Локдаун vs бізнес: хто кого?
З 8 січня почнеться нове випробування на міцність для українського бізнесу — черговий жорсткий локдаун. Цього разу він триватиме до 24 січня включно. Буде обмежено роботу кафе, торговельних центрів, спортзалів, розважальних і освітніх установ. Як підприємці Донеччини готуються до нових обмежень?
Поки світ виходить з жорсткого карантину, Україна тільки готується в нього зануритися. Другий локдаун уряд затвердив з 8 по 24 січня, тоді як в самий розпал новорічних свят ніяких обмежень не було. Тим часом малий бізнес ще не може відійти від першого весняного локдауну. Багато підприємців опинилися на грані виживання. Січневі обмеження зможуть пережити не всі.
“Нас загнали в кут”
Серйозно позначився карантин на бізнесі Юлії. Понад 10 років вона торгує одягом на Центральному ринку Слов'янська. З березня змушена працювати на своїй торговій точці одна — найманих працівників довелося звільнити. За словами Юлії, зараз ринок порожній, люди неохоче витрачають гроші й новий локдаун знищить підприємців.
«Все, що ми заробляємо, ми заробляємо самі. Якщо нам введуть ще один локдаун повний, то 70% мікропідприємців змушені будуть закрити свої ФОПи, здати документи. Ми працюємо, платимо податки й нам не пояснюють як працювати в такий час. Ніхто не знає що робити. Я не знаю як відбити свої вкладені гроші в товар», — говорить Юлія.
Для такого товару як одяг сезон грає величезну роль. Як розповідає Юлія, з весни продажі різко впали. Куртки, джинси та інші речі пропадають на складі, а в наступному сезоні, ймовірно, будуть популярні зовсім інші моделі. Подібна ситуація й в інших підприємців.
До нового локдауну тут, на центральному ринку, ставляться, м'яко кажучи, скептично.
«Як підприємець може сидіти вдома, якщо він не отримує зарплату? Ось він вийшов, продав товар — це і є його зарплата. Ну день він просидить вдома, ну два поки Новий рік всі святкують. Якщо хворий в родині, то це кожного дня треба лікувати, дорогі ліки купувати. Ще щось їсти треба. Нас хочуть закрити, але яке ми несемо зло? Ми й так дотримуємося всіх вимог. Взимку людей в принципі мало, кожен день в боротьбі за виживання проходить помітно», — вважає Юлія.
Що каже місцева влада
Міський голова Слов'янська Вадим Лях спочатку виступав проти введення обмежень. Він заспокоював мешканців, обіцяв не вводити карантин вихідного дня, але рішення уряду залишалося в силі.
Під час протестів місяць тому місцева влада підприємців підтримала. Зараз Вадим Лях вважає, що локдаун в січні ніяк не вплине на малий бізнес.
«Якраз з 8-10 січня у нас настає природний локдаун. Такий, де люди просто знаходяться вдома або хтось намагається виїхати на відпочинок. Всі свята позаду і, напевно, вже і в ресторанах людей не спостерігається, і гроші вже всі витратили на новий рік. Середина або кінець січня, початок лютого — це мертвий сезон для будь-якого виду діяльності, пов'язаного з торгівлею і з відвідуванням торговельних центрів. Я думаю, якщо і робити цей локдаун, то це найсприятливіший час, тому що кількість відвідувань буде тільки в разі екстреної необхідності», — вважає мер Слов'янська.
“Державна допомога не врятує”
В уряді розробили програми підтримки бізнесу в період посилення карантину. Це допомога ФОПам і компенсації оплати єдиного соціального внеску.
Одноразову допомогу, 8 тисяч гривень, в січні отримають майже 735 тисяч підприємців, але вона доступна не всім. З майже 2 млн зареєстрованих дрібних бізнесменів отримати гроші можуть менш як 40%. В їх число входять ті, хто займається роздрібною торгівлею, забезпеченням стравами та напоями, діяльністю у сфері творчості, мистецтва, розваг і спорту.
Як розповіли в міністерстві цифрової трансформації, станом на 29 грудня українці подали 429 704 заявок на отримання такої допомоги. За словами заступника міністра соціальної політики України Віталія Музиченко, на виплату одноразової допомоги передбачено 8,3 млрд грн, з них за станом на 29 грудня вже перераховано понад 2,8 млрд грн. Тобто, допомогу отримали 355 000 підприємців.
