"За кілька років Слов'янський курорт перетвориться на руїни": чи зможе унікальна здравниця знову рятувати людей?

Слов'янський курорт — один з найстаріших бальнеогрязьових курортів України. Він заснований майже дві сотні років тому, в 1827 році. У 1934 році тут ввели в експлуатацію Інститут відновлення працездатності травматиків. В основі діяльності було поєднання грязелікування з усіма доступними видами фізіотерапії. Тоді ж Слов'янськ був визнаний курортом всесоюзного значення. 

У 1990-х роках в ході приватизації власником курорту стало приватне акціонерне товариство «Укрпрофоздоровниця». Близько 10 років після цього санаторії існували більш-менш успішно, але потім настав затяжний період кризи, про який докладніше розповімо трохи пізніше.

До вторгнення окупантів на схід України у 2014 році тут функціонували три санаторії: «Ювілейний», «Донбас» і «Слов'янський».

Останній орієнтований на лікування і реабілітацію пацієнтів з порушеннями опорно-рухового апарату. Після окупації Криму — це єдиний на підконтрольній Україні території лікувальний заклад такого профілю. Простіше кажучи, спінальники можуть лікуватися і реабілітуватися тільки тут.  

Початок кінця?

Після деокупації Слов'янська частина інфраструктури курорту серйозно постраждала. Здебільшого не від обстрілів, а з вини мародерів. Потім кілька санаторіїв зайняли військові. Довгий час політики спекулювали на цій темі, звинувачували українську армію в створенні боргів здравниці. Військові навіть проводили брифінги, на яких демонстрували своєчасно сплачені рахунки за комунальні послуги. 

Наприклад, на момент 2018 року Міністерство оборони за три роки й три місяці свого перебування на утримання використовуваних об'єктів курорту перерахувало 30,7 млн гривень. Слід уточнити, що оплата комунальних послуг здійснювалася не безпосередньо постачальникам, а підприємству «Слов'янський курорт». 

В кінці 2019 року воєнні остаточно покинули оздоровницю. Після цього демонтаж і вивіз майна (металевих конструкцій, систем опалення, тротуарних плит і т.д.) прискорився. Так виглядає санаторій «Ювілейний» зараз:

В плачевному стані більша частина території курорту. Нестрижені газони, недоглянуті клумби, зруйновані пам'ятники та фонтани.

Міська влада подавала в суд на «Укрпрофоздоровницю», намагаючись розірвати договір оренди земель Слов'янського курорту. Термін договору закінчується у 2024 році. Але з такими темпами в якому стані буде легендарна здравниця через три роки? 

«Слов'янський» санаторій. Надія є?

Водночас з 2014 року продовжував роботу санаторій «Слов'янський». Здравниця обросла боргами, які на 2019 рік склали понад 50 млн гривень. З них 27 млн — за комунальні послуги. З 2017 року курорт перестав виплачувати єдиний соціальний внесок. Таким чином трудовий стаж не нараховувався 239 працівникам. Незабаром перестали виплачувати заробітну плату, почалися звільнення. Крім того, постраждали й мешканці мікрорайону, чиї будинки забезпечувалися електрикою через підстанцію здравниці. Через борги курорту люди залишалися без світла. Під загрозою було газо- і теплопостачання. 

Громадські працівники, люди з інвалідністю та співробітники санаторію регулярно влаштовували акції протесту і мітинги, щоб привернути увагу до проблем Слов'янського курорту. Одного разу навіть перекрили рух траси державного значення. 

З вересня 2019 року «Слов'янський» санаторій припинив свою роботу. Керівництво обіцяло зупинку роботи до березня. Але ні тієї весни, ні наступної двері унікальної лікарні так і не відкрилися.  

Нещодавно на Слов'янський курорт приїхала уповноважена з прав людей з інвалідністю Тетяна Баранцова. Протягом 28 років вона сама проходила лікування в санаторії «Слов'янський». Останнього разу по путівці два роки тому, саме перед закриттям. Тетяна опинилася в інвалідному візку в 10 років — отримала травму на уроці фізкультури. 

«Майже 8 років я не виходила з дому і моє життя почалося саме тут, в санаторії. Мені почали говорити що все буде добре. Тут у мене була перша закоханість, перші залицяння. Я побачила, що дівчата народжують, хлопці одружуються, навчаються, спілкуються, життя триває», — ділиться уповноважена.

