Facebook.
Внутрішній туризм — відпустка року. Через пандемію кількість країн, куди жителі України могли відправитися на відпочинок, істотно скоротилася. Зате значно розвинувся внутрішній туризм. Крім таких популярних туристичних точок, як Одеса, Львів, Карпати та Бердянськ, українці почали досліджувати рідний край. Виріс інтерес до слов'янської кераміки, унікального донбаського лікувального грязьового «Славкурорту». Багато жителів сходу України їхали у відпустку до «української Швейцарії» — у Святогір'я. І навіть промисловий Маріуполь привернув увагу українців, адже в цього року він отримав звання великої культурної столиці України. Тут є багато справ, які обов'язково потрібно встигнути, і багато сувенірів, які обов'язково потрібно купити. А ще виявилося, що Донеччина сповнена дивовижних легенд — про кладовища, монастирі та добрих духів.
«ВВ» — онлайн-видання про Донбас, яке веде свою історію з 2008 року. Газета «Східний варіант» почала виходити в листопаді 2008 року, з листопада 2009 року проєкт працює в режимі інтернет-видання. Вже через 10 місяців роботи в інтернеті «Східний варіант» увійшов до числа лідерів регіональних ЗМІ в ТОП-25 з хостів з регіону в категорії «ЗМІ та періодика» в рейтингу Bigmir.
У березні 2019 року відомий блогер і журналіст Денис Казанський взявся його реанімувати. У 2020 році «Східний варіант» пройшов ребрендинг, знову тримає руку на пульсі подій в регіоні, чесно говорить про проблеми та допомагає знаходити шляхи їх розв’язання.
Вибори — подія року. Вперше після 2015 року переселенці також могли голосувати. Кілька років ВПО з Криму і Донбасу наполягали на тому, що вони теж повноцінні члени громади, в якій проживають і вони можуть і повинні впливати на зміни. Центральна виборча комісія затвердила новий порядок зміни виборчої адреси. До документів, які є підставою для зміни місця голосування, додалася ще й довідка переселенця.
Крім того, місцеві вибори стали приводом для гарячих суперечок — кого, як і навіщо вибирати. Втім, подібні дискусії загострюються кожні п'ять років.
Грація — супермаркет-порушник. У квітні, попри повний локдаун, продуктовий магазин анонсував грандіозне відкриття. Покупцям обіцяли знижки, акції та подарунки. У день відкриття біля входу зібралися сотні людей, при цьому ніхто не дотримувався дистанції, в масках також були не всі. Розбиратися з ситуацією приїхала патрульна поліція.
Поліціянти через гучномовець закликали людей дотримуватися безпечної дистанції, але маріупольці прохання ігнорували. Вчинок власника мережі супермаркетів і людей, які прийшли на відкриття, ще довго обговорювали в соціальних мережах. Новина про порушників карантину розлетілася всеукраїнськими медіа.
Гречка — страва року. Коли в усьому світі почалася перша хвиля пандемії Covid-19, з прилавків українських магазинів люди масово скуповували гречку. Соцмережі наповнилися кадрами порожніх бакалійних відділів і мемами про крупу. Зрештою, гречка увінчала тріумвірат найнеобхідніших покупок 2020-го року поряд з антисептиками й туалетним папером.
Дзвін Миру — символ неспокою, як би дивно це не звучало. Після відкриття реконструйованої площі Свободи в Маріуполі, Дзвін Миру став по-справжньому популярним. Люди ставали в чергу, щоб подзвонити в нього. Все б нічого, але велика 550-кілограмова відлуниста конструкція в перший же вечір викликала сплеск звернень до поліції з проханням урезонити «тих, що дзвонять». Місцева влада прийняла рішення зняти язичок дзвону на другий день заради спокою громадян. Дзвін Миру перетворився в дзвін розбрату — така ось іронія.
