Немає житла — створи сам. Як переселенці у Вінниці менш ніж за два роки збудували будинок на 105 квартир

Юрій Зиков — переселенець з Горлівки. У 2014 році він разом з родиною переїхав до Вінниці, сподіваючись, що це ненадовго. Коли стало зрозуміло, що війна триватиме не місяць і не рік, Юрій вирішив взяти ініціативу у свої руки та побудувати для своєї родини нове житло у Вінниці. І не тільки для родини, а ще для 105 родин-переселенців і учасників АТО.

Рішенням для непростого житлового питання став кооперативний будинок. Землю для будівництва переселенці отримали наприкінці 2020 року, а зараз, у липні 2022, вже його вже завершено. Залишилося лише провести оздоблювальні роботи та під'єднати будинок до комунікацій. А потім люди отримають такі омріяні ключі від своєї нової домівки.

Східний Варіант дізнався, скільки коштує будівництво такого будинку з нуля, з якими складнощами доводиться стикатися, і розповідає про успішний досвід втілення цього рішення.

У чому проблема?

Міжнародна організація з міграції нарахувала в Україні понад 8 млн внутрішньо переміщених осіб станом на початок травня цього року. До початку повномасштабного вторгнення росії, за даними Міністерства соціальної політики, кількість ВПО становила майже 1,5 мільйона осіб. Зараз у медіа їх називають «першою хвилею переселенців».

За 8 років влада так і не зуміла знайти ідеального розв'язання житлового питання для переселенців, що залишили свою домівку на окупованих територіях. Були різноманітні програми, як от «Будівництво на селі», а також пільгове кредитування для ВПО та учасників АТО від Держмолодьжитла, а також програма «Доступне житло».

Ці програми лише частково розв'язували проблему, тому що часто були недоступні переважній більшості переселенців. У деяких містах вимушеним переселенцям дарували ключі від квартир, але, це, як правило, були представники бюджетних сфер — лікарі, вчителі, представники силових і правових структур.

Яке рішення?

Юрій Зиков — переселенець з окупованої Горлівки. У 2014 році він, його дружина і троє їхніх дітей переїхали до Вінниці. Хотіли перечекати активну фазу війни та після деокупації повернутися у Горлівку під українським прапором. Коли стало зрозуміло, що росія міцно вчепилася в окуповані території й окупація триватиме не один рік, Юрій почав шукати рішення.

У 2015 році Юрій Зиков разом з однодумцями зареєстрував громадську організацію «Спільна справа». На той момент у Вінниці було зареєстровано 17,5 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

Кооперативний будинок / Фото: Вікторія Мовчан

«Для того, щоб переселенці, у тому числі, і ми, нормально інтегрувалися у приймаючі громади, нам потрібно постійне житло. Ми визначали, хто з ВПО планує залишатися у Вінниці та провели для них анкетування, щоб зрозуміти, як вони бачать для себе вирішення житлового питання», — каже Юрій.

Найкращим варіантом виявилося кооперативне житло. У 2017 році він разом з іншими ВПО відкрив житлово-будівельний кооператив «Спільна справа».

Як це працює?

Спочатку Юрій Зиков звернувся до міської ради Вінниці з проханням допомогти — виділити землю під будівництво. Щоб досягти результату, переселенці привертали до своєї проблеми увагу усіма законними методами, в тому числі виходили на мітинги. Один з них був дуже гучним і розлетівся місцевими та всеукраїнськими медіа.

31 січня на сесії міської ради депутати проголосували за виділення земельної ділянки під будівництво житла для переселенців. Земля була виділена в оренду на три роки поза конкурсом.

Переселенці на акції за право голосу / Фото: сторінка Юрія Зикова в Facebook

Також міська рада профінансувала розробку проєктно-кошторисної документації. Це коштувало 1,1 млн гривень.

«Спільна справа» діяла максимально прозоро: провела тендер на розробку проєкту і потім ще один тендер на саме будівництво. Вартість будівництва семиповерхового будинку склала 61,5 млн гривень.

Будівництво на етапі формування фундаменту / Фото: сторінка ГО «Спільна справа» в Facebook

Ще на початковому етапі майбутні мешканці будинку мали визначитися, у якій квартирі вони хочуть жити та покупку якої можуть собі дозволити. Виходячи з цього було розрахована кількість квартир — 105 — і їхня кімнатність. Відтак, у будинку близько 60% однокімнатних квартир, 30% — двокімнатних і 10% трикімнатних. Розмір найменшої квартири — 35 м2.

Завдяки тому, що грошовим фондом на будівництво завідує ГО «Спільна справа», це робить систему внесків більш гнучкою. Наприклад, комусь з переселенців зручно робити внески кожний місяць, а хтось навпаки робить один великий внесок наперед.

«Ми просто проговорюємо варіанти, які зручні людям, і накладаємо їх на графік виплат нашій будівельній компанії», — каже Юрій.

Візуалізація проєкту / Фото: сторінка ГО «Спільна справа» у Facebook

Зараз ціна одного квадратного метра — 9 тисяч гривень. Вона, за словами Юрія, на 30-40% нижче ринкової. Цього вдалося досягти завдяки декільком чинникам.

Перший — міська рада виділила землю. ГО не довелося брати участь в аукціонах на купівлю землі.

Другий — немає корупційної складової. Люди будують житло самі для себе, тому їм невигідно, щоб цінник підвищувався.

Третій — немає комерційної складової та мети заробити на продажі квартир.