«Слов'янський» санаторій Тетяна вважає своєю другою домівкою. За її словами, не можна порівнювати його з іншими санаторіями, адже тут життєво важливим органам людини повертають нормальне функціонування і, що найважливіше, — повертають любов до життя.

«Коли в санаторій люди приїжджали вперше, вони не брали з собою навіть взуття. Тільки футболки та спідню білизну, приїжджають фактично роздягненими. У їхньому уявленні це лікарня і більше нічого не потрібно. Але саме тут повертається жага до життя. До кінця лікування жінки, які не могли самостійно їсти, їхали додому красиво одягнені, з зачіскою і макіяжем. Це в першу чергу психологічна допомога один одному. Лікарі допомагають тобі фізично. Але тільки той, хто сам все це пережив, може дати всі нюанси тому, хто тільки з цим зіткнувся», — говорить Баранцова.

«Ми дуже хочемо, щоб санаторій працював. Ми всі, громадські діячі, представники влади повинні все для цього робити. Санаторій цінний особливо, адже люди, які отримали важкі травми шиї, хребта, саме тут можуть відновлюватися. Є травми, коли не можуть повністю нормально працювати кишківник, нирки, люди не можуть навіть самостійно поїсти. І я бачила, як тут за ними доглядають», — розповідає Тетяна.

Єдиний порятунок — пляж

У ході візиту, уповноважена разом з колегами ознайомилася зі станом санаторію і пляжу для людей з інвалідністю. 

«Пляжем можуть користуватися всі люди з інвалідністю, які мають посвідчення. Цей пляж — єдина надія на оздоровлення. Він єдиний в Україні доступний для будь-якої важкої категорії людей з інвалідністю. За допомогою ПРООН і своїми силами ми привели його до ладу. Міняємо покриття для спуску. Все підстрижено, посаджені нові дерева. Нам допомогли покосити траву, відремонтувати спуск і навіс», — розповідає голова Донецької обласної організації людей з інвалідністю Надія Паламарчук.

Кілька років тому один з політиків подарував курорту спеціалізований підіймач для людей з інвалідністю. Зараз він зберігається в санаторії.

«Підіймач зроблений з нержавіючої сталі та встановити його — не хвилинна справа. А потім його потрібно буде зберігати. Коли санаторій відкриється, тоді можемо порушувати це питання. Це не та конструкція, яку привезли, поставили й через годину прибрали. Це капітальна безпечна конструкція. Протягом двох років нею користувалися, а зараз чекає свого часу», — говорить керівник районної організації людей з інвалідністю Олександр Богачов.

Наскільки доступний Слов'янськ?

Пляж залишається єдиним місцем оздоровлення для людей з інвалідністю. Але наскільки легко до нього дістатися на візку? 

Як розповідає Заслужений майстер спорту України зі спортивних танців на інвалідних візках Володимир Керничний, за останні кілька років інфраструктура Слов'янська покращилася. 

«Зараз стало легше дістатися до курорту — тролейбуси більш комфортні, з пандусами. Доїхати вже не проблема, проблема в самому курорті і його території. Тротуари повністю зарослі. Все прийшло в такий вид, що за кілька років залишаться одні руїни. Ще 10 років тому курорт процвітав. Було приємно вийти прогулятися — квіти, клумби, газони. Зараз цього всього немає. Залишилася тільки назва “курорт”. Ми сподіваємося на краще», — каже Володимир. 

Лікування в «Слов'янському» проходив також відомий активіст і телеведучий Дмитро Щебетюк. У 2011 році Дмитро отримав серйозну травму хребта і спинного мозку. З того часу він пересувається на візку. Десь за рік почав займатися плаванням і вже у 2015 році підтвердив звання майстра спорту. Того ж року піднявся на сьому сходинку світового рейтингу з плавання у своїй групі. 

У 2015 році Дмитро заснував організацію «Доступно.UA», яка поширює ідею повноцінного включення людей з інвалідністю в життя суспільства і доступності міського простору.

Зі Слов'янськом Дмитра пов'язують, як він висловився, «специфічні спогади». Він уже бував в місті раніше. Після травми у 2011 році проходив лікування на Слов'янському курорті, і саме тут зробив пропозицію руки й серця своїй колишній дружині. 

