Про що не можна мовчати. Хто може допомогти жертві домашнього насильства на Донбасі
Бойові дії, а потім карантин спровокували сплеск домашнього насильства. Дізналися, де шукати підтримку в Донецькій і Луганській областях
За статистикою, понад 20% осіб, які пережили насильство, потребують соціально-психологічної допомоги та тимчасового притулку. За даними 2020 року, кількість жінок у віці 15-49 років в Україні, які щорічно страждають від фізичного та сексуального насильства, становить 1,1 мільйона.
У Донецькій області за попередній рік на прояв домашнього насильства в служби поскаржилися понад 7700 осіб. Більшість звернень надійшло від жінок — 7127, від чоловіків зафіксовано 624 звернення, від дітей — 23. Серед міст найбільша кількість звернень припадає на Маріуполь — 1150. Потім в трійці «антилідерів» йдуть Слов'янськ (915 звернень) та Торецьк (670). З введенням карантину динаміка тільки погіршилася. Жертви домашнього насильства залишилися зі своєю бідою сам на сам 24/7.
Де знайти захист
Перший на Донбасі притулок для жінок, які постраждали в результаті гендерного насильства відкрився за підтримки Європейського Союзу в Слов'янську 3 роки тому. Цілодобовий центр розрахований на 60 000 населення. Тут надають соціальну та юридичну допомогу, працюють спеціалізовані психологи. Допомогу в центрі можуть отримувати не тільки жительки Слов'янська, а й усього Донбасу.
Адреса центру не розголошується задля безпеки жінок. Туди можна потрапити через правоохоронні органи або мобільні бригади соціально-психологічної допомоги. Коли жінка потрапляє до центра, вона підписує договір про нерозголошення адреси притулку.
Зовні це звичайний будинок, без будь-яких вивісок. Броньовані двері, решітки на вікнах і сигналізація — все заради безпеки підзахисних. Усередині сучасний ремонт, кілька спалень для жінок і їхніх дітей, кухня, вітальня, дитяча зона.
За правилами, після приїзду жінку реєструють. З собою бажано мати паспорт, ідентифікаційний код та свідоцтво про народження дитини. Якщо документів немає, юристи центру допоможуть їх відновити. З кожним індивідуально працює психолог.
Діти, які прибули з мамою, не відстають від навчання. Кожен притулок співпрацює з певними школами та дитячими садками.
Зв'язатися з притулком в Слов'янську можна за телефонами: 102, 093 379 20 91, 099 366 63 29.
Шелтери Донецької та Луганської областей
На Донбассе таких центров несколько: 3 круглосуточных в Славянске, Мариуполе, Мирнограде и 3 дневных в Славянске, Мариуполе, Новогродовке (Донецкая область) и 1 в Рубежном (Луганская область).
Социальный приют (шелтер) для жертв домашнего насилия в Мариуполе открылся в конце ноября 2017 года. Он может принять до 10 женщин и детей одновременно. Как и в других центрах, здесь проводят психологические тренинги и семинары по трудоустройству, помогают пережить травмы и адаптироваться в социуме.
Звернутися можна за телефонами 102, (0629) 470-476 — відділ у справах сім'ї, 096 459 00 08 — мобільна бригада соціально-психологічної допомоги; (0629) 33-11-11 — служба у справах дітей.
А ось як виглядає центр в Мирнограді. Двері цілодобового шелтеру відкрилися в листопаді 2020 року.
Одночасно тут можуть проживати 14 жінок: 10 стаціонарних місць, 4 додаткових місця і 2 дитячих ліжечка для матерів з немовлятами.
Більшу частину притулку займає спальний блок. 5 кімнат повністю готові для зустрічі постояльців.
Зв'язатися можна за телефоном гарячої лінії — 099 518 40 20, або ж за номером 102.
У Луганській області такий притулок один — в Рубіжному, відкрився у вересні 2020 року.
Він розрахований на перебування 15 жінок, зокрема жінок з дітьми. Звернутися можна за телефонами 102, 099 326 42 41, 093 949 54 39.
Умови у всіх шелтерах однаково комфортні. Крім допомоги психологів і юристів тут можна отримати медичну допомогу. Всі центри оснащені всім необхідним: меблями, технікою, продуктами, засобами гігієни, одягом, усіма необхідними побутовими приладами.
Правозахисники кажуть: жінки не вірять в те, що їх права будуть відновлені та бояться розголосу. Багато хто не звертається в поліцію, або не заявляють про порушення своїх прав, тому що вони не вірять в те, що їм буде надана допомога. Що людина, яка порушила їх права, буде притягнута до відповідальності. На жаль, страх громадського заперечення і публічної оцінки «що ж скажуть люди» перемагає.
