18 Липня 2021, 15:47
Тетяна Жук
Досвід
Творці змін. Три історії про те, як переселенці роблять Україну сильнішою і більш демократичною
Творці змін
Три історії про те, як переселенці роблять Україну сильнішою і більш демократичною
Голосують, будують свої будинки і йдуть у владу. За 7 років війни на Донбасі переселенці загартувалися й активно змінюють навколишній світ на краще. «Східний варіант» розповідає про успішні приклади
Часто про переселенців ми говоримо, як про людей, які опинилися в найскладнішій життєвій ситуації. І це правда: непросто почати все спочатку в незнайомому місці. Однак вже зараз зрозуміло, що переселенці не просто освоїлися в нових містах України, а й готові пропонувати нові рішення для їх покращення.
Розповідаємо про успішні кейси, створені переселенцями, які змінюють країну від маленьких селищ до великих міст.
Розповідаємо про успішні кейси, створені переселенцями, які змінюють країну від маленьких селищ до великих міст.
Україна почула голоси переселенців… через 5 років боротьби
Довгий час переселенці не мали можливості голосувати на виборах, хоча це право закріплено в Конституції України. Ще у 2015 році, через рік після початку збройної агресії Росії, це питання було не таким актуальним, адже для багатьох першочерговим завданням був пошук житла і роботи.
Але з часом переселенці вже освоїлися на нових місцях. І цілком природно, що для них стало важливим майбутнє їх нового дому і доля громади. Тому виборче право також стало необхідністю.
Але з часом переселенці вже освоїлися на нових місцях. І цілком природно, що для них стало важливим майбутнє їх нового дому і доля громади. Тому виборче право також стало необхідністю.
Активісти з-поміж переселенців в різних містах боролися за це право.
Громадський холдинг «Група впливу» була створена у 2016 році. Разом з іншими правозахисними організаціями вона провела кілька громадських акцій і мітингів, всеукраїнських кампаній на захист прав переселенців.
Експерти організації брали участь в написанні законопроєктів, що стосуються виборчого права ВПО.
Зрештою виборче право за переселенцями закріпилося у 2019 році, після 5 років боротьби.
Громадський холдинг «Група впливу» була створена у 2016 році. Разом з іншими правозахисними організаціями вона провела кілька громадських акцій і мітингів, всеукраїнських кампаній на захист прав переселенців.
Експерти організації брали участь в написанні законопроєктів, що стосуються виборчого права ВПО.
Зрештою виборче право за переселенцями закріпилося у 2019 році, після 5 років боротьби.
Татьяна Дурнева
Серед причин такого тривалого очікування цього права директор громадського холдингу «Група впливу» Тетяна Дурнєва називає небажання деяких політичних сил.
«На мою думку, це було неприйняття нових виборців. Побоювання, що виборці з певного регіону будуть підтримувати тільки одну політичну силу», — коментує Тетяна Дурнєва.
Для того, щоб проголосувати на виборах, переселенцям потрібно змінити місце голосування на будь-яке зручне на підконтрольній українській владі території України.
Перед другим туром президентських виборів у 2019 році цим правом скористалися 325 тисяч осіб, а перед позачерговими виборами народних депутатів — майже 281 тисяча. У соціальних мережах йшли активні дискусії про те, багато це чи мало.
«На мою думку, це було неприйняття нових виборців. Побоювання, що виборці з певного регіону будуть підтримувати тільки одну політичну силу», — коментує Тетяна Дурнєва.
Для того, щоб проголосувати на виборах, переселенцям потрібно змінити місце голосування на будь-яке зручне на підконтрольній українській владі території України.
Перед другим туром президентських виборів у 2019 році цим правом скористалися 325 тисяч осіб, а перед позачерговими виборами народних депутатів — майже 281 тисяча. У соціальних мережах йшли активні дискусії про те, багато це чи мало.