«Слов'янськ мав би бути чи не найдоступнішим містом в Україні, оскільки тут розвивався курорт і багато людей з інвалідністю проходять лікування. Я був здивований, що тут поки нічого не пристосовано для людей з порушеннями зору. Не побачив тактильної плитки, зниження, тактильних табличок. Сам курорт не пристосований навіть до візків. Вийшовши з санаторію не можна нормально зайти в магазин або кафе поруч», — зізнається Дмитро.

Разом з активістами Дмитро аналізував Слов'янськ на доступність. Незабаром буде опублікований рейтинг міст Донецької області, наскільки вони «просунуті» в інклюзії.

Заради справного пляжу для людей з інвалідністю в Слов'янськ приїжджають візочники з інших міст. Без санаторію, що працює, вони знімають кімнати у місцевих жителів.

«Раніше приїжджали приблизно 100 осіб з інвалідністю та винаймали тут житло. Відпочивали на озері, приймали грязі. Зараз приїжджає 10% з цієї кількості», — додає Володимир Керничний.

Заручники окупантів

Кілька років тому на Слов'янський курорт приїжджали не тільки з інших міст України, а й з інших країн. Зараз нормально дістатися не можуть з тієї ж Донецької області. Виною тому лінія розмежування.

Представники самопроголошених республік блокують роботу пунктів пропуску. На цей час відкрито тільки КПВВ «Станиця Луганська». У більшості жителів ОРДО немає можливості до нього дістатися.

У Донецькій області КПВВ «Новотроїцьке» працює тільки в певний час. Бойовики розблокували пропуск 16 липня з 8 до 16 годин. Наступного разу перетнути лінію розмежування буде можливо 19 липня. Але представники так званої «ДНР» пропускають тільки тих, у кого є реєстрація на непідконтрольній території. 

Уздовж лінії розмежування ще 5 контрольно-пропускних пунктів досі залишаються без руху: КПВВ «Щастя» і «Золоте» в Луганській області, а також «Мар'їнка», «Гнутове» і «Майорське» в Донецькій області. Коли вони відновлять роботу поки невідомо. 

Допомогти своїм родичам дістатися до курорту намагається мешканка Слов'янська Людмила. Сестра жінки живе в непідконтрольному Харцизьку, а її чоловік гостро потребує лікування. Для пропуску бойовики вимагають довідку, видану лікарями Слов'янська. За їх словами, такий документ буде вважатися причиною для виїзду на підконтрольну Україні територію. 
«Вона вже і в Донецьк їздила, плакала їм, на гарячу лінію так званих “міністерств” дзвонила — все без пуття. Яким чином оформити таку довідку не приїжджаючи сюди? Це не реально. У нього ж інвалідність, він не може приїхати ні через Росію як інші їздять, ні іншим способом. Їх не випускають, і я не знаю як допомогти. Просять дати зі Слов'янська виклик, як це ви собі уявляєте?» — розповідає Людмила.

Санаторій відкритий, але це не точно

Рік тому «Укрпрофоздоровниця» підписала меморандум з федерацією профспілок про те, щоб передати санаторій «Слов'янський» в державну власність, щоб він відновив свою діяльність. 

«Але передадуть санаторій з усіма боргами. Якщо два роки тому їх було близько 60 тисяч, сьогодні вже виставляють 300 тисяч. Мені здається, це надумана штучна цифра, яка робить все можливе, щоб санаторій влада не взяла. Як міг вирости борг, поки санаторій не працював? Зараз ми робимо все можливе, щоб повернути санаторій. Якщо у нас не буде здоров'я, то для чого тоді жити?» — каже Надія Паламарчук.

На початку липня санаторій «Слов'янський» все ж відкрився. Керівництво оголосило про 250 різних процедур для тих, хто оздоровлюється. За нашою інформацією, вартість путівки — 35-45 тисяч гривень. 

Поки керівництво курорту відмовлялося від спілкування з журналістами. Як повідомляють джерела «Східного варіанта», це мовчання може бути пов'язано зі змінами керівництва. Більш детальну інформацію ми зможемо дізнатися найближчим часом.

Читайте також: Наскільки доступні міста Донеччини та чому треба повчитись у країн ЄС