Стихія не жартує: як рятувальники Слов'янська допомагають гасити пожежі на Луганщині

Останні кілька днів топтемою ЗМІ та соціальних мереж є пожежі на Луганщині. Кожен день в інформаційному просторі з'являються нові повідомлення і фотографії, що показують масштаб стихійного лиха.

На допомогу місцевим рятувальникам їдуть колеги з усього регіону. Серед цих команд є і слов'янці. Але чи готові місцеві рятувальники до подібної ситуації у своєму регіоні?

Нагадаємо, що 30 вересня в Станично-Луганському районі виникло відразу кілька загорянь. У зоні стихійного лиха відразу виявилися 6 сіл.

Територія пожежі охопила 32 населених пункти. Жителі терміново евакуювалися, є інформація про 11 загиблих людей. Загальна площа Луганської та Донецької областей, по якій пройшовся вогонь, попередньо оцінюється у 20 000 гектарів.

Рятують Луганщину, що називається, всім світом. Зокрема, туди відразу вирушили військовослужбовці стрілецького батальйону 15 Слов'янського полку і співробітники служби з надзвичайних ситуацій зі Слов'янська, про що повідомив Слов'янський міський голова Вадим Лях.

30 вересня на ліквідацію пожежі Слов'янськ направив 11 рятувальників і дві одиниці спецтехніки. Через 2 дні до них приєдналися ще 10 осіб.

Одна бригада працює в Сєвєродонецьку, друга переміщається між Щастям і Станицею Луганською. Ще дві пожежні машини спрямовані на аеродром Краматорська, де їх залучили для заправки транспортного літака АН-36, який доставляє до зони лиха паливо.

Згідно з поточними зведеннями ДСНС, більшість осередків вже погашені або, як мінімум, локалізовані.

Як розповів Олексій Яковенко, начальник відділу забезпечення заходів запобігання надзвичайним ситуаціям, на період відсутності частини особового складу рятувальники Слов'янська чергують в особливому режимі — добу через добу.

При цьому щодня проводяться тренування з гасіння загорянь в різних умовах і для різних видів пожежі.

«Що стосується дій Слов'янського загону ДСНС, в сенсі чи впораємося ми, якщо велика пожежа раптом трапиться у нас, то тут треба розуміти, що при таких масштабах зазвичай на допомогу надсилаються підрозділи з усієї України», — коментує ситуацію Олексій Яковенко. — «У цьому випадку, в першу чергу будуть залучені Краматорський, Бахмутський і інші загони. Тому що при таких масштабах ніяких ресурсів будь-якого місцевого складу співробітників ДСНС не вистачить. А з локальними спалахами ми, звичайно, можемо впоратися самостійно».

«Останнім часом виїжджати на місця загоряння відкритої території (суха трава, лісосмуги, лісові насадження) доводиться кожного дня. Причому щодня доводиться гасити до восьми пожеж, — продовжує фахівець.

Наприклад, за минулий тиждень сталася 31 така пожежа. На щастя, випадки загоряння саме лісу зараз поодинокі.

«А ось загоряння сухої трави, несанкціонованих звалищ, лісопосадок вздовж доріг дуже часті й в місті, і в його околицях. Нам доводиться їздити й у Святогірськ, і в Слов'янськ, і в навколишні села, тобто всюди, де ці загоряння відбуваються», — говорить Яковенко.

Відзначимо, що за офіційними даними, тільки за 30 серпня в екосистемах на території Донецької області виникло 12 пожеж: 3 пожежі сталися на сільгоспугіддях, у результаті знищена стерня на загальній площі 12,15 га в Лиманському і Костянтинівському районах; 4 лісові пожежі знищили 0,34 га лісової підстилки в Лиманському і Слов'янському районах; 5 разів за цей день горіли очерет, трава та лісові насадження в Лиманському, Слов'янському, Добропільському районах, а також в місті Краматорськ. Загальна площа пошкодження склала 4,16 га.

З початку року в екосистемах області виникло 567 пожеж на загальній площі 3409,764 га.

«Наймасовіший характер загоряння в цей час — загоряння стерні на скошених полях», — говорить Яковенко.

За його словами, особливо високий рівень був місяць тому. Зараз цього вже менше, оскільки збиральна кампанія пройшла, і палити на полях особливо вже нічого.

«Звичайно, за кожним фактом ми проводимо розслідування, але вони дають двоякі висновки. З огляду на те, що при горінні стерні на полі горить і трава по периметру, нам потрібно встановити що загорілося спочатку — стерня на полі або трава по периметру. Для того, щоб це з'ясувати ми організовували чергування спільно з поліцією, але кого-небудь зловити на гарячому так і не вдалося», — пояснює фахівець.

На завершення додамо, що відповідальність за підпал регламентує стаття 245 КК України «Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу».

Вона передбачає штраф від 5400 до 9000 мінімумів неоподаткованих доходів громадян, а у важчих випадках — обмеження або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.

Читайте також:

Сотні знищених будинків, пожежники зі всієї України та приїзд прем'єр-міністра. Хроніки пожеж на Луганщині