На думку самих бізнесменів, виплата від уряду не допоможе вирішити всіх проблем.
«Ти ж не сидиш вдома, не проїдаєш ці гроші сидячи на дивані. Я за грудень одну тільки оренду заплатив на пару десятків тисяч гривень. Ще додати до цього зарплату співробітникам, хто ще не втік, кредити за обладнання. А електрику? Тарифи для бізнесу чималі плюс потрібно платити відразу наперед. Перерахунок роблять тільки через кілька місяців і нікого не хвилює, закрию я своє приміщення на час локдауну чи ні. Хочеш, не хочеш — плати. Я на ці 8000 гривень навіть не подавався, це смішно», — ділиться один зі слов'янських підприємців.
Умови локдауну кращі, але навіщо він потрібен?
На думку голови «Центру прикладних досліджень» Андрія Каракуця, січневий локдаун буде більш продуманим і адаптивним на відміну від березневого. Буде дозволене доставлення їжі та кухня «на винос», перукарі зможуть працювати за попереднім записом. Але водночас не дуже зрозуміло як введені обмеження дозволять знизити захворюваність.
«Якщо ми подивимося на те, що закривали навесні: потяги не ходили, не ходив громадський транспорт по містах, то зараз карантинні обмеження в транспорті зовсім не дотримуються. Це буде сильний удар по бізнесу. В першу чергу по магазинах, які продають одяг, різні побутові товари. Тобто, локдаун може спричинити й подальші економічні негативні наслідки», — вважає Андрій Каракуц.
Згідно з аналітикою «Центру прикладних досліджень», в першу чергу постраждає сфера послуг. Це ресторанний бізнес, готелі, торгові центри та все, що не стосується продуктових товарів. Це саме підприємства малого і середнього бізнесу, які не мають фінансових можливостей для того, щоб кілька місяців не працювати. Багато з них змогли компенсувати збитки від весняного локдауну тільки влітку. Відповідно, введення нового локдауну багатьох поставить на межу банкрутства.
«Якщо і була необхідність локдауну, то його потрібно було вводити в грудні, під час свят, коли люди збираються на святкування Нового року. Так зробила сусідня Польща, там вони ввели на три тижні карантин і так їм вдалося збити захворюваність. В Україні пішли іншим шляхом, пішли назустріч малому бізнесу в тому, що вводять карантин якраз в період падіння продажів», — говорить Каракуц.
На думку експерта, специфіка ФОП полягає в тому, що їхні платежі, можливо, і не становлять таку велику частину податків, як роблять це великі платники податків, однак ФОПи не отримують більше ніяких соціальних допомог.
«Якщо брати загальну кількість ФОПів, це 1,5 млн штук, то відповідно це десятки мільярдів гривень щомісяця. І не варто забувати, що ФОПи, коли отримують свій дохід, вони витрачають його зокрема купуючи продукти та товари, а це вже і прибутковий податок, і військовий збір. Це та категорія людей, яка не отримуючи допомоги від держави віддає в бюджет свій прибуток. Тобто, якраз роль ФОПів залишається важливою. Вони такий двигун економіки, про який не варто забувати», — вважає експерт.
Що буде під забороною під час локдауну?
Отже, рішення Кабміну на 17 днів забороняє роботу:
- навчальних закладів, крім дитсадків і спеціальних установ;
- кафе, барів, ресторанів (крім роботи на винос і доставлення);
- кінотеатрів, театрів та інших культурних закладів;
- торгових центрів і розважальних закладів;
- спортзалів, салонів краси, басейнів;
- ринків і різдвяних ярмарків.
Водночас дозволяють працювати супермаркетам, аптекам, банкам, поштовим відділенням, готелям. Салонам краси та перукарням дозволять працювати тільки за попереднім записом без очікування всередині.
На роботу транспорту локдаун не сильно вплине. Громадський і міжміський буде функціонувати за правилами «помаранчевої» зони. Тобто, перевозити пасажирів тільки на місцях для сидіння.
Новорічні ранки, міські ялинки та інші святкування навіть в умовах карантину збирали чималі натовпи. Українці продовжують недбало ставитися до обмежень під час пандемії та навряд чи локдаун зможе поліпшити статистику захворюваності на коронавірус.