Яким буває домашнє насильство?
Насильство це не тільки побиття. Якщо вас принижують, забороняють що-небудь робити, з ким-небудь спілкуватися, забирають документи або гроші — це теж насильство і ви можете звернутися за допомогою.
Є кілька форм домашнього насильства: фізичне, психологічне, сексуальне та економічне. Всі дії, які під них підпадають, перераховуються в Законі України про запобігання та протидію домашньому насильству.
Фізичне найбільш видиме для оточення, адже побої залишають сліди на тілі. Від синців і подряпин до переломів і більш серйозних травм. Якщо ви терпите вдома побиття, то подумайте: б'є НЕ значить любить. Рано чи пізно агресор може «не розрахувати» силу та емоції й побої можуть перетворитися на вбивство. Від такого результату не застрахований ніхто.
До фізичного насильства також відносяться ляпаси, удушення, штовхання, позбавлення їжі, відмова надати допомогу в разі хвороби або надзвичайної ситуації, залишення в небезпечному місці, обмеження свободи дій і пересувань.
Не менш страшне психологічне. Саме з нього починається кожен з видів насильства. Людину ображають, принижують, використовують нецензурну лексику, загрожують. Все це не обов'язково може відбуватися на підвищених тонах. Тероризувати морально можна спокійним монотонним голосом.
До психологічного насильства належить також шантаж, ігнорування почуттів і інтересів, образа захоплень і цінностей, маніпулювання і контроль: з ким спілкуєтеся, що надягаєте, куди йдете і так далі. Головне вчасно відстежити такі «перші дзвіночки» стосовно себе і не допустити погіршення.
Економічне насильство це коли ви стаєте повністю залежні від агресора. Вам забороняють самостійно розпоряджатися коштами, купувати продукти та ліки, забирають зароблені гроші, виганяють з дому, знищують речі та майно, погрозами вимагають гроші або цінності, перекладають борги.
Сексуальним насильством вважається примус до статевих стосунків (зґвалтування). Це слово більшість людей асоціює з маніяком, що нападає на незнайомих людей в підворіттях і парках. Насправді поняття «сексуальне насильство» набагато ширше і часто зустрічається навіть в сімейному житті. Вас не повинні змушувати займатися сексом коли й де ви самі цього не хочете, робити це так, як вам не подобається. Якщо вас проти вашої волі змушують дивитися порнофільми, повторювати їх сценарії, надягати рольові костюми — це сексуальне насильство.
Як кажуть психологи, одна з причин агресії це невпевненість і нереалізованість. Це компенсується шляхом фізичного або психологічного насильства над іншою людиною. Найчастіше так роблять чоловіки-агресори над жінками або дітьми. У жіночих руках проти сильної статі частіше виявляється зброя морального тиску. «Мало заробляєш», «погано працюєш», «ти невдаха» та інші приниження. Також жінки часто можуть використовувати дітей для контролю над колишнім або нинішнім чоловіком.
Домашнє насильство — це свідома систематична поведінка. Найчастіше до жертви застосовуються кілька форм агресії. Їх не завжди вдається розпізнати відразу, але терпіти моральний тиск, чекати поки на тебе піднімуть руку категорично не можна. Це загрожує серйозними наслідками, над якими доведеться ще довго працювати з психологом.
Захист за законом
У вересні минулого року вперше українка виграла в Європейському суді з прав людини справу, яка стосується домашнього насильства.
За інформацією Українського жіночого фонду, мама чотирьох дітей Ірина Левчук боролася за те, щоб виселити зі спільної квартири колишнього чоловіка. Він сильно пив, скандалив і погрожував дітям. При цьому у всіх судових інстанціях в Україні жінка програла. На думку українських суддів, право людини на житло важливіше. Після більш як двох років розгляду справи Ірина звернулася до ЄСПЛ.
Україна одна з країн, які підписали 2011 року Стамбульську конвенцію про запобігання насильства щодо жінок та домашнього насильства. Однак досі не ратифікувала документ.
У січні 2019 року в Україні набув чинності новий закон, який криміналізує домашнє насильство. Він передбачає покарання за рішенням суду у вигляді громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі до 2 років. Також поліціянти можуть виносити людині, яка вчиняє насильство, терміновий заборонний припис на термін до 10 діб, щоб він покинув місце спільного проживання для безпеки потерпілих і не спілкувався з ними.