«Не можна оцінювати успішність виборчого права на основі статистичних даних. Це право має бути саме по собі. І якщо хоча б одній людині необхідно їм скористатися, вона це робить», — переконана Тетяна Дурнєва.
Що ж стосується зміни виборчої адреси на місцевих виборах, то вона додає, що у 2020 році умови для цього були не дуже комфортні. Вплинули карантинні обмеження.
Що ж стосується зміни виборчої адреси на місцевих виборах, то вона додає, що у 2020 році умови для цього були не дуже комфортні. Вплинули карантинні обмеження.
Створили житловий прецедент
До речі, саме виборче право змінило життя ВПО у Вінниці. Там переселенці вирішили будувати власний кооперативний будинок, не сподіваючись на допомогу від держави. Ще у 2017 році вони створили свій ЖБК, але міцний фундамент будинок знайшов лише в березні цього року.
Переселенська спільнота просила у місцевої ради виділити землю під будівництво, влаштовувала мітинги, але довгий час справа не рухалася з мертвої точки.
Переселенська спільнота просила у місцевої ради виділити землю під будівництво, влаштовувала мітинги, але довгий час справа не рухалася з мертвої точки.
Коли в кінці 2019 року переселенцям дозволили голосувати на місцевих виборах, влада майже відразу виділила землю і 1,1 мільйона гривень на розробку проєктно-кошторисної документації. За планом переселенці хочуть побудувати багатоповерховий будинок на 105 квартир. Ціна питання — 61,5 мільйон гривень.
З проханням про допомогу переселенці зверталися і до Міністерства з питань реінтеграції, і в Офіс Президента, але отримували лише відписки. І навіть запрошували міністра з питань реінтеграції Олексія Резнікова на розрізання стрічки на честь початку будівництва, але він не приїхав.
З проханням про допомогу переселенці зверталися і до Міністерства з питань реінтеграції, і в Офіс Президента, але отримували лише відписки. І навіть запрошували міністра з питань реінтеграції Олексія Резнікова на розрізання стрічки на честь початку будівництва, але він не приїхав.
Будівництво кооперативного будинку йде за планом
Зараз підрядники вже добудовують третій поверх. Фотографії будівництва, яке ще недавно здавалося неможливим, з гордістю показує голова громадської організації «Об'єднання переселенців "Спільна справа"» Юрій Зиков. Він сам переселенець, до початку війни жив в Горлівці, де у нього залишилася своя хороша квартира з ремонтом.
Юрій Зиков
Ідеєю будівництва кооперативного будинку зацікавилися і в одній з об'єднаних територіальних громад в Полтавській області.
«У нас просто є що показати на реальному прикладі. Будівництво йде своєю чергою і цей досвід цікавий іншим», — вважає Юрій.
А у Вінниці «Спільна права» розширила свій проєкт ще й на учасників АТО.
«Ми не тільки міняємо країну. Ми зараз розширюємо цільову аудиторію нашого кооперативного будівництва. Ми прибираємо соціальну напруженість між переселенцями та атовцями, якщо вона була колись. Ми "зшиваємо" країну», — коментує Юрій Зиков.
«У нас просто є що показати на реальному прикладі. Будівництво йде своєю чергою і цей досвід цікавий іншим», — вважає Юрій.
А у Вінниці «Спільна права» розширила свій проєкт ще й на учасників АТО.
«Ми не тільки міняємо країну. Ми зараз розширюємо цільову аудиторію нашого кооперативного будівництва. Ми прибираємо соціальну напруженість між переселенцями та атовцями, якщо вона була колись. Ми "зшиваємо" країну», — коментує Юрій Зиков.
Досвід Вінниці для всієї України
Незабаром Юрій поїде в Миколаїв, щоб підписати з місцевою владою меморандум про будівництво кооперативного будинку для миколаївських переселенців.
«Проблема житла дуже гостро стоїть. На жаль, на Миколаївську область не так багато грошей виділяють за державними програмами, які компенсують вартість житла. За минулий рік компенсацію отримала одна людина. Ми шукаємо шляхи, як реалізувати їх право на житло», — коментує заступник міського голови Миколаєва Юрій Степанець.
