Перший реальний вирок за воєнний злочин на Донбасі: що вчиняв засуджений

Бойовик Віктор Михед у 2014 році входив до так званої «групи Безлера». Він брав участь у допитах українських військовополонених та цивільних заручників, знімав ці допити на відео та викладав їх у мережу. 

За це міськрайонний суд ув’язнив Михеда на 11 років, визнавши його винним за статтями «створення терористичної організації» та «порушенні правил та звичаїв війни». 

«Східний варіант» проаналізував текст вироку і розповідає, що саме зробив засуджений Віктор Михед.

«Група Безлера» та підрозділ «Комунікація»

З квітня 2014 року бойовики так званої «ДНР» почали захоплювати адміністративні будівлі в Донецькій області. Зокрема, захопили і приміщення Горлівської міліції, в якому зберігалася зброя та боєприпаси. Забравши їх, бойовики утворили кілька підрозділів. Вони входили до так званої «групи Безлера».  

Ігор Безлер під псевдонімом «Бес» — відомий проросійський бойовик. Деякі джерела говорять, що він громадянин Росії, інші — що України. На початку 2000-х Безлер працював в ГРУ Російської федерації. Потім переїхав до України. Очолював горлівську громадську організацію воїнів-десантників. 

Після початку російської агресії, він брав участь в анексії Криму, а потім — у війні на сході. 

У червні 2014 року Віктор Михед вступив до спеціального підрозділу «Комунікація». Він підпорядковувався напряму Безлеру. Посада у Михеда була — відеооператор. Серед його обов’язків — знімати на відео допити українських військовополонених та цивільних заручників. Михед редагував та викладав ці відео в інтернеті.  

На одному з відео, яке досліджували у суді, зафіксований допит українського міліціонера. У вступній частині відео Ігор Безлер говорить, що його бійці «затримали каратєля», який брав участь у бойових діях в Красному Лимані. 

Як встановив суд, знімав цей допит саме Віктор Михед. На 8 хв. 17 сек. та 8 хв. 37 сек. цього відео чути голос чоловіка, який свідки ідентифікували як голос Віктора Михеда. Там він говорить полоненому, щоб той взяв до рук та показав у камеру своє посвідчення.   

Також засуджений, за даними вироку, виготовляв та розповсюджував так звані «боевые листки» про підрозділ «групи Безлера». 

При цьому Михед ходив у камуфльованій формі та мав зброю з боєприпасами. Він змушував військовополонених виконувати господарську роботу в приміщенні Горлівського УБОЗу.

Михед був упевнений, що «ДНР» для України — не терористи

Сам Михед у суді розповів, що дійсно з 2014 року був у Горлівці. Туди він приїхав з ідеологічних міркувань, мовляв, події, які відбувалися в так званій «ДНР», не висвітлювалися в повній мірі. А тому засуджений вирішив, що його знання в комп`ютерних технологіях допоможуть «відображати події, які були в Горлівці».

У приміщенні УБОЗу Михед проходив співбесіду у бойовиків. Ті з'ясовували, чи не шпигун він. Після цього взяли його до себе у підрозділ «К». 

Віктор Михед у суді підтвердив, що він знімав різні сюжети, допити полонених; займався виготовленням та розповсюдженням агітаційних листівок, в яких всім бажаючим пропонував вступити в лави «народного ополчення». 

Він також зазначив, що один раз конвоював полонених. Це, нібито, тривало півтори години, коли одному з бойовиків потрібно було терміново додому. При цьому Михед здивувався, що про цей випадок дізналися слідчі і долучили його до обвинувачення. 

Кого саме конвоював, Михед точно не пригадав. Тоді він мав при собі нібито учбовий автомат, який «не був придатний для стрільби». Бойовик зазначив, що перебування зі зброєю в приміщенні УБОЗу було заборонене.  

У жовтні-листопаді 2014 року «група Безлера» припинила існування. Михеду запропонували перейти до складу «військ» так званої «ДНР». Він, нібито, відмовився та поїхав до Росії. У 2016 році повернувся до Маріуполя, а в лютому 2020 року його викликали  до СБУ. 

Там Михед у всьому зізнався. А тому, як зазначив у суді, вважає, що його потрібно звільнити від кримінальної відповідальності. Він також вважав, що «ДНР» в Україні не визнана терористичною організацією.  

Суд сприйняв слова Михеда як часткове визнання вини. 

Імітація розстрілів і примушення до роботи

Один зі звільнених заручників, якого утримували в приміщенні Горлівського УБОЗу, впізнав Михеда. Він розповів, що той разом з іншими бойовиками примушував його до роботи — прибирати територію, викидати сміття з кабінетів, переносити зброю.  

Ще один свідок розповів, що одного дня, коли він був у полоні бойовиків, його розбудили та повели у підвал, де розміщувався тир. Там йому та ще одному заручнику зв`язали руки та надягли на голови мішки. Коли вони увійшли до тиру, їм сказали, переступити убитих та стати поруч з тілами. Потім бойовики сказали, що зараз їх розстріляють «за законами воєнного часу». Зрештою, розстріл імітували. Все це фіксував на відео саме Михед. 

Інший полонений, затриманий «групою Безлера», у суді розповів, що його також допитували у приміщенні горлівської міліції. На його допит допустили російських журналістів. Під час допиту він отримав чотири ножові поранення. 

Десь через місяць після цього полоненого разом з іншими вивели на розстріл. Протягом 40 хвилин вони стояли біля стінки, чекаючи на смерть. Однак, потім приїхав один з бойовиків та запропонував зняти імітацію розстрілу. Після цього полоненим запропонували покурити. Тоді свідок побачив, що разом з Безлером стояв Михед. Безлер давав йому команду викласти фото з «розстрілу» в соціальну мережу «Вконтакте».  

Також у суді допитували маму одного із убитих бойовиками полоненого. Вона розповіла, що в липні 2014 року її син приїхав додому з Дніпропетровська (Дніпро). Вранці він поїхав у свою частину та через деякий час зв`язок з ним обірвався. Наступного дня родичі їй повідомили, що її сина взяли в полон та він знаходиться у Безлера. 

Жінка поїхала до Горлівки, аби зустрітися з Безлером та пояснити, що її син ні в чому не винен. Але зустрітись із Безлером їй не вдалося. Вона поспілкувалася з черговим,  сказав, що її сина вже давно вбили та «вивезли туди, куди й усіх». На фоні під час розмови з черговим мама загиблого чула той самий голос, який вона чула і на відео з допиту її сина бойовиками. Це був голос Михеда.

Зрештою, суддя Наталія Дюміна винесла обвинувальний вирок Віктору Михеду. Вона визнала його винним у створенні терористичної організації та порушенні законів та звичаїв війни. Останнє є воєнним злочином. Михед отримав 11 років тюрми.

Таким чином, вперше в Україні суд виніс реальний вирок реальному обвинуваченому (а не заочно) у справі щодо воєнного злочину. 

Зазначимо, що у Михеда є ще можливість подати апеляцію на вирок.