Дистанційка — кошмар батьків і педагогів року. З початком карантину навчальні заклади України перейшли на дистанційний формат навчання. Уроки йшли в прямому ефірі національних і місцевих телеканалів, педагоги України вели заняття у Скайпі та Зумі. Нововведення виявилося непростим викликом для всіх учасників процесу. Учні, вчителі та батьки довго не могли налагодити навчання. Дистанційка розкрила масштабні проблеми української освіти — багато вчителів не готові до роботи з інформаційними технологіями, і дітей були змушені доучувати батьки у вільний від роботи час. Через що народився жарт: «Вчителі, здайте гроші на ремонт онлайн-школи та на штори на вікна в браузері»
Друкарня — суспільний простір року. У вересні 2019 року в Слов'янську з'явилася «Друкарня» — центр громадянського суспільства, простір для діалогу активних громадян Донеччини. У 2020 році проєкту виповнився рік. За цей час «Друкарня» встигла організувати Міжнародний волонтерський табір. Волонтери табору з 11 країн світу допомагали трансформувати місто, спілкувалися з переселенцями, місцевими політиками та активістами. Ще один проєкт «Друкарні» — фотомайстерня. Вісім фотографів прокачували навички під керівництвом шведського фотографа і професора соціальної роботи Яна Зічлінського.
Екологічна катастрофа — останнім часом на Донеччині все голосніше заявляють про проблеми екології. Їх на Донбасі достатньо: затоплення шахт в ОРДЛО, шлакова гора і викиди металургійних комбінатів в Маріуполі, зміління Азовського моря і річок, сміттєві звалища в Краматорську та Слов'янську. Екоактивісти Донбасу вже у всю кричать про необхідність берегти природні ресурси та намагаються допомагати своїми силами, але для захисту екології в Україні поки що не вистачає потужної законодавчої бази та штрафів.
Епіцентр — бунтар року. Будівельний гіпермаркет у Маріуполі та Краматорську продовжував працювати, навіть коли в країні був повний локдаун. Така поведінка стала приводом для пересудів і під час другої хвилі гіпермаркет вирішив дотримуватися карантину вихідного дня.
Е-квиток — нововведення року. У деяких автобусах Маріуполя ввели електронний квиток — безконтактну систему оплати проїзду. Місцевий департамент транспорту розраховує, що таке нововведення найбільше сподобається молоді. При цьому поки оплату через додаток «Приват24» за QR-кодом прибирати не будуть. Диджиталізація крокує Донбасом повільно, але впевнено.
Жыве Беларусь — гасло протестувальників в Білорусі знайшло великий відгук і в українцях. Ще свіжі спогади про Революції Гідності у 2013-2014 роках. У Донецькій області жителі різних міст проводили мирні акції на підтримку білорусів, які протестують проти результатів виборів і режиму багаторічного і єдиного президента Білорусі Олександра Лукашенка.
Закладка — проблема поліції року. З кожним роком в області зростає проблема обігу наркотиків. Поліціянти затримують так званих «закладників» — людей, що закладають згортки з наркотичними речовинами. Такі пакунки називаються «закладка». Збут наркотиків перейшов в онлайн, тепер «марихуану і таблетки» не продають з рук в руки, покупець і продавець спілкуються через месенджери. Це й ускладнює розкриття наркозлочинів — верхівка бізнесу прихована в тіні інтернету.
Ікеа — розчарування року. Навесні компанія з виробництва меблів і товарів для дому Ікеа оголосила, що готова доставляти свій товар по всій Україні. Жителі віддалених від столиці міст зраділи, що зможуть купити відносно недорогі шведські меблі, а меблевим магазинам в Україні пророкували швидкий занепад. Але зрештою виявилося, що Ікеа не готова задовольнити величезний запит покупців на доставлення. Кілька разів Ікеа обіцяла налагодити процес, але пройшло вже пів року з моменту першого оголошення, а видимого прогресу так і немає.