«Проблема житла дуже гостро стоїть. На жаль, на Миколаївську область не так багато грошей виділяють за державними програмами, які компенсують вартість житла. За минулий рік компенсацію отримала одна людина. Ми шукаємо шляхи, як реалізувати їх право на житло», — коментує заступник міського голови Миколаєва Юрій Степанець.
Юрий Степанец
Хоча сам Юрій Степанець — не переселенець, але був на Донбасі й бачив війну на власні очі. Він — учасник АТО.
У Миколаєві кооперативний будинок будуватимуть відразу і для переселенців, і для учасників АТО. Заступник мера сподівається, що це допоможе згуртувати переселенців і атовців.
«Багато хто досі думає, що атовці воюють там з цивільним населенням. Так у них буде можливість доносити правду», — вважає Юрій Степанець.
У Миколаєві зареєстровано понад 8 тисяч переселенців. Юрій каже, що вони — актив громади. Вони відкривають власну справу, подають проєкти в програмі «Громадський бюджет» і так далі. Одна з недавніх ідей переселенців — створити сквер на честь ВПО з пам'ятником у вигляді людей з валізами.
У Миколаєві кооперативний будинок будуватимуть відразу і для переселенців, і для учасників АТО. Заступник мера сподівається, що це допоможе згуртувати переселенців і атовців.
«Багато хто досі думає, що атовці воюють там з цивільним населенням. Так у них буде можливість доносити правду», — вважає Юрій Степанець.
У Миколаєві зареєстровано понад 8 тисяч переселенців. Юрій каже, що вони — актив громади. Вони відкривають власну справу, подають проєкти в програмі «Громадський бюджет» і так далі. Одна з недавніх ідей переселенців — створити сквер на честь ВПО з пам'ятником у вигляді людей з валізами.
Миколаїв
Незабаром в Миколаєві хочуть створити окреме управління у справах ветеранів і внутрішньо переміщених осіб. Заступник мера запевняє, що таке управління на рівні міста буде першим в Україні.
Управління взаємодіятиме з громадськими організаціями переселенців і атовців і допомагатиме розв'язувати проблеми цих груп.
Управління взаємодіятиме з громадськими організаціями переселенців і атовців і допомагатиме розв'язувати проблеми цих груп.
«Ми працюємо на контраст»
З липня військово-цивільну адміністрацію Мирненської об'єднаної територіальної громади очолює переселенець з Горлівки Володимир Весьолкін. До цього він кілька років був головою ВЦА Зайцеве.
До початку війни він займався підприємництвом. Маючи чітку проукраїнську позицію Весьолкіну довелося виїхати з Горлівки у квітні 2014 року, коли там вбили депутата міської ради Володимира Рибака, який намагався зірвати прапор «ДНР» з будівлі міської ради.
До початку війни він займався підприємництвом. Маючи чітку проукраїнську позицію Весьолкіну довелося виїхати з Горлівки у квітні 2014 року, коли там вбили депутата міської ради Володимира Рибака, який намагався зірвати прапор «ДНР» з будівлі міської ради.
Володимир Весьолкін служив добровольцем в зоні АТО, поки батальйон не розформували. Потім був призначений керівником Зайцевської ВЦА.
Зайцеве — практично прифронтове селище, раніше часто страждало від обстрілів. Ліквідацією наслідків війни займалася ВЦА.
1 липня його призначили головою Мирненської ВЦА. Зараз Володимир живе в Гранітному.
Зайцеве — практично прифронтове селище, раніше часто страждало від обстрілів. Ліквідацією наслідків війни займалася ВЦА.
1 липня його призначили головою Мирненської ВЦА. Зараз Володимир живе в Гранітному.
Володимир Весьолкін
«Величезна різниця між Гранітним і Зайцеве. У Зайцевому, яке стоїть на передовій, люди вечорами з дому зайвий раз не виходять з метою безпеки. А в Гранітному в цей час працюють навіть розважальні заклади — кафе, ресторани», — розповідає про контрасти Володимир Весьолкін.
