Поза зоною досяжності: що відбувається зі зв'язком в ОРДЛО
Проблеми з мобільним зв'язком на непідконтрольних територіях існують усі 8 років війни. Останнім часом ситуація погіршилася. З осені місцеві жителі скаржаться на постійні збої або відсутність мережі. Самопроголошена влада обіцяє: вже з нового року все налагодиться і зв'язок повернеться. Але чи це так?
До 2014 року на Донбасі стабільно працювали три основні оператори мобільного зв'язку: «Водафон», «Київстар» та «Лайф». З початком бойових дій їхні представники залишили регіон. Офіси та відділення закрилися, більшість операцій здійснювалися в режимі користувача. Продовжують дію старі тарифи, якість мобільного інтернету не розвивається.
Через пів року після початку бойових дій перестав працювати «Київстар», через два роки «Лайф». Перебої зі зв'язком стали стабільністю.
Зв’язку немає
Мешканці окремих районів Донбасу скаржаться на відсутність нормального зв'язку. Обурення демонструють навіть у телевізійних сюжетах місцевих пропагандистів. У соціальних мережах, під публікаціями з черговими обіцянками так званої влади виправити ситуацію, тривають активні обговорення.
Люди з багатьох тимчасово окупованих міст пишуть про відсутність мобільного інтернету, неможливість додзвонитися.
Ситуація за фактом
На окупованих територіях діє місцевий мобільний «Фенікс». Бойовики створили його на базі віджатих потужностей «Київстар».
Також жителі ОРДЛО користуються «Водафоном», це єдиний український оператор, що залишився. Але в доступі не всі пакети послуг та якість зв'язку залишає бажати кращого.
Представники «Водафон» кажуть, що співробітники не мають доступу до технічного обладнання в ОРДЛО. Техніку вже 8 років не модернізували. Стан зв'язку залишається «довоєнним». У серпні звучала інформація, що «Водафон» припинить роботу на непідконтрольних територіях. За даними наших власних джерел, додзвонитися у Донецьк та Луганськ цілком реально.
На непідконтрольній частині Луганщини кілька операторів. Усі вони, нарівні з «Феніксом», існують для внутрішнього користування. Дзвінки в Україну вважаються міжнародними та коштують недешево.
Проблема з мобільною мережею в ОРДЛО має неабияке значення. Крім підтримки зв'язку з рідними по той бік лінії фронту, до українських номерів прив'язані банки та інші установи. Усе це значно ускладнює життя місцевих жителів.
Що кажуть бойовики
Щоразу окупаційні адміністрації називають нові причини збою зв'язку. Найпоширеніші «відмазки» це зношене обладнання та занадто велике навантаження. З останнього: у всьому винен коронавірус — дуже багато людей пішли на карантин. Також нібито багато хто повернувся або переїхав до ОРДЛО. Мережі не справляються.
«Проблеми зі зв'язком спостерігаються через збільшення навантаження на мережу зі збільшенням абонентської бази. Також це відчувається, коли люди йдуть на карантин — збільшується кількість розмов, активних користувачів мобільного інтернету», — заявив так званий директор департаменту з контролю електрозв'язку та телекомунікацій «Міністерства зв'язку ДНР» Владислав Сугак.
Нові обіцянки
14 грудня бойовики прокоментували проблеми із покриттям з початку осені. Вони заявили про первинну заміну ядра мережного зв'язку в листопаді, що нібито мало поліпшити мережу «Фенікса».
За словами так званого директора «Республіканського оператора зв'язку» Миколи Хардікова, станом на 2019 рік в ОРДО працювало 80 станцій 4G. Нібито за останній рік було збудовано 60 базових станцій. Ще 25 окупанти обіцяють ввести в експлуатацію.
«Ми підозрювали, що буде таке глобальне зростання абонентської бази. І з 2020 року ми розпочали опрацювання мережі, збільшення її потужності тощо. Було впроваджено пілотні проєкти в таких містах як Ясинувата та Макіївка. До кінця 2022 року ми сподіваємось довести покриття 4G практично до 100%», — заявив Хардіков.
Формулювання «новий рік подарує абонентам можливість користуватися зв'язком у звичайному режимі» викликало бурю емоцій у місцевих жителів у соціальних мережах.
Є думка, що погіршення зв'язку українського оператора — це цілеспрямована стратегія бойовиків. З одного боку, щоб отримати економічний зиск від переходу людей на місцевий зв'язок. З іншого і найважливішого — віддалення територій від великої України.
Рано чи пізно мережа стане застарілою та українським операторам нічого не залишиться як зовсім відмовитись від обслуговування окупованих територій. Це і є головною метою російських окупантів.