Іпотека — можливість року. У 2020 році уряд вирішив продовжити фінансування програми з забезпечення житлом переселенців і учасників АТО/ООС «Іпотека під 3%». У грудні 2019 року 198 сімей оформили іпотеку від держави під 3% річних, а заявки подали близько 10 тисяч охочих. Що й казати, кожен мріє про власний дах над головою, втративши будинок через війну.
Йога — захоплення року. У 2020 році спортивні блогери радили проводити домашні тренування, щоб хоч якось компенсувати відсутність активного руху на карантині. Одним з найпопулярніших домашніх спортивних активностей, поряд з воркаутом, стала йога. Йога допомагає не тільки тримати в формі тіло, а й розум. Крім того, в Маріуполі на початку літа пройшов великий фестиваль йоги просто в парку на траві. Фестиваль зібрав сотні любителів східної практики з усієї області.
Легалайз — дилема року. Тема легалізації медичної марихуани останнім часом все більш актуальна. Про неї говорила ексвиконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун, про неї говорять медики, активісти та пацієнти. Науково доведено, що медична марихуана полегшує біль і допомагає при депресіях. Через ініційоване Володимиром Зеленським опитування в день виборів про легалізацію канабіса заговорили частіше.
У легалайза в Україні достатньо як противників, так і прихильників. У будь-якому випадку у Верховній Раді створена робоча група, яка готує законопроєкт за легалізацію, але поки що справа рухається дуже повільно. Щоб прискорити процес, у всій країні проходять акції за легалізацію.
Лугова — символ боротьби проти сексуального насильства в поїздах. Українська журналістка Анастасія Лугова разом зі своїм шестирічним сином Захаром на початку серпня їхала в поїзді «Маріуполь–Київ». Вночі до її купе увійшов чоловік в трусах і спочатку побив Анастасію, потім хотів вдарити ще й дитину, але жінка вмовила його цього не робити. Чоловік спробував зґвалтувати Анастасію, але вона змогла покликати на допомогу. Фото побитої дівчини швидко облетіло всі соцмережі, чоловіка затримали співробітники поліції, триває слідство.
Про сексуальне насильство заговорили з новою силою. Через сім років перерви «Укрзалізниця» повернула поліцію до поїздів для дотримання порядку. Українська реп-співачка alyona alyona на своєму YouTube-каналі презентувала кліп на пісню «Сумно», в якому знялася Лугова. Сенс пісні показати, як важливо жертвам не замовчувати факти насильства.
Медики — люди року. Без зайвих слів.
Медузи — «обломники» року. Цього літа відпочивальники на Азовському узбережжі виявили дивне явище — тисячі великих медуз заполонили море. Хоча в Азовському морі влітку завжди були медузи, але зазвичай це були дрібні нешкідливі особини. Влітку 2020 року поблизу берегів Маріуполя та інших приморських курортних селищ з'явилися корнероти. Ці великі медузи з щупальцями здатні жалити. Уражене місце червоніє, біль як від опіку.
Екологи припускають, що медузи з'явилися в Азовському морі з Чорного — через Керченську протоку. В останні роки Азов стає все солонішим, мілкішим і теплішим. Такі умови сприятливі для життя і розмноження медуз.
Мир — вже шість років це слово не покидає ні думки, ні розмови жителів Донбасу. На сторінці «Східного варіанту» в Facebook користувачі називали слово «мир», як слово року, частіше за всі інші варіанти.
Міцні господарники — камбек року. Вони повертаються кожні кілька років напередодні виборів. Дивляться на нас з білбордів, плакатів, настільних календарів, поліетиленових пакетів, ТВ-реклами й так далі. Місцеві вибори-2020 не стали винятком. Деякі кандидати йшли під нестаріючим гаслом про «міцних господарників».