Так зараз виглядає будинок / Фото: сторінка Юрія Зикова у Facebook

Ще один важливий момент: переселенці створили будівельно-монтажну компанію «Спільна справа», яка приймає на роботу переселенців. Тобто, люди самі собі будують житло і при цьому заробляють гроші, які, знов таки, можуть вкладати у будівництво будинку.

«Монтажем вікон у будинку займались люди з нашого ЖБК, а біженці з Херсону штукатурили під’їзди», — каже Юрій.

А це точно працює?

«Спільна справа» планувала здати будинок в експлуатацію до 31 травня цього року. Але повномасштабна війна сильно вплинула на різні сфери й, в першу чергу, на ціни.

Юрій наводить простий приклад: коли будівництво тільки починалося, тонна металу коштувала 18 тисяч гривень, а зараз — 50 тисяч.

Через це процес дещо «буксує». До того ж, частина учасників житлово-будівельного кооперативу була призвана до військової служби на захист України.

Вид з вікна однієї з квартир / Фото: зі сторінки Юрія Зикова у Facebook

А головна проблема зараз: підключення будинку до комунікацій, щоб жителі були з водою, світлом і газом. Це коштує близько 17-18 млн гривень. Знайти таку суму за один раз переселенцям дуже важко.

«Ми розглядаємо будь-які варіанти допомоги. Ми зверталися до міста, до області, до Мінреінтеграції, до різних міністрів, що займаються тематикою переселенців, до Офісу Президента. Чекаємо звідкись відповідь», — каже Юрій і додає, що переселенці у Вінниці та так зробили більше своїх можливостей.

Скоріш за все, ціна за квадратний метр виросте через зростання цін на матеріали і необхідність під'єднати комунікації. Але Юрій завіряє, що вона все одне буде нижче ринкової.

Неможливо не сказати і про силу, з якою Юрій вірить у цей проєкт. Адже Україна воює проти росії вже п’ятий місяць. росія цинічно обстрілює житлові будинки, дитячі садки, школи та інші об’єкти цивільної інфраструктури. Багато будівельних проєктів в Україні стали на павзу на час активної війни через небезпеку руйнувань.

Фото: зі сторінки Юрія Зикова у Facebook

«Усі цього бояться. Але зима близько. Я до церкви пішов, свічку поставив і попросив Бога, щоб він нас зберіг. І ми робимо свою справу далі. Ми не можемо розуміти, що в орків на думці. У нас нема вибору. Вірніше, свій вибір ми зробили у 2014 році: Україна — це наша країна. Тому ми нікуди не їдемо», — наполягає Юрій.

Також він наголошує, що подібним проєктам потрібна підтримка від держави. Наприклад, револьверне кредитування і кредити під низькі відсотки для переселенців, що прагнуть самі побудувати кооперативне житло.

«Ми пропонуємо один з варіантів вирішення проблеми для економічно активних переселенців і для бізнесу. Зараз у переселенців три шляхи: виїхати за кордон назовсім, якось виживати в Україні або повернутися на окуповані території й стати заручником російських фашистів. Питання житла для переселенців — стратегічне. Людей, що повернуться в окупацію, одразу мобілізують, дадуть зброю “в зуби” і відправлять воювати проти України. Тому людям потрібно дати перспективу — як жити», — резюмує Юрій Зиков.

Ще більше корисних рішень

✅ У Львові вирішили запустити програму із закупівлі квартир для переселенців. Житло надаватиме безкоштовно у тимчасове користування на строк до одного року.

✅ Поряд з бізнес-парком у норвезькому місті Влардінген буде побудований житловий район для прийому майже 800 українських біженців.

✅ В Київській області побудують 560 будинків та викуплять 2000 квартир для українців, які втратили житло внаслідок російської агресії.

✅ Все вищезазначене не означає, що ви не можете отримати компенсацію за зруйноване житло. Східний Варіант зібрав поради юристів, як довести, що ваше житло на окупованій території справді зруйноване.

Последние новости

  • Суспільство

Євген Світличний: досьє керівника Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району

Світличний Євген Юрійович родом з Луганщини. Має економічну та юридичну освіту. Працював у банківських установах,… Read More

4 години назад
  • Суспільство

Розвивати національне виховання. Як у Києві працює Освітній хаб "Донеччина

В Україні для переселенців із Донецької області працюють не лише хаби гуманітарної допомоги. З листопада… Read More

5 години назад
  • Війна з РФ

"Дроти висять, світло живе саме по собі": ситуація з електропостачанням на ТОТ сходу України

Мешканці та мешканки тимчасово окупованих територій сходу України цілу зиму потерпали від постійних відключень світла… Read More

7 години назад
  • Війна з РФ

"Крейда" замість ліків: дефіцит медикаментів на тимчасово окупованих територіях сходу України

Окупанти не в змозі забезпечити місцеве населення базовими потребами для виживання. З кожним днем загострюється… Read More

8 години назад
  • Війна з РФ

Позивний "Гаєчка": війна очима військової медикині з Донеччини

35-річна військова медикиня Галина Сєвєріна з позивним «Гаєчка» зустріла 24 лютого 2022 року в Слов’янську.… Read More

12 години назад
  • Спільнота Відновлення
  • Суспільство

"Моє хобі перетворилося у роботу, яку я люблю": як донеччанка створює розписні шовкові вироби в Ірпені

Світлана Рибалко — родом зі Словʼянська. Вже понад 18 років вона створює розмальовані шовкові хустки,… Read More

1 день назад

This website uses cookies.