Перехід на українську: як впоралися магазини Слов'янська

Ми побували в торгових точках найпоширеніших напрямків: магазині продуктів, косметики, побутової хімії, аптеці, супермаркеті та кав'ярні. На жаль, не всі погодилися сфотографуватися для публікації, але поспілкуватися на тему нововведень погодилися охоче.

Першим на нашому шляху трапився магазин кондитерських виробів. Як розповідає продавчиня Катерина, до спілкування українською мовою всі відвідувачі ставляться спокійно, але переважно все ж просять перейти на російську.

«Спочатку ми вітаємося українською, загальні фрази. Не зовсім катастрофічно складно, просто незручно. Українську я знаю, але не настільки, щоб переходити на неї відразу. Один з покупців цікавився, перевіряють нас чи ні, але поки такого не було», — каже продавчиня.

Своє власне ставлення до мовного закону Катерина висловлює так:

«Ми живемо в Україні, звичайно ж я це розумію. Але багатьом людям важко перейти, особливо літнім. Ось моїй мамі 50 років, вона все розуміє, але не може висловити повністю свої думки. Можна ж зовсім не те наговорити».

У магазині побутової хімії та косметики нам пощастило зустріти його керівника.

«Дуже зараз складно. Мислимо російською. Привітатися, вітання це просто, по накатаній. А ось донести суть ... Припустимо, у нас такий товар незвичайний і донести суть до людини нам, тим, хто думає російською, це складно. Особисто я ставлюся до цього негативно. Ми російськомовний народ, це неправильно. І покупці так само. Всі хочуть, щоб ми відповідали російською», — вважає підприємець.

А ось фармацевтка Анастасія іншої думки. За словами дівчини, складніше довелося співробітникам трохи старше.

«Ми в школі, інститутах навчалися українською, і я можу спокійно розмовляти. Просто у нас більше російськомовних і найчастіше між собою ми спілкуємося російською. Хоча є дуже багато людей, які приходять і кажуть: “Боже, як це гарно що ми перейшли на українську мову! Ціла країна за один день перейшла на українську мову, це потрібно було зробити 30 років тому”. Люди дійсно раді. Є й такі, що просять російською говорити», — розповідає Анастасія.

У наступному закладі кав'ярні-пекарні завжди багато відвідувачів. Під час локдауну у клієнтів не було можливості довго перебувати всередині приміщення, працювали на винос. Про нові правила продавчиня Юлія висловлюється неоднозначно.

«Складно, звичайно. Я ніколи українською не розмовляла і мені не подобається, що мене змушують це робити. Люди реагують нормально. Були навіть такі, що приходили та говорили “я вимагаю українську мову”. Водночас серед них є ті, кого я знаю і говорили вони завжди російською», — розповідає Юлія.

Кінцевою точкою нашого маршруту став супермаркет. Всі касири розмовляють лише українською. Російська мова звучала тільки від відвідувачів.

«Здебільшого всі російською говорять. Одна людина тільки повністю українською говорила, і все. Я українську розумію, але так, щоб різко перейти, це важкувато. А так я все розумію. Ставлюся до закону нормально. Але ось тільки люди починаються на цю тему «собачитися», — розповідає касир.

Персональне обслуговування іншою, крім української, мовою може здійснюватися лише на прохання клієнта — підкреслюють в офісі мовного омбудсмена. Саме там контролюють виконання цих норм.

Тема українізації сфери послуг стала однією з найбільш обговорюваних. Конфлікти на ґрунті мови відбувалися регулярно і зараз ситуація погіршилася. У разі порушення прав на отримання послуг та інформації українською, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь запропонував звертатися особисто до нього.

Моніторинг виконання закону лежить на плечах споживачів. Якщо скарга мовному омбудсмену мотивована, то закладу буде оголошено попередження і вимога усунути порушення протягом 30 днів. У разі повторного порушення — може бути штраф від 5 до майже 7 тисяч гривень.

Складає протокол і виписує штраф уповноважений або його представники. Для контролю можуть залучати працівників поліції, органи державної та місцевої влади.

Який алгоритм дій якщо порушують ваші права? 

Спочатку варто спробувати вирішити ситуацію на місці: попросити обслуговувати вас державою мовою. Якщо вам відмовлять, зверніться до керівництва установи або зателефонуйте на «гарячу лінію».

Якщо і це не допоможе, зафіксуйте факт відмови (це може бути аудіо, відео, письмове підтвердження очевидців і т.д.), назва, місце та контакти підприємства.

Далі відправляйте скаргу на поштову або електронну адресу офісу мовного омбудсмена.

Врахуйте, що анонімними вони бути не можуть.

Читайте також: "Українською, будь ласка". Як на Луганщині пройшов перший тиждень з мовними нововведеннями

Дійшло до скандалів. Що думає бізнес Маріуполя про введення української мови у сферу послуг