Наш Вершинін — акція року. Акція на підтримку начальника патрульної поліції Донецької області Михайла Вершиніна. Влітку співробітники Державного бюро розслідувань спіймали на гарячому патрульних, які «кришували» наркобізнес. Під час обшуку в кабінеті начальника патрульної поліції виявили понад тисячу патронів і гранату. Вершиніна тимчасово відсторонили від службових обов'язків і призначили судове засідання для обрання запобіжного заходу. Маріупольські активісти спочатку ініціювали збір підписів за повернення Вершиніна до роботи, а потім провели акцію підтримки біля будівлі суду. У соцмережах активісти публікували пости під хештегом #НашВершінін, де описували свої враження від роботи «патрульки» в Донецькій області. Кампанія на підтримку Вершиніна отримала назву «Наш Вершинін».
Нижниковський — юний рекордсмен-сміливець року. П'ять років тому в День Незалежності України 11-річний хлопчик Коля з Нікольського грав з друзями. Діти знайшли артилерійський снаряд, вирішили розглянути його ближче, боєприпас розірвався. Колі відірвало ногу і руку. Він переніс близько 30 операцій, а щоб підтримувати себе у формі, лікарі порадили Колі займатися плаванням. Це по-справжньому захопило хлопця. Цього літа він встановив рекорд, пропливши Дніпро за 13 хвилин 45 секунд «кролем». За тим, як створювався рекорд, спостерігали національні ЗМІ, тренер Колі і його численні друзі.
Нюх — відчуття року. Якщо він є, значить все добре. Якщо зник, пора бити тривогу і звертатися до лікаря. Втрата нюху і смакових відчуттів — це один з можливих симптомів коронавірусу, тому цього року при перших ознаках ГРВІ люди починають посилено нюхати їжу і напої, квіти та парфуми, освіжувачі повітря та інші ароматизатори.
Онлайн-ринки — стартап року. З початком пандемії багато сфер перейшли в онлайн-режим. І малому бізнесу теж довелося переформатуватися під ковідні реалії. Те, що раніше можна було знайти тільки на центральних міських ринках, обійшовши всі торгові ряди, тепер можна замовити в групі в Facebook або Viber. У коментарях і чатах покупці торгуються не гірше, ніж біля прилавка. Швидше за все, онлайн-ринки тепер залишаться з нами назавжди, навіть після закінчення пандемії, дуже вже підкупила людей зручність. Більше не потрібно міряти одяг на картонці.
Петриківський розпис — мистецтво року. Влітку 2020 року «Петриківка» стала неймовірно популярною на Донеччині. Наприклад, влітку майстриня Ольга Черьомушкіна розписала храм Святого Петра Могили та собор Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України в Маріуполі. На сьогодні це єдиний храм як в Україні, так і у світі, який повністю розписаний самобутнім українським стилем «Петриківкою». Рекорд занесений до Книги рекордів України.
Краматорчанка Надія Землянська розписала «Петриківкою» кілька стін житлових будинків в рідному місті. Жителі будинків навіть самі організовували збір коштів на матеріали для розпису. У 2020 році Донеччина заграла фарбами петриківського розпису.
Пірс — найкраще місце для селфі за версією маріупольців. Після реконструкції на пірсі з'явилося підсвічування, кав'ярні, другий ярус для відпочинку та лавки. Місце стало неймовірно популярним. Навіть в розпал робочого дня там збиралося багато людей, а у багатьох маріупольців з'явилися фотографії з геолокацією оновленого пірса.
Поїзд Київ–Війна — повнометражний документальний фільм режисера Корнія Грицюка, де показані долі пасажирів, їх розмови, страхи та надії. Всі пасажири — абсолютно різні люди, що мають різні характери, ведуть різний спосіб життя. Йдеться про потяг «Київ–Костянтинівка», але люди між собою називають його «Київ–Війна». Вперше фільм показали на кінофестивалі «Молодість» в кінотеатрі «Жовтень».
Природний відбір — фактор еволюції року. Приводом для обговорення цього явища стала пандемія. У соцмережах жителі Донбасу жартували, що тих, хто не вірить в коронавірус, відсіє природний відбір, а виживуть лише найсильніші, тобто ті, хто носить маску на носі, миє руки не менше 30 секунд і обмежує контакти з іншими людьми.
