"Спільнота Відновлення": як Маріупольська камерна філармонія відновила свою діяльність
У 2018 році почала свою роботу Маріупольська камерна філармонія, яка є єдиною камерною філармонією в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення музична установа працювала як укриття для маріупольців від 2 днів народження до 97 років. У лютому 2023 року філармонія відновила свою роботу у Києві. Сьогодні Маріупольська камерна філармонія стала амбасадором “Спільноти Відновлення” та лауреатом відзнаки “Незламні зі сходу”. Розповідаємо історію стійкості та боротьби за українську музику.
“Спільнота Відновлення” — засноване Східним Варіантом ком'юніті незламних жителів сходу, які заново поставили на рейки свою діяльність у сфері бізнесу чи в громадському секторі. Люди, якими ми захоплюємось та про яких хочемо розповісти якнайбільшій кількості людей. Бо такі історії варті вашої уваги та підтримки. Підтримайте створення таких історій — долучайтесь до “Спільноти Відновлення” та підтримайте Східний Варіант донейтом.
***
Видатний диригент та всесвітньо відомий музикант
Василь Крячок — директор, художній керівник та головний диригент камерного оркестру “Ренесанс” Маріупольської камерної філармонії.
Музикант народився на Черкащині у 1954 році. Проте після отримання музичної освіти почав викладати в музичному училищі клас тромбона та труби у Маріуполі, тоді ще Ждановому. Це мала бути тимчасова робота, але Василь познайомився зі своєю майбутньою дружиною. З 1981 по 1988 рік пара виїжджала до Німеччини. І повернутися їм пропонували до різних міст, зокрема до Києва. Проте вони прийняли рішення повернутися до Маріуполя.
“Маріуполь був величезним промисловим гігантом. Духовності, культури та інтелігенції, на той час, там було мало. Місто було велике, близько 700 тисяч людей. Але був єдиний Металургійний інститут, де готували робітників на заводи. Тому у 1989 році вирішили започаткувати ансамбль “Старовинної музики”. Він був збудований на базі викладачів музичної школи та училища, й декількох студенів. Складався із 8 скрипалів, 2 віолончелістів, клавіріста та диригента”, — пригадав Василь Крячок.
У 2018 році була відкрита перша і єдина камерна філармонія в Україні, а саме Маріупольська камерна філармонія. А Василь Крячок став художнім директором та головним диригентом філармонії.
“У нас було 3 колективи: ми об'єдналися та зробили камерну філармонію. І хоч філармонія називалася камерною, налічувала 112 людей в штаті. Таким складом ми пропрацювали до повномасштабного вторгнення”, — розповів видатний диригент.
“В укритті Камерної філармонії в Маріуполі були люди від 2 днів народження до 97 років”
Василь Крячок пригадав, що останні 3-4 роки перед повномасштабним вторгненням рф Маріупольська камерна філармонія жила плідним життям.
“Попри те, що це металургійне місто, ми з оркестром стояли у джерела відродження духовності, культури та високої класики! Проте почалося повномасштабне вторгнення…” — розповів видатний диригент.
Зі слів Василя, він не вірив до 8 березня 2022 року, що все серйозно. Хоч вже було видно, що місто руйнують. Електроенергії із 27 лютого вже не було в Маріуполі. І люди зі східних районів, які межують із росією, почали переїжджати ближче до центру.
“Маріупольська камерна філармонія була розташована в колишньому Палаці культури. Це будівля 1950-60 років: двоскатний дах, немає плит, все на штукатурці. Є умовний льох, де ми поставили кілька лав та два десятки стільців, для того, щоб вмістити 40-50 осіб. Умовне сховище, яке насправді не врятувало б, якби влучили у філармонію. Тоді б все рухнуло та нікого не залишило у живих. Врятувало тільки те, що не влучило”, — поділився згадками про період блокади міста Василь.
Зі слів диригента, до філармонії почали приходити люди. Спочатку одна сотня, потім дві, й так до закладу культури прийшло понад 1200 людей.
“Оскільки я був директором Маріупольської камерної філармонії, то не міг усіх покинути. Люди були від 2 днів народження до 97 років. Народжувалися навіть у нашому підвалі. Бабуся своїй онучці пуповину при свічках перерізала. Поруч був розбомблений АТБ, і я відправив пошукати поруч фанеру, одяг та все, що можна накидати у візочок, щоб дитині було тепліше”, — згадує Василь.
Диригент пригадав бабусю із мікрорайону Черемушки, що за 8 кілометрів від центру міста:
“Ця жінка 10 років не ходила. Вона жила на 5 поверсі будинку, й потрапив снаряд на 9 поверх. Зрізало сходинками кут будинку. Бабуся на емоціях схопила свої милиці, скільки йшла до нас, я не знаю, понад добу. І дійшла до філармонії, прийшла в фоє, впала й більше не встала. Її переносили якийсь час, а потім вона померла”.
