Як у Слов’янську активісти власноруч розбудовують велоінфраструктуру та мріють про “зелений туризм”

У Слов’янську збільшується кількість велосипедистів. Ровери стають все більш популярні не тільки для поїздок на природу, але і як транспортний засіб. І пандемія коронавірусу теж спонукала до цього.

У місті є група ентузіастів, які вже кілька років популяризують цей засіб пересування. Як транспорт та окрему культуру в цілому.

Нещодавно на День міста у Слов’янську відбувся вже третій фестиваль “Велодвіжок”. Кілька сотень велосипедистів колоною їдуть центральними вулицями міста, проходять різноманітні квести, конкурси, майстерні та інші цікавинки. Ми поспілкувались з найзавзятішим велосипедистом Юрієм Соколовим. 

“Події 2014 року привернули увагу до сходу України. Асоціація велосипедистів Києва побачила, що тут у нас ніякої велоактивності немає і організували проект під назвою “Велосхід”. У рамках цього проекту були проведені веловихідні у 10 містах Донеччини та Луганщини, серед них був Слов’янськ. Проект проводився у співпраці з громадськими організаціями, які є в містах. На той час у нас була відома як у Слов’янську, так і за його межами Платформа ініціатив “Теплиця”. Так веловихідні провели разом, назву придумали самі — “Велодвіжок””, — згадує Юрій.

У співпраці двух місцевих громадських організацій, “Теплиця” і велоклуб “Тор”, разом з Асоціацією велосипедистів Києва вдалось провести наймасштабніший захід за весь проект “Велосхід”. Тоді зібралось близько 300 людей. 

Як розповідає Юрій, з того часу вони товаришують з київською асоціацією. Зараз вона має назву “U-Cycle”. Кияни досі діляться враженнями того “Велодвіжка”, який став громадським підйомом на сході. 

“Це вже наші друзі, і вони кажуть, що дуже раді нашому продовженню фестивалю. Це єдиний фестиваль який йде третій рік. Раніше веловихідні були одноразові. 

Сам “Велодвіжок” був презентований минулого року на Міжнародному велофорумі у  Вінниці, це велика подія у велосипедній спільноті, яка займається розвитком велоінфраструктури, безпеки, правил дорожнього року і так далі”, — ділиться Юрко. 

Цього року всі події на День міста Слов’янська мали політичне забарвлення.

“Велодвіжок” єдиний пройшов без персоналізації напередодні політичної боротьби. Їм вдалось залишитись поза політики і зробити гарне міське свято. 

На першому фестивалі 3 роки тому були учасники з Краматорська, Дружківки і Ізюма. Цього року географія розширилась: приєднались велосипедисти з Костянтинівки, клуб “Добровело” з Добропілля, які з’явились саме після “Веловихідних” і вже другий рік приїздять до Слов’янська. Кожного року долучаються все більше і більше учасників. 

Велоінфраструктура поєднує у собі не тільки велодоріжки чи правильні з’їзди з бордюрів. Це ще велопарковки, веломагазини та інше. Цього всього у Слов’янську немає, хоча, за словами досвідченого велосипедиста Юрія Соколова, дуже велика кількість містян використовує велосипед саме як транспортний засіб. 

“Веловихідні, які проходять у місцевого велоклубу, це фан. Люди, які їздять за місто, в більшості не користуються ровером як транспортом кожного дня. Це відпочинок на вихідних. Велика частина, яку, на жаль, не помічають, це звичайні люди, які пересуваються на велосипедах на роботу, додому, на город чи в сад тощо. Також це діти, які весь вільний час проводять на велосипедах. У нас є лише поодинокі велопарковки, але не всі вони зручні”, — каже Юрко.

Київська асоціація “U-Cycle” розробляє нормативно-правову і інформаційну базу, якою можуть скористатись будь-які велосипедисти чи громадяни України загалом. Вони вже переклали дуже багато іноземних посібників. Напряму з Міністерством внутрішніх справ розробляють зміни до правил дорожнього руху. Як згадує Юрій, він на той час цікавився цією темою, знайшов сайт “U-Cycle”. Там ознайомився з довідниками, посібниками, знайшов дуже багато інформації. 

“Я дізнався як має виглядати правильна велопарковка і разом з нашим генератором змін в місті, ПІ “Теплиця” у 2015 році їх реалізував. На одному з хакатонів, що проходив в той час в Платформі ініціатив, наш проект “Веломісто” переміг. Ми отримали малий грант і зробили велопарковки в різних точках міста біля громадських закладів. Це 8 парковок поблизу лікарень, бібліотек, парку, спортшколи, пошти та інші.  До того “Теплиця” вже встановлювала парковки біля лікарень. Я тоді долучився, підсказував якими вони мають бути. Ці парковки досі користуються попитом. Велопарковки встановлюємо не тільки ми, ще долучились банк та супермаркет. Такі ж 5 велопарковок ми плануємо встановити біля міських закладів.

Поки не всі підприємці міста розуміють нащо це потрібно. Але ж це культура відношення до своїх клієнтів. Якщо поставити парковку біля свого магазину, то може і клієнтів би побільшало. А якщо поставити камеру і написати що парковка з охороною, то взагалі людей побільшає. Але у нас цього поки не розуміють”, — каже Юрко.

Відношення міської адміністрації потрохи змінюється. Протягом усіх трьох років у “Велодвіжку” активно приймає участь заступник міського голови Юрій Підлісний. Він виявився заядлим велосипедистом, бере участь у квестах разом зі своєю командою. Також фестиваль підтримує відділ молоді і спорту, займаються квестами разом з командою організаторів. 

