Напад Росії, про який говорить розвідка: чого чекати Донбасу

Про те, що Російська Федерація готується завдати чергового військового удару по Україні, повідомили спочатку американські, а потім й українські розвідники. Причиною для цього стало скупчення військової техніки РФ біля українських кордонів та так звана міграційна криза на білорусько-польському кордоні, яка, на думку експертів, може бути відволікаючим маневром. 

Аналітики зі східної України, які тривалий час вивчають агресію РФ на Донбасі, добре знають схильності північного сусіда. А тому «Східний варіант» поцікавився їх думкою щодо реальності чергового нападу РФ, а також пригадав, коли ще цього року українцям доводилося говорити про нову атаку росіян.

Що говорять розвідники і як реагує світ

Активно говорити про нову атаку РФ в Україні почали, коли Голова головного управління розвідки Кирило Буданов в інтерв'ю американському виданню Military Times зазначив про 92 тисячі військовослужбовців, які РФ розмістила біля українських кордонів. 

За словами Буданова, атака росіян може охоплювати авіаудари, артилерійські та бронетанкові атаки, а також повітряно-десантні атаки в Одесі та Маріуполі. Менше вторгнення українська розвідка очікує через Білорусь.

Крім всього іншого, Буданов назвав навіть приблизний період, коли Росія може знову атакувати українські кордони — січень-лютий наступного року. Буданов при цьому додав, що холодна погода «не буде проблемою» для них. 

Раніше українські військові пояснювали велике скупчення російських військ спільними навчаннями Росії та Білорусі під назвою «Запад». Вперше про них зазначив президент України Володимир Зеленський ще 10 листопада. 

Майже через тиждень після цього на сайті МЗС Франції з’явилося повідомлення про те,  що Франція та Німеччина застерігають Росію від нового нападу на Україну. 

Сполучені штати своєю чергою передали своїм європейським партнерам по НАТО дані власної розвідки. Вони практично не відрізняються від того, що озвучив Буданов. Однак, як повідомляє видання New York Times з посиланням на власні джерела в уряді США, штати не вважають, що Росія вже визначилась та готова нападати на Україну. Однак, до таких скупчень військових у США «ставляться серйозно і не вважають, що це блеф». 

Тут назріває питання: а чи готові міжнародні партнери України допомогти у разі нападу, чи все обмежиться лише заявами?

Відповідь поки є лише від Британії. Як повідомляє британське видання Mirror, країна готова направити до України від 400 до 600 своїх військових. 

«Їхнє спорядження готове, вони можуть летіти в Україну», — йдеться у повідомленні. 

 Також там зазначають, що британські військові можуть приземлитися, або висадитися з парашутами. «Вони готові до обох варіантів».

Експерти зі сходу: «Росія піде настільки далеко, наскільки їй дозволять»

Як зазначив у коментарі «Східному варіанту» співзасновник Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» Олег Саакян, концентрація військ з боку Росії об’єктивно відбувається. На його думку, вона це робить з кількох причин: 

• по-перше, аби продемонструвати міжнародним партнерам України, що вони не здатні домовитися і реально відреагувати на ризики чергового нападу Росії. Це може створити ореол безпорадності та незахищеності України. Однак. поки міжнародна спільнота реагує на ризики;
• по-друге, аби підвищити соціальну напругу в Україні та тривожність людей.  «На тлі інших криз всередині країни, це може викликати ситуацію ідеального шторму», — вважає політолог;
• по-третє, Росія жонглює військовим фактором разом з мігрантською кризою та «Північним потоком-2» задля отримання можливостей вести перемовини і торгуватися. Саакян називає це “шаховими дошками”, і залежно від того, що запропонують Росії на одній з них,  вона буде готова поступитися чимось на іншій.

Частина українських експертів звернула увагу на те, що дестабілізацією українське військове керівництво називає з-поміж іншого так званий «вагнергейт» — хвилю громадського обурення щодо зриву владою операції із затримання бійців «Вагнера» в Білорусі. 

Мовляв, влада таким чином хоче відвернути увагу від негативу у власний бік та змістити акцент на можливість російського нападу. 

Олег Саакян говорить, що при всіх подібних здогадках реальність загрози відкидати не можна. 

«Росія спеціально багато разів блефувала, але відводила війська, залишаючи техніку біля кордонів. Сьогодні вони сконцентрували доволі серйозні потужності та направду, ризики зростають. Потрібно враховувати, що для РФ війна є непересічним способом для ведення їх геополітичних рішень. Росія не та країна, для якої існує якийсь моральний чи інший запобіжник розв’язанню воєн. Вони їх розв'язували як всередині країни, так і назовні. Як прихованими терористичними методами, так і вбивствами закордоном. Тому сподіватися на те, що Росія виключно блефує — означає тішити себе ілюзіями. Росія піде настільки далеко, наскільки їй дозволять», — зауважив політолог. 

«Східний варіант» попросив Олега Саакяна з досвіду дослідження російської агресії назвати основні маркери, які можуть говорити про реальність загроз. Він назвав такі:

• комплекс заходів, пов'язаний зі створенням дипломатичної завіси, коли створюються інші кризові точки; — спостерігається (Північний потік-2, міграційна криза)

• переналаштування на специфічний наративний лад пропагандистських медіа, як підготовка російського суспільства до війни; — спостерігається

• підтягування мобільних шпиталів, мобільних крематоріїв під час навчань. Оскільки розгортання таких обєктів — процес не легкий, то сенсу їх розгортати під час навчань немає; — не повідомлялося

• облаштування інженерних споруд; — не повідомлялося

• введення специфічних правових режимів біля кордону або наявність ситуацій, коли місцеві органи влади попереджають населення про можливі навчання там, де ці навчання не зареєстровані; — не повідомлялося

«Насправді ми весь час живемо, будучи готовими до агресивних дій з боку Російської федерації. І сказати, що зараз є якісь специфічні маркери, крім пересування військ і заяв на дипломатичному рівні, не можна», — резюмував Олег Саакян. 

Експертка Національного інституту стратегічних досліджень Юлія Каплан вважає, що люди, які живуть на підконтрольній території, але поблизу лінії розмежування, потребують інформації від української влади про те, як вона планує захищати свої території. 

Поведінка Російської Федерації, яка викликає занепокоєння в наших спецслужб, може бути, на думку Юлії, частиною глобальної політики Росії. 

«Цілком можливо, що це один з важелів зовнішньої політики по відстоюванню власних інтересів», — зазначила Юлія Каплан.

Цього року щонайменше двічі повідомлялося про підготовку нападу РФ — як це було

Дійсно, в українському інформаційному просторі цього вже не вперше з’являється інформація про можливість чергового нападу Росії. 

На початку квітня ЗМІ заговорили про можливі загострення. Тоді також повідомлялося, що свої війська РФ збирає біля українських кордонів під виглядом військових навчань. Тодішній головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак зазначав про 60 тисяч військових, нібито готових до нападу. 

«Останнім часом під виглядом навчань Росія нарощує війська поблизу кордону України — на півночі, сході та півдні. Всього очікується додатково зосередження до 25 батальйонних тактичних груп, що в сукупності з уже існуючими поблизу кордону створює загрози військовій безпеці держави», — говорив тоді Хомчак.

Супроводжувалася вся ця ситуація ще й загостреннями безпосередньо в зоні бойових дій та збільшенням кількості загиблих українських військових. 

Вдруге, вже без подібної конкретики, про напад Росії заговорили перед Днем Незалежності України. Тоді поширювалася версія про те, що Росія може скористатися зосередженням військової техніки в Києві та атакувати кордони. Однак, ця версія піддалася критиці з боку експертів, оскільки в Києві була лише незначна частина техніки. Напередодні святкування вже говорили лише про можливі провокації з боку Росії. 

Очевидно, те, що попередні повідомлення про напад Росії не були реалізовані, не може означати, що ситуація повториться і цього разу, однак, вважають експерти, великою мірою це залежить від того, як Україна поводитиметься під час чергових розхитувань з боку Росії.