Розмова на рівних — форум можливостей, який провів “ВВ” у Слов'янську 29 лютого. Понад 200 людей стали учасниками дискусій про проблеми та можливості для переселенців, людей з інвалідністю, людей старшого віку, жінок та молоді.
У роботі форуму взяли участь експерти, представники місцевої влади, громадських організацій та ініціатив, небайдужі жителі регіону.
Райони — реформа року. В Україні вже не перший рік йде реформа адміністративно-територіального устрою. У червні цього року Кабмін затвердив список зі 136 районів замість 490, як було раніше. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль вважає попередній поділ неефективним, оскільки в одному районі могло проживати п'ять тисяч людей, а в іншому — 180 тисяч. У Донецькій області тепер вісім районів — Маріупольський, Краматорський, Бахмутський, Покровський і Волноваський, і ще три в окупованій частині області — Донецький, Горлівський та Кальміуський.
Рева — мер-рекордсмен з Бахмута. Олексій Рева очолив тодішній Артемівськ (тепер — Бахмут) ще за СРСР — у 1990 році. Тоді йому було 36. Відтоді він переобирався на шість термінів, останнього разу — на місцевих виборах 10 років тому. Тим самим став рекордсменом серед українських мерів, обіймаючи посаду вже 30 років.
Солонець — водорість, що росте в Слов'янську. Має насичений червоно-багряний колір, через що його ще називають «марсіанською травою». Водночас з солонцю в Слов'янську готують унікальні страви. Щоправда, використовувати в кулінарії можна тільки зелений, молодий солонець. Цю «морську спаржу» можна використовувати, як додатковий інгредієнт для багатьох, в тому числі й класичних страв.
Сонячний годинник — пам'ятка року. В рамках реконструкції на бульварі Машинобудівників в Краматорську встановили сонячний годинник. Він повинен стати головною прикрасою бульвару і візитівкою Краматорська з боку автовокзалу. Тінь від гномона (стрілки) буде вказувати точний час в залежності від положення сонця. У сонячну погоду краматорчани самі можуть в цьому переконатися.
Стадіон — програмою президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» передбачена реконструкція п'яти стадіонів на території Донецької області: у Волновасі, Краматорську, Селидовому та Слов'янську. Всі стадіони вже відкриті та готові до експлуатації на радість маленьким і великим спортсменам Донеччини.
Стус — у 2019 році в Україні вийшла книга «Справа Василя Стуса» історика Вахтанга Кіпіані. Стус — український поет родом з Донбасу, дисидент і політв'язень. Документи з судового процесу над Стусом були зібрані в книзі. Адвокатом у справі Стуса виступав лідер політичної партії «Опозиційна платформа — За життя» Віктор Медведчук. У 2019 він подав позов до суду з вимогою заборонити книгу через те, що інформація в ній нібито не відповідає дійсності. У 2020 році Дарницький районний суд Києва заборонив розповсюдження тиражу книги без дозволу Віктора Медведчука. Після цього книгу розкупили протягом трьох годин, а видавництво терміново додрукувати ще 3,5 тисячі примірників.
ТКГ — тристороння контактна група існує з 2014 року, але саме у 2020 році в українській делегації ТКГ відбулося багато змін. До складу увійшли українські журналісти родом з Донбасу — Денис Казанський і Сергій Гармаш. Влітку українську делегацію очолив перший президент України Леонід Кравчук, а його заступником став колишній прем'єр-міністр України Вітольд Фокін. Потім президент України Володимир Зеленський вивів Вітольда Фокіна зі складу за його неоднозначні висловлювання. Уже в жовтні українського відеоблогера, військового експерта, футуролога, організатора психологічних семінарів для військових Олексія Арестовича призначили спікером делегації. Його постать викликала багато суперечностей. Одні вважають, що він дійсно професіонал, а інші пригадують Арестовичу його іронічний пост про ставлення до всього українського. Через всі перераховані вище кадрові перестановки ТКГ обговорювали цього року дуже часто.