“Минулого року міський голова відкрив наш “Велодвіжок”, задекларував підтримку велосипедної культури. То був один із кроків для нас зареєструвати свою громадську організацію. На той час вже сформувалось своє велосипедне ком’юніті і було бажання та ідея робити. За запрошенням одного з депутатів міськради, мене включили в склад комісії з питань руху і безпеки транспорту, був присутній на засіданні. Там також було задекларовано наші наміри співпраці. Ми вже спілкувались з “U-Cycle”, я був запрошений на навчальну поїздку містами України і Польщі для вивчення велоінфраструктури. Після цієї поїздки маю дуже велике бажання зробити таке ж саме  у Слов’янську”, — розповідає Соколов.

За дорученням міського голови було прийнято рішення зробити окрему групу для розробки велоконцепції. Тому розуміння і бажання у міської адміністрації є. Міський голова підписав згоду, що громадські організації за підтримки донорів зроблять для міста велоконцепцію, яку потім міськрада прийме за документ. Це буде дорожня карта для розробки велоінфраструктури у Слов’янську. 

“Ми отримали підтримку від керівництва міста, відділу ЖКХ, який потім буде займатись проектом і візьме велоконцепцію собі на баланс. Наступний крок це очікування прийняття рішення на сесії. Зараз все залежить від депутатського корпусу. Нервуємо, адже починається передвиборча кампанія і хто його знає як це вплине на прийняття рішення, але сподіваємось, що все буде гаразд. 

При позитивному рішенні буде оголошено тендер. Велоконцепція буде розроблятись професіоналами, це консалтингові компанії, які вже займались розробкою в містах України і за кордоном. Їх невелика кількість насправді. Буде публічне обговорення, тож запрошуємо всіх мешканців долучитись. Після вивчення всього необхідного вже готовий документ виноситься на сесію міськради. Як подарунок місту у нас також передбачено встановлення велопарковок. Зараз процес трохи гальмує пандемія, а в той самий час біля лікарень немає велопарковок. До того ж міський транспорт рано припиняє рух. Це дуже незручно для містян”, — каже Юрко.

Велоконцепія — це дорожня карта, в якій буде враховано основні веломаршрути. Не на кожній вулиці з’явиться велодоріжка, це будуть основні маршрути міста. Щоб мешканці могли доїхати до будь-якого основного району міста. При нових будівельних нормах це буде проходити або як будівництво, або реконструкція. Це буде залежати від рішення міської ради. Тому і потрібна підтримка мешканців, щоб велодоріжки були дійсно там, де вони необхідні. 

“Цей процес повільно просувається по всій Україні. Маємо надію, що в нашому невеликому місті перші доріжки з’являться за декілька місяців. А може і за кілька років. Це буде залежати від суспільства, ініціативи мешканців і як на це буде реагувати міська влада. 

В розробці буде передбачено метод рахування велосипедистів. Це вік, стать і так далі, все статистично буде враховуватись. Кількість велосипедистів у місті зростає. Ровер стає зручним, більш популярним. Як і інші малі транспортні засоби як електросамокати і гудроскутери”, — Юрій.

Як він вважає, зараз обмежене використання велосипедів через інфраструктуру. Якби вона була розвинена в місті, кількість велосипедистів значно б зросла. Наявність зручностей стимулює, адже людині набагато дешевше і веселіше проїхати невелику кількість від дому до магазину, наприклад, і повернутись назад, каже Юрко. Але якщо біля магазину немає велопарковки, то громадянин цим не скористається.

“Взагалі за статистикою більшість населення не має автівки. Користуються переважно громадським транспортом або велосипедом, іноді пішки. Для міста це набагато зручніше, коли більше працює громадський транспорт та маломобільний. Від цього місто більше заробляє, до того ж екологічні питання, це всі розуміють. Для нашого регіону зелений туризм зростає з кожним днем, це цікаво. У нас є що подивитись, і якщо будуть знати, що у нас є велоінфраструктура, до нас навіть вже на це будуть приїздити дивитись”, — вважає Соколов. 

Громадська організація, яку очолює Юрій, вже придумали багато цікавих туристичних маршрутів. 

Зараз більше уваги вони приділяють велоконцепції та чекають, поки друзі з “U-Cycle” завершують працю над устаткуванням веломаршрутів. Тоді їх розроблять по встановленим стандартам. 

“Якби була розвинена велоінфраструктура, діти могли б безпечно пересуватись від дому до школи і назад. Так дитина буде набагато здоровіше. Як ми бачили в Польщі, там під школою більше двох сотень велосипедів. Це вже давно нормально. Головне зрозуміти, що велосипед — це транспортний засіб. І поки нема інфраструктури, ти не можеш їм користуватись. Це як мати локомотив залізничний з вагонами, але не мати рейок. Ну і де ти так поїдеш. Якщо маєш потяг, то вже треба мати рейки”, — каже Юрко. 

Пандемія коронавірусу для всього світу виявила проблему з транспортом. У Слов’янську нагальна проблема стала ще в 2014 році, коли не працював громадський транспорт, не було фактично пересування на авто. Єдиний транспорт, яким могли скористатись мешканці, це велосипед. Велоінфраструктура вирішила б багато питань. Фактично все повторилось під час пандемії, коли громадським транспортом могли користуватись тільки ті люди, які працюють. Можна з упевненістю сказати, що пересуватись ровером значно безпечніше для здоров’я.