Важливою зміною стало розширення кола осіб-агресорів. Раніше домашнє насильство фіксувалося тільки в офіційно зареєстрованих сім'ях. Тепер покарання можуть понести не тільки чоловіки/дружини, але і співмешканці, колишнє подружжя, прийомні батьки, опікуни, брати, сестри та далекі родичі.
24 лютого, Кабінет міністрів України затвердив державну соціальну програму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі до 2025 року. У ній передбачається вдосконалення вже наявної системи: системне реагування на насильство; забезпечення постраждалих комплексними та соціальними послугами. Також передбачено підвищення рівня обізнаності про домашнє насильство і створення єдиного підходу для розвитку притулків і відповідної інфраструктури для постраждалих від домашнього насильства.
Куди звертатися за допомогою?
Допомогти у важкій ситуації можуть благодійні фонди. Один з них «Слов'янське серце». Фонд є виконавчим партнером Агентства ООН у справах біженців, співпрацює з різними міжнародними організаціями та посольствами. Заснований вимушеними переселенцями 2014 року.
У фонді працює три мобільні бригади, які виїжджають у випадках домашнього насильства. До їх складу входять соціальний працівник, психолог і юрист. Щоб викликати бригаду, телефонуйте або пишіть в будь-який месенджер в «Слов'янське серце» за телефоном 0500368665.
Щоб оперативно реагувати на випадки домашнього насильства в Міністерстві внутрішніх справ розробили чат-бот в Telegram @police_helpbot. Він може:
- допомогти викликати служби допомоги (поліцію і швидку допомогу);
- роз'яснити, що таке домашнє насильство і як протидіяти цьому явищу, повноваження органів та установ, що здійснюють заходи щодо запобігання домашнього насильства;
- надати контакти інших служб допомоги;
- переадресувати на фахівців юридичної допомоги, які проконсультують в онлайн-режимі.
Чат-бот краще активувати заздалегідь, щоб встигнути зреагувати в екстреній ситуації.
Також можна отримати консультацію або психологічну допомогу за телефоном.
- Гаряча лінія для постраждалих від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за статевою ознакою, насильства проти дітей: 1547.
- Національна гаряча лінія 0 800 500 225, 116 111 (з мобільного)
- Національна гаряча лінія із запобігання домашнього насильства 0 800 500 005, 116 123 (з мобільного)
- Гаряча лінія безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово)
Донецька область:
- Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Фонду ООН в області народонаселення та Українського фонду громадського здоров'я:
- Бахмут 066 076 02 36 (Олена)
- Волноваха 063 026 93 21 (Наталія), 099 366 63 12 (Ольга)
- Костянтинівка 099 366 63 28 (Марина), 093 310 82 17 (Анастасія)
- Краматорськ 099 366 63 48 (Анна), 099 006 02 92 (Олена)
- Селидове 093 310 78 29 (Наталія)
- Слов'янськ 093 379 20 91 (Єлизавета), 099 366 63 29 (Марина)
- Гаряча лінія з протидії домашньому і гендерно зумовленому насильству БФ «Слов'янське серце» 050 036 86 65 (цілодобово, анонімно)
- Донецька обласна мобільна бригада соціально-психологічної допомоги: (0626) 66 49 85
- Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги в Маріуполі 096 459 00 08
- Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги в Лимані: (06261) 2 71 96
- Донецький обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Слов'янськ, вул. Вільна, 7а, тел. (0626) 66-49-85
- «Телефон довіри» ГО «Людина в біді», психологічна підтримка: 0 800 210 160 (цілодобово)
Луганська область:
- Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Фонду ООН в області народонаселення і Українського фонду громадського здоров'я:
- Кремінна 063 026 29 73 (Артем)
- Новоайдар 099 366 64 43 (Ігор), 097 824 20 22 (Інна)
- Попасна 093 949 54 52 (Римма), 099 328 25 06 (Олена)
- Рубіжне 093 949 54 39 (Христина), 099 326 42 41 (Юлія)
- Сєвєродонецьк 063 33 58 551, 050 475 83 115 (Наталія), 050 231 47 54 (Олена)
- Станиця Луганська 099 366 63 11, 097 824 20 51 (Юлія)
- Регіональна «гаряча» лінія з питань запобігання та протидії домашньому насильству і дискримінації за ознакою статі 066 915 72 00
Графік роботи: понеділок – п'ятниця з 08:00 до 17:00 (перерва з 12:00 до 13:00).
- Луганський обласний центр соціально-психологічної допомоги: Сєвєродонецьк, вул. Новикова, 15б. Телефон 066 747 75 82
- Луганський обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді: Сєвєродонецьк, вул. Федоренка, 41. Телефон: (06452) 4-04-33