Точка неповернення — відеогра в локаціях АТО на Донбасі в жанрі «симулятор ходьби». В основу сюжету закладена історія людини, яка вирішила воювати на Донбасі. Але в грі буде не тільки військове життя добровольця, а і його подальше відновлення і звикання до мирного життя. Над проєктом працює команда геймдизайнерів, серед яких художники, композитори та український військовий. Розробники обіцяють, що історію розказуватимуть не через супербійця, вибухи та руйнування.
Фонтан — реконструкція року. У Маріуполі за останні кілька років з'явилося три нові фонтани, що стало предметом жартів містян. Останній новий фонтан — арковий фонтан на площі Свободи, навіть увійшов до Книги рекордів України, як найбільший арковий фонтан в Україні. Його довжина — 36 метрів, ширина — 7,5 метрів.
Ще один фонтан-рекордсмен розташований на головній площі Краматорська. Він зареєстрований, як найбільший «сухий» або пішохідний фонтан в Україні.
ФОП — титани року. У буквальному сенсі українські ФОПи — це ті, хто підтримує економіку країни. Цього року економічний струс наздогнав усі країни світу, коронавірус виявився непростим випробуванням для фінансового добробуту людей. На карантині робота багатьох підприємств була заморожена, далеко не весь бізнес пережив перший локдаун. Особливо коли в Україні ввели «карантин вихідного дня».
Цьогоріч в Україні підвищили мінімалку, а разом з нею збільшився і єдиний податок для фізосіб-підприємців. А разом з ними виріс прибутковий податок, ЄСВ і військовий збір. Давайте просто скажемо «дякую» українським ФОПам.
Хокей — повернення великого хокею на Донбас ознаменувалося відкриттям льодового комплексу в Маріуполі. У міста, нарешті, з'явився власний хокейний клуб «Маріуполь». Містяни вже вболівають за своїх всією душею.
Церква — храм Святого Петра Могили та собор Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України, що в Маріуполі, в цьому році здійснив справжній прорив відразу з декількох позицій. Маріупольський волонтер Кирило Долімбаєв взявся допомагати храму зі збором коштів відразу на кілька проєктів — розпис храму «Петриківкою», установку кованої скульптури архангела Михаїла, створення української бібліотеки та школи бандури в стінах церкви. Гроші на реалізацію збирали з пожертвувань жителів Маріуполя, України та навіть інших країн. На сьогодні збір перевищив вже 15 тисяч доларів. Крім того, завдяки Долімбаєву маріупольці дізналися, що ця церква вже кілька років безкоштовно годує всіх нужденних у Маріуполі.
ЦНАП мобільний — зручність року. Восени Донбас отримав кілька мобільних Центрів надання адміністративних послуг. Це великі вантажівки на колесах, в кузові яких можна отримати стандартні адміністративні послуги. Мобільні центри щотижня курсують віддаленими куточками громад, а також відвідують КПВВ уздовж лінії зіткнення для надання послуг громадянам, які приїжджають з непідконтрольних уряду України територій.
Штепа — колишня мерка Слов'янська Неля Штепа знову потрапила до заголовків донбаських медіа і розмов жителів області після того, як заявила про свої наміри балотуватися в мери на місцевих виборах цього року. У соцмережах згадували її минуле, звинувачення в сепаратизмі та передвиборчу кампанію. А після того, як Штепа публічно підтримала кандидата в мери міста від «Опозиційної платформи — За Життя» Павла Придворова, її вирішили виключити з «Партії розвитку та миру», від якої вона обиралася до міської ради Слов'янська.
Шкуродери — бич року. У 2020 році в декількох містах Донецької області почастішали випадки жорстокого поводження з тваринами. У Маріуполі на початку травня виявили спалений труп собаки, вкопаної в землю по шию. Пізніше в одному з дворів міста жителі виявили розчленовану кішку. У Слов'янську місцеві жителі кілька разів зустрічали собак з множинними порізами та гематомами, деякі з них померли. Зооволонтери в Маріуполі та Слов'янську писали заяви за фактом жорстокого поводження з тваринами до місцевих відділень поліції, але поки що питання покарання винних залишається відкритим.
Щурове — про невелике селище поблизу Лиману в цьому році згадали знову завдяки його курортному потенціалу. Всьому причина — блакитні озера, розташовані недалеко від селища, річка Сіверський Донець і хвойні багаторічні дерева. Населення селища — не більше 300 осіб, більшість територій займають бази відпочинку, санаторії та пансіонати. Правда, деякі з них занедбані, дерев'яні будиночки поступово розбирають і продають на деревину.
Юлій-Галарьірогайлальірозр — правопорушник року та одночасно флешмоб року. Влітку напав на маріупольську синагогу. Поки поліція розшукувала порушника порядку, у Фейсбуці запустили флешмоб - хто краще зуміє вимовити ПІБ порушника. До нього приєдналися маріупольські журналісти, блогери та просто користувачі соціальних мереж. Спробуйте вимовити: Цезар Юлій-Галарьірогайлальірозр Ілліч.
Яблука — мандрівники року. Яблука з Донецької області в цього рокувперше експортували до ОАЕ, що стало однією з найбільш обговорюваних тем цієї весни. У березні підприємство «Сади Донбасу» вперше відправило партію яблук на Близький Схід — до Катару. Покупці виявилися вибагливими та поставили умову: не менше 70% поверхні яблука повинні бути червоного кольору. Що вже тут сказати, навіть яблука в цьому році побували в ОАЕ, а ми ні.
Водночас в Україні ціна на яблука була дуже високою. Жителі Донбасу скаржилися, що начебто яблука у нас прекрасно вирощують і навіть експортують до інших країн, а з'їсти смачне і прийнятне за ціною яблуко не так просто.
«Як Україна втрачала Донбас» — книга журналістів Дениса Казанського і Марини Воротинцевої. Книга описує події, що відбуваються в Донецькій і Луганській областях з проголошення Незалежності України до початку війни у 2014 році. Автори намагаються розібратися, що призвело до подій на сході України, за якими сьогодні спостерігає весь світ.
«Я змішаю твою кров з вугіллям» — книга українського письменника і культуролога Олександра Міхеда про Донбас. В кінці 2016 року письменник відправився в подорож шістьма містами Донеччини та Луганщини, щоб досліджувати минуле і сьогодення регіону. У книзі він описує різні історичні події та аналізує, як вони вплинули на нинішній стан справ на Донбасі. Перший тираж розкупили менш ніж за місяць.
Ялинка — покупка року. У Маріуполі до різдвяних свят цього року планують встановити нову штучну ялинку. Куди подінуть стару ялину, поки офіційно не повідомляли. Вартість нової ялинки та декор площі — 3,5 мільйона гривень. Такий великий тендер не міг залишитися непоміченим маріупольськими ЗМІ, а разом з ними новину кілька тижнів обговорювали й жителі міста. «Краще б на ремонт лікарень витратили», — писали люди в коментарях до новини про нову міську ялинку.
На тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей розпочалася нова хвиля “націоналізації” житла українців. Так… Read More
«Варіанти» — нова YouTube-програма Східного Варіанта, де ми розбиратимемо фейки, боротимемося з дезінформацією й відновлюватимемо… Read More
14 квітня минув рік із відкриття центру «Superhumans». У ньому безплатно надають послуги з протезування,… Read More
Ще за півтора року до настання української незалежності в Донецьку запрацювала організація, члени якої виступали… Read More
10 років тому в Донецьку відбувся останній станом на зараз мітинг на підтримку України. Він… Read More
У 1721 році ландрат Микита Вепрейський та комендант Бахмутської фортеці Семен Чирков уперше взяли проби… Read More
This website uses cookies.