Історія
Як переселенка з Бахмута поєднала простір саморозвитку з кав'ярнею у Кременчуці
До повномасштабного російського вторгнення Вікторія Гончарова жила у Бахмуті та працювала у сфері медицини. Згодом вимушено залишила Донеччину та переїхала у Кременчук. Саме тут вона пішла на кардинальні зміни у житті — відкрила кав'ярню «Нейро Кава». Цей заклад став особливим простором для емоційного відновлення та спілкування для переселенців та місцевих жителів.
Вікторія розповіла Східному Варіанту, як вона поєднала заняття нейрографікою з кав'ярнею.
Від Бахмута до Кременчука
Вікторія Гончарова жила та працювала медсестрою у Бахмуті до початку повномасштабного російського вторгнення. Після вимушеної евакуації певний час жила у Покровську та шукала своє місце.
«У мене виникали думки, що ж робити, чим зайнятися, як будувати життя далі. У той момент почала цікавитись нейрографікою — пропрацьовувати своє мислення, шукати шляхи вирішення питань, які виникали після переміщення», — говорить вона.
Поступово Вікторія вивчилась на спеціаліста з нейрографіки та почала працювати цим методом з людьми. Перший досвід роботи у такій сфері був онлайн. Тим часом бойові дії наближалися до Покровська, і вона поїхала далі.
У 2024 році разом з рідними Вікторія виїхала до Кременчука. Близько року вона працювала у волонтерському центрі, але її не покидали думки щодо змін та досягнень у своїй справі. Вікторія продовжувала проводити майстер-класи з нейрографіки й постійно була у пошуку місця, де можна зібрати охочих, щоб зустрічатися офлайн. Так виникла ідея створити своє місце для таких зустрічей.
«Я думала як то поєднати, щоб це були не лише заняття з нейрографіки, а й місце для спілкування та відпочинку. Ми з рідними вирішили, що можна створити маленьку кав'ярню з простором для проведення моїх майстер-класів. Тобто такий заклад, де охочі можуть прийти позайматися нейрографікою чи просто випити кави, чаю зі смачними десертами».
Власноруч створила бізнес-план
Наступним етапом для Вікторії став пошук грошей для початку створення свого закладу. Вона дізналася про гранти від держави та власноруч створила свій бізнес-план. Підприємиця говорить, що не мала великих сподівань на позитивний результат, але була налаштована принаймні спробувати зробити крок вперед та відчувала, що все вдасться.
«Бізнес-план я готувала повністю самостійно, щоб прожити його. І, якщо би мене запитали будь-що про нього, то я би спокійно відповіла на всі питання», — говорить засновниця кав'ярні.
Так Вікторія отримала грантові кошти для власного бізнесу. У грудні 2025 року відкрила ФОП та почала підготовку. Найперше, що потрібно було зробити — знайти приміщення. Згодом вона займалася пошуком меблів та почала вирішувати всі організаційні питання.
Коли виникли хвилюючі моменти й були сумніви чи все вдасться, Вікторія намалювала на великому полотні малюнок з нейрографіки — зірку. Під час малювання думала як діяти далі та як прискорити відкриття. Зараз ця картина висить у кав'ярні.
«Малювала 21 січня і 21 лютого ми відкрилися. Буквально за місяць ми зробили вивіску, завезли меблі, зробили вітрину. Тобто нейрографіка спонукає на активні дії. У нас не було конкретного рішення щодо дизайну, яка ідея виникла, те і втілювали в реальність. Але вважаю, що доволі чудово вийшло, оскільки відвідувачі гарно відгукуються про наш простір та говорять, що атмосфера приємна і схожа на домашню», — говорить Вікторія.
Майстер-класи, які змінюють мислення
У кав'ярні «Нейро Кава» доступні книжки про нейрографіку, психологію, які відвідувачі можуть брати та читати під час відпочинку у закладі.
Раз на місяць пані Вікторія проводить безплатні майстер-класи для ВПО із застосуванням методів нейрографіки. Вона поділилась, що останнім часом не вдається набрати групу.
«Доволі часто люди думають, що на наших зустрічах потрібно щось говорити, а не всім того хочеться, тому уникають подібних заходів. Але до нас можна прийти, помалювати, помовчати і не обов'язково брати участь у спілкуванні. Однак, дуже часто мовчазні люди в процесі розкриваються і починають спілкуватися. У нас проста, товариська атмосфера», — розповідає Вікторія.
Також два рази на місяць у кав'ярні проходять платні заняття для місцевих мешканців, де можна помалювати за допомогою нейрографіки на певну тему. Такі групи набираються від трьох до семи учасників. Власниця закладу додає, що працює з дорослими віком від 18 років.
За словами Вікторії, цей метод не просто про малювання, а про дещо більше. Це науково доведений, психологічний метод роботи з мисленням, що допомагає покращувати якість життя людини.У процесі такої роботи працюють обидві півкулі мозку та починають створюватись нові нейронні зв'язки. Вона пояснює та наводить приклад:
«Тобто, відходячи від шаблонів та стандартів, людина починає на одну проблему дивитись з різних боків. І дуже часто, як наслідок, вона починає думати, що може зробити для того, щоб вирішити те чи інше питання, замість постійних страждань. Наприклад, приходив хлопець, який боявся контактувати з людьми та не міг спокійно сприймати чиюсь увагу чи погляд. Після наших кількох зустрічей він розповів, що познайомився з дівчиною і відчув зміни у собі».
Така методика працює у різних сферах життя. Зокрема на покращення здоров'я, на нову роботу, позбавлення від страхів та образ чи обмежуючих переконань.
Пані Вікторія розповідає, що саме з ВПО полюбляє працювати на тему щодо зняття обмежень, щоб допомогти створювати щось нове без страху. Вона пояснює, що доволі часто у переселенців є відчуття очікування кращих часів та бажання перечекати.
«Варто жити тут і зараз, проживати, не боятися щось створювати. Може щось виходити, щось ні, але потрібно рухатись вперед», — додає вона.
Власниця кав'ярні говорить, що для когось достатньо одного малюнку, щоб почались зміни у заданій темі, а декому потрібно 2-3 і більше. Все залежить від того, як довго і скільки обмежень та переконань ця людина носить у своїх думках.
«Є таке упередження, що людина не бачить більшого, не помічає свої сильні сторони. А малювання і роздуми це підсвічують. Тобто людина перестає боятися діяти. Я свого часу теж думала, що окрім лікарні ніде не зможу працювати, а виходить, що можу, якщо налаштовувати себе на бажаний результат. Тому нейрографіка допомагає знімати такі обмеження та додає віру», — говорить Вікторія.
Вона поділилась, що Кременчук добре прийняв її родину, а кілька вулиць їм нагадують рідні вулички з Бахмута. І завдяки тому, що вся родина поруч, їй легше було адаптуватися.
«Я сподіваюсь, що ми якомога довше тут залишимось, що закінчиться війна і все буде добре. І маю мрію, щоб якнайбільше людей малювали та побачили як все може бути інакше, краще. Що ми прийшли в цей світ не страждати, а помічати цікаві моменти життя, навіть у такі важкі часи як зараз. Потрібно жити, щось створювати, зростати й дарувати щастя і радість людям», — наголошує власниця кав'ярні.
***
Маргарита Борисенко