Директор філармонії пригадав, що серед людей були й хворі на ковід та туберкульоз. Допомагали усім. Було двоє медичних працівників, й ліки із сусідніх розбитих аптек. Були великі фляги із водою та різні продукти (сирні, м’ясні тощо), тому що на початку повномасштабного вторгнення місцеві підприємці завезли продукти та воду у Маріупольську камерну філармонію. І хоча б раз на день потрібно було нагодувати 1200 людей.
“Я не міг просто поїхати! Усіх жінок із дітьми відправив 15 березня. А я залишився, й три мої собачки. Насправді місце в льоху було розраховано тільки на працівників й працівниць філармонії, але люди все приходили, й відмовити їм було неможливо. Пригадую, як снаряд потрапив в ромський й табір, й у них все згоріло. Жінки у -12 йшли до нас в панталонах. Ноги у них були сині від холоду. Також у мене на очах потрапило в Драмтеатр 16 березня 2022 року. У філармонію почали приходили звідти люди, шоковані невістки, онуки, батьки, які втратили близьких…” — розповів диригент.
Зі слів Василя, в Маріупольській камерній філармонії зала була розрахована на 380 місць, і люди просто сиділи в кріслах. Але ніхто не спав на бетонній підлозі, познаходили фанеру й м’які речі. Люди спали на сцені, й по всіх кутах, де тільки можна.
“Я кожен ранок о 10-11 йшов на театральну площу, щоб спробувати дізнатися інформацію про можливість виїхати з міста. Повертався назад до філармонії й доносив найбільш об’єктивну інформацію. Пояснював, що ніхто нічого достеменно не знає та не гарантує безпеку, але можете спробувати”, — розповів художній директор.
Директор філармонії з болем згадує про жахи блокадного Маріуполя:
“Я жив біля драмтеатру, й до філармонії потрібно було йти у тихий час 7-10 хвилин, а після початку повномасштабного усі 20. Я йшов від одного під’їзду до іншого. Йдеш, дивишся, там труп лежить, і там труп лежить. Десятки загиблих. Холодно було, й вони не розкладалися”.
Зі слів диригента, потім він вже не міг виїхати із Маріуполя. У квітні 2022 року в місті перебувала російська армія, військові фейкової “днр” та чеченці.
“Я вже у філармонію менше ходив у перших числах квітня. Був у бомбосховищі біля театру. Нас там було 40-50 людей із 11 під'їзного будинку. Це спеціальні бомбосховища, але без будь-яких умов. Води вже ніякої не було. І о 5 годині ранку приходять “днрівці” розшукуючи мене. Вони були за дорученням, пропонували залишитися у місті та працювати. Сказали, збирати людей, готувати оркестр, й вчити гімн “днр” на “Парад Побєди”. Відповів, що я не знаю “днр” і гімн “днр”. Я проукраїнська людина, й не буду із ними співпрацювати. Мене тільки за ці слова могли вбити…” — пригадав Василь.
Диригент припустив, що його не вбили через бажання окупантів схилити до співпраці. У 2014 році вони вже намагалися це зробити, пропонували чотирьох кімнатну квартиру в центрі Донецька, високу заробітну плату та головну посаду в опері. Проте Василь сказав, що навіть президентом не погодився б бути в окупантів.
“У цей раз була схожа ситуація, але після моєї відмови військові ходили за мною 2 тижні. Куди б я не пішов, вони були поруч”, — розповів він.
Відновлення роботи Маріупольської камерної філармонії
Василь Крячок розповів, що пробув в окупованому Маріуполі понад 2 місяці, але зміг виїхати до доньки в Німеччину. За час перебування в окупації, чоловік втратив 14 кілограмів та пережив мікроінфаркт. Попри все диригент вирішив повернутися в рідну країну, й відновити дільність Маріупольської камерної філармонії.
У вересні 2022 року Василь Крячок повернувся в Україну. Поспілкувався із музикантами Маріупольської камерної філармонії, й разом із 7 маріупольцями долучився до львівського оркестру. Разом вони відзначили 5 років проєкту “Mariupol Classic” на сцені Гданська, що у Польщі.
Далі Василь та маріупольські музиканти поїхали в Хмельницький. У Хмельницьку об’єдналися в камерний оркестр із місцевими музикантами, й теж відіграли концертну програму. На день музики, 1 жовтня 2022 року, виступили у Вінниці із симфонічним оркестром. А 7 жовтня, на базі Національної філармонії України, разом з оркестром Миколи Дядюри закрили проєкт “Mariupol Classic”.
У січні 2023 року Маріупольська камерна філармонія офіційно відновила роботу у Києві.
“На жаль, 67 співробітників філармонії стали колаборантами (це з урахуванням технічного персоналу). Тому в Києві довелося заново збирати оркестр. Сімох маріупольців, хто був в Україні, запросили доєднатися. Також відкрили конкурс, й люди підібралися із Сєверодонецька, Луганська, Запоріжжя, Харкова та Дніпра. Ми добрали ще 6-7 музикантів-переселенців із переважно окупованих територій, й 11 киян. Таким чином поновили роботу камерного оркестру. Наразі підшукуємо додаткових людей на певні музичні програми, щоб було повноцінне звучання”, — поділився він.
За ті 2 місяці, коли Василь не виходив на зв'язок, багато його знайомих музикантів з різних куточків України та світу намагалися знайти про нього інформацію. Як пізніше дізнався директор філармонії, багато хто вважав, що його вже немає на цьому світі.
Василь згадує, як народився проєкт “Філармонія нескорених”:
“Неймовірно вдячний генеральному директору Національної філармонії України, Пану Михайлу Шведу! Я не планував заходити до Національної філармонії, але вирішив забігти привітатися. Можливо Пан Михайло порадить, як краще відновити діяльність. І він дуже радий мене бачити, що я живий! І одразу запропонував робити проєкт “Філармонія нескорених”. Це його авторська ідея, й ми в рамках цього проєкту робимо цілу програму. Також він порадив поспілкуватися із різними мистецькими установами: Будинок вчених, Палац Культури, Будинок актора, Будинок архітектора тощо. Тому я поспілкувався з усіма, й до мене поставилися із великою повагою. Я вдячний президенту Національної спілки архітекторів України за те, що благодійно надали мені простір для репетицій та роботи! Ми платимо символічні кошти, але це те, що ми можемо”.
20 лютого 2023 року Маріупольська камерна філармонія відкрила другу половину сезону в Національній філармонії України. Саме тоді повноцінно відновилася діяльність Маріупольської камерної філармонії, й була презентована нова музична програма.
“Я від руки переписував партитури. Нічого не було, усе довелось поновлювати із нуля. Купувати пюпітри та все, що можливо. Навіть техніку. А що робити, іншого варіанту немає. Я вдячний за отриману можливість користуватися бібліотекою Національної філармонії України! Це дуже важливо, звідти я беру симфонічні ноти, трохи їх перекладаю та граємо з оркестром. Несемо високу класику в маси”, — поділився художній керівник.
Диригент додав, що років 5 тому не повірив би, що буде працювати із Національною філармонією України. А оркестр будуть запрошувати у Запоріжжя, Дніпро та Вінницю. Також пропонують попрацювати у Європі. Наприклад, в Австрії, Італії, Польщі та Німеччині. На наступний рік домовилися із Нідерландами приїхати та зіграти 6 концертів. А восени 2024 року Нідерланди запрошують учасників Маріупольського камерного оркестру доповнити їхній оркестр, й разом відпрацювати 30 травіатів (опери на три дії).
Як змінилася музика після 24 лютого 2022 року
Василь Крячок зазначив, що музика після 24 лютого 2022 року безумовно змінилася. І навіть репертуарно, зараз в усіх програмах більшість українські твори. Диригент наголосив, що наше суспільство багато чого не знає з української класики. У нас багато своїх напрацювань, але не завжди була можливість почути та дізнатися про цю музику.
“Я знайшов багато творів Мирослава Скорика, Ганни Гаврилець, Віктора Косенка та Кирила Стеценка. У нас обов'язково у кожній програмі звучить один твір із композиторів Донеччини. Вони є, і ми їх граємо! Потихеньку будимо додавати твори, які знаходжу в архівах Національної філармонії України. Наприклад, в мене зараз лежать ноти Дмитра Бортнянського та Максима Березовського”, — поділився диригент.
Василь Крячок наголосив, що наразі, при будь-яких обставинах, він не має права зрадити Україну. Навіть у контексті репертуару оркестру. Тим більше ми маємо багато корифеїв, на яких можна рівнятися.
Зі слів Василя, таким був шлях Маріупольської камерної філармонії до відновлення. Музика звучить, і вона вічна. А у головного диригента відкрилося друге чи навіть третє дихання. Бо якщо він зміг вибратися з Маріуполя, то ще 20 років має працювати. І 90 років зустрічати на сцені, а у 100 насолоджуватися музикою в залі.
Як потрапити на концерт Маріупольської камерної філармонії
Для того, щоб регулярно бачити анонси концертів Маріупольської камерної філармонії радимо підписатися на соціальні мережі Національної філармонії України.
Також актуальну інформацію можна знайти на сайті Національної філармонії України.
***
Східний Варіант вручив відзнаку “Незламні зі сходу” Камерному оркестру “Ренесанс” Маріупольської камерної філармонії під час концерту “VIVAT МОZАRТ!” на сцені Національної філармонії України.
Захід був проведений в межах проєкту “Філармонія нескорених”.
“Філармонія нескорених” — проєкт Національної філармонії України, спрямований на підтримку музикантів з окупованих, деокупованих та прифронтових українських міст. Він стартував 20 лютого минулого сезону із концерту Камерного оркестру “Ренесанс” Маріупольської камерної філармонії під керівництвом диригента Василя Крячка.