Мінусом нової території він називає погану дорогу до найближчого міста — Волновахи. Причому додає, що дорога була такою ще до війни.
Вперше в Гранітному Володимир Весьолкін побував у 2010 році. Потрібно було купити щебінь, виробництвом якого саме відоме селище Гранітне. Навряд чи тоді він думав, що через 11 років очолить тут органи місцевого самоврядування.
Мінусом нової території він називає погану дорогу до найближчого міста — Волновахи. Причому додає, що дорога була такою ще до війни.
Вперше в Гранітному Володимир Весьолкін побував у 2010 році. Потрібно було купити щебінь, виробництвом якого саме відоме селище Гранітне. Навряд чи тоді він думав, що через 11 років очолить тут органи місцевого самоврядування.
«У контексті Мирненської ВЦА не можна говорити тільки про Гранітне. Є ще селища — Мирний, Андріївка, де є залізнична станція «Карань». Вони теж мають жахливу інфраструктуру, але у них є перспектива — аграрна справу», — каже Весьолкін.
Він вважає, що ОТГ Донецької та Луганської області могли б запозичити досвід інших областей і наводить як приклад Полтавську область.
«В ОТГ була розруха, але шляхом податку на землю вони почали укладати асфальт там, де його не було в Радянському Союзі. Я розумію, що потенціал такий є», — коментує голова Мирненської ВЦА.
Він вважає, що ОТГ Донецької та Луганської області могли б запозичити досвід інших областей і наводить як приклад Полтавську область.
«В ОТГ була розруха, але шляхом податку на землю вони почали укладати асфальт там, де його не було в Радянському Союзі. Я розумію, що потенціал такий є», — коментує голова Мирненської ВЦА.
Школа в Гранітному / Фото: 0629
Одним з важливих завдань для нього є саме будівництво доріг. Але Володимир вважає, що за свій бюджет дороги районного значення побудувати ОТГ не під силу. Потрібно буде звертатися в обласну адміністрацію.
Хороша якість дорожнього полотна в прямому сенсі налагодить зв'язок між селищами й великими населеними пунктами — буде ходити більше автобусів, а місцеві фермери зможуть продавати свою продукцію на ринках в інших містах.
«Я бачу ці території тільки внаслідок самозайнятості. Я сподіваюся, що люди колись перестануть здавати паї та навчаться самі обробляти землю. Це набагато вигідніше. Але поки цю практику я мало бачу на сході України»,— визнає Весьолкін.
Зараз він набирає команду на новому місці та отримує необхідну документацію.
Хороша якість дорожнього полотна в прямому сенсі налагодить зв'язок між селищами й великими населеними пунктами — буде ходити більше автобусів, а місцеві фермери зможуть продавати свою продукцію на ринках в інших містах.
«Я бачу ці території тільки внаслідок самозайнятості. Я сподіваюся, що люди колись перестануть здавати паї та навчаться самі обробляти землю. Це набагато вигідніше. Але поки цю практику я мало бачу на сході України»,— визнає Весьолкін.
Зараз він набирає команду на новому місці та отримує необхідну документацію.
«Збираю людей тільки з місцевих. Двоє людей до мене приїдуть працювати з зайцевської ВЦА, теж переселенці. Нас, як переселенців, нічого не тримає. І все-таки тут ми у своєму середовищі — біля дому, біля війни. Все одно працюємо на контраст: хочемо показати, що наше управління прозоре, демократичне та ефективне»,
Допомагаючи переселенцям, можна допомагати всій Україні
За 7 з гаком років переселенці загартувалися. Це вже не ті люди, які в жаху бігли від обстрілів і окупації, рятуючи свої родини. Сьогодні багато хто вже твердо стоїть на ногах.
