Маріупольське хюґе. Як люди з інвалідністю створюють свічки та мило

На проспекті Будівельників 85а, серед багатоповерхових будинків скромно стоїть будівля дитячого садку. Територія обнесена забором, але де-не-де його частин не вистачає, чим користуються мешканці навколишніх будинків, коли йдуть з дому на зупинку чи навпаки.

Таких типових будівель буквою «Н» по всій країні — сотні, а може й тисячі. З 1997 року приміщення орендує громадська організація «Клуб батьків дітей і молоді з інвалідністю “Повір у себе». А вже три роки тут працює майстерня «Талант», де відвідувачі клубу виготовляють свічки та мило ручної роботи.

«Східний Варіант» відвідав майстерню та на власні очі побачив, як у її стінах створюється справжнє диво.

Кімната тисячі свічок

За дверима у невеличкій кімнаті панує атмосфера хюґе — затишного щастя у данському стилі. Слово «хюґе» походить від слова hygge, що означає «добробут». Його атрибутами вважаються свічки, теплі аромати та пледи.

Свій добробут тут і зараз створюють четверо чоловіків — Стас, Міша, Саша та Паша. Вони разом натирають на тірці парафін, фарбують дерев’яні палички, розтоплюють віск. Керує процесом пані Ляна, мама Михайла.

Усі стелажі, столи та інші поверхні заставлені свічками ручної роботи. Ось з Гербом України, а он там у вигляді чашки кави. Циліндричні, круглі, квадратні, зірки та пірамідки — здається, у цій майстерні є свічки будь-якої форми та на будь-який смак.

У кімнаті пахне медом, натуральним воском та ефірними оліями. У свічки та мило додають ароматизатори, а іноді використовують натуральні квіти та трави.

«Майстерня з’явилася десь три роки тому, у 2018 році, завдяки коштам гранту. Олена Василівна, голова громадської організації, написала проєкт. І він переміг. В Україні є схожі майстерні. Їхня головна ідея — це трудова зайнятість. Багато хто не візьме людину з інвалідністю на роботу. А тут для них панує робоча атмосфера. Особливо якщо хтось робить замовлення, тоді вони дуже-дуже вмотивовані», — розповідає координаторка міського клубу «Повір у себе» Анастасія Халіулова.

Одному з працівників майстерні, Олександру, понад 60 років. Він майже не розмовляє, але дуже уважно та скрупульозно розфарбовує деревину. Скоро вона стане частиною зимової композиції зі свічок у вигляді ялинок.

Чого не вистачає майстрам

Створення свічок — справжня магія. Магія затишку і творчості. Михайло швидко натирає парафін на звичайній кулінарній тірці. В результаті виходить білосніжна стружка, схожа на сніг. Стас набирає стружку у ковш і ставить на електричну піч.

Доки парафін плавиться, питаю у пані Ляни, яка керує всіма процесами у майстерні, чи потребують вони чогось. Вона соромиться відповідати, але врешті решт каже:

«У нас на печі одна конфорка згоріла і не працює. Хотілося б нову, щоб встигати робити більше замовлень».

Коли віск розтоплюються і стає повністю прозорим, Стас кличе Ляну. Ми заглядаємо у казан, Стас вказує на дрібну частку, що плаває у парафіні. Як би не він, я б її навіть не помітила.

«Стас знає, що якщо у парафін потрапить якесь, хай і маленьке сміття, то свічка буде бракована і некрасива», — пояснює Ляна. 

Вона додає у ковш білу фарбу і парафін стає білосніжним. Через деякий час його заллють у форми, й коли він застигне, то перетвориться на майбутній подарунок.

Коли майстерня тільки відкрилася, Ляна і майстри декорували пакування для подарунків — пакети та коробки. Потім перейшли на виготовлення свічок. І це усім дуже сподобалося.

«Процес виготовлення потрібно постійно контролювати, щоб ніхто не обпікся, не розлив на себе гарячий парафін і так далі. Тому тут працює і Ляна», — розповідає Анастасія.

Найкращий подарунок

Свічки та мило, зроблені у майстерні, потім продають в інтернет-магазині «Талант». Отримані гроші йдуть на закупівлю нових матеріалів і на «зарплату» працівникам майстерні. Таким чином вони відчувають свою цінність і важливість свого вкладу.

«Ми розносимо свої виробі у “Вежу”, продаємо на міських ярмарках. Зазвичай усе розлітається швидко. Зараз люди не зовсім активні, хоча до чорної п’ятниці ми зробили знижки. Сподіваємося, що до Нового року знову буде попит», — каже Анастасія і трохи помовчавши, продовжує. — «Бо вони дуже люблять усі ці штуки робити. Особливо нові».

Найбільше замовлень буває перед святами — у Міжнародний жіночий день, на Новий рік і Різдво, у Великдень та інші. Під кожне з них у майстерні існують свої набори.

«Ось свічка до Великодня. Вона виграла на місцевому конкурсі майстрів», — каже Ляна і показує мені свічку, яку майже неможливо відрізнити від великодньої випічки.

Також тут виробляють повністю крафтові набори — з натурального воску, загорнуті у бумагу,  перев’язані джутовою тканиною.

На свята, завдяки продажам майстерні, вдається заробити близько п’яти тисяч гривень. Зараз майстерня має великі плани.

«Хочемо запропонувати свої послуги весільним салонам та кафе. Цими свічками можна декорувати весілля, робити їх під смаки замовників», — каже Настя.

Не дивлячись на те, що постійного стабільного доходу у майстерні немає, майстри не просять грошей. Лише іноді у своїй групі на Фейсбуці просять принести матеріали для виробів — стрічки, бумагу, новорічні прикраси. Люди з радістю відгукуються.

«Коли ми продаємо свій товар, усе має бути красиво. Пакування коштує недешево, навіть оптом. Але ж коли ви робите подарунок, він має виглядати презентабельно і щоб не соромно було подарувати», — каже Ляна.

Нові ідеї для виробів вона бере в Інтернеті. Зізнається, що коли майстерня тільки відкрилась, усього довелося вчитися з нуля.

Періодично до майстерні приходять волонтери та проводять майстер-класи. А міські фотографи допомагають з просуванням товарів та роблять безплатну зйомку товарів.

Утім, сировина для замовлень коштує недешево. Наприклад, один тюбик фарби коштує близько ста гривень. А невеличка гірлянда-буси близько 60 гривень, її вистачає на дві-три свічки. Тим більше майстри хочуть робити все ідеально. 

На годиннику майже перша година. Майстри потроху починають розходитись на обід та по домівках. Час збиратись і мені. На прощання мені тепло машуть руками та запрошуються приходити ще. Обов’язково прийду.

Виходжу з будівлі. У моєму рюкзаку лежать три зелені свічки-ялинки. Запалю їх на Різдво, щоб створити у себе вдома атмосферу хюґе.