Костянтин Батозський
«Якщо схарактеризувати портрет переселенців одним словом, то це слово "перехворів". Люди, які переїхали з окупованих територій, як правило, вже пустили коріння в нових містах. У них діти пішли в школу, у багатьох діти вже народилися, у деяких на новому місці померли рідні. Ідентичність переселенців набуває складних рис», — вважає політолог і переселенець Костянтин Батозський.
Головними досягненнями для переселенців він називає отримання права голосу на місцевих виборах, введення іпотечних програм для переселенців і підтримку людей, які хочуть вступити в українські виші.
Головними досягненнями для переселенців він називає отримання права голосу на місцевих виборах, введення іпотечних програм для переселенців і підтримку людей, які хочуть вступити в українські виші.
Якщо ж говорити про те, що ще необхідно зробити, то, на думку Батозського, це повинні бути рішення, вигідні для всіх українців.
«Ми повинні знаходити рішення, які будуть працювати на єдність нації. Перше рішення — це все, що стосується нового дому. В нашій державі існує дуже багато покинутого і запущеного житла. Якщо за принципом лотереї абсолютно кожному переселенцю держава б надавала ділянку умовну, яку він може за бажанням продати, взяти під її заставу кредит або почати там жити, то це проєкт працював би й на порятунок наших маленьких міст і виручив би переселенців», — вважає експерт.
«Ми повинні знаходити рішення, які будуть працювати на єдність нації. Перше рішення — це все, що стосується нового дому. В нашій державі існує дуже багато покинутого і запущеного житла. Якщо за принципом лотереї абсолютно кожному переселенцю держава б надавала ділянку умовну, яку він може за бажанням продати, взяти під її заставу кредит або почати там жити, то це проєкт працював би й на порятунок наших маленьких міст і виручив би переселенців», — вважає експерт.
Друге і не менш важливе: поліпшити все, що стосується правил перетину КПВВ.
«Зрозуміло, що окупаційна влада не пускає людей в Україну. Але ось держава влаштувала ЦНАПи на КПВВ, які зараз не працюють, тому що люди не їдуть. А люди не їдуть, бо ЦНАПи не працюють. Виходить замкнуте коло. А якби ми наблизили [до лінії розмежування] не тільки державні послуги, а також і медичні, то люди б до нас їхали», — переконаний Костянтин Батозський.
«Зрозуміло, що окупаційна влада не пускає людей в Україну. Але ось держава влаштувала ЦНАПи на КПВВ, які зараз не працюють, тому що люди не їдуть. А люди не їдуть, бо ЦНАПи не працюють. Виходить замкнуте коло. А якби ми наблизили [до лінії розмежування] не тільки державні послуги, а також і медичні, то люди б до нас їхали», — переконаний Костянтин Батозський.
КПВВ "Новотроїцьке"
Третє: допомогти переселенцям з працевлаштуванням на українських підприємствах.
«Ми, як держава, повинні вирішити, чи потрібні нам наші громадяни в окупації, як фахівці? Тому що, якщо чесно, в Україні вже відчувається нестача кваліфікованих кадрів. якби держава допомагала працевлаштовувати переселенців з довгостроковою перспективою, це було б важливим кроком», — робить висновок Батозський.
«Ми, як держава, повинні вирішити, чи потрібні нам наші громадяни в окупації, як фахівці? Тому що, якщо чесно, в Україні вже відчувається нестача кваліфікованих кадрів. якби держава допомагала працевлаштовувати переселенців з довгостроковою перспективою, це було б важливим кроком», — робить висновок Батозський.
~
Як бачимо, переселенці дійсно можуть змінювати світ навколо себе на краще: вони беруть участь у формуванні нових законопроєктів, створюють прецеденти в житловій сфері та готові братися за поліпшення прифронтових селищ, не боячись нових викликів. Так ВПО стають саме тією рушійною силою, яка потрібна для розвитку країни.
Проєкт реалізується онлайн-виданням "Східний Варіант" за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
Підписуйтесь на телеграм канал Східного